Глава 5. Компетенція нотаріальних органів та посадових осіб...

Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, гло вчиняються консульськими установами України. Так, відпо­відно до Консульського статуту (ст. 44), консульські установи Ук­раїни мають право забезпечувати докази. Відповідно до абз. 2 п. 1.6. Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дип­ломатичних представництвах та консульських установах Ук­раїни, на прохання фізичних чи юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, консули мають право витребува­ти від установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення цих нотаріальних дій, складати проекти правочинів і заяв, виготовляти копії (фотокопії) документів та витягів з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій.

Також Консульський статут України та Положення про поря­док учинення нотаріальних дій у дипломатичних представницт­вах та консульських установах України передбачають такі особ­ливості, щодо вчинення нотаріальних дій:

консул вживає заходів щодо охорони майна, яке залишило­ся після смерті громадянина України. Якщо ж залишене майно повністю або частково складається з предметів, що можуть зіпсу­ватися, а також через надмірну дорожнечу зберігання такого майна консул має право продати майно і надіслати вилучені гроші за належністю (ст. 36 Статуту);

консул має право приймати спадкове майно для передачі спадкоємцям, які знаходяться в Україні (ст. 37 Статуту);

консул може приймати на зберігання гроші, коштовності, пінні папери й документи, що належать громадянинові України, а в разі смерті особи, якій належало майно, здане на зберігання, вживає заходів щодо його охорони, а за необхідності може його реалізувати : вилучені гроші надіслати за належністю (ст. 38 Статуту);

консул негайно передає до Міністерства закордонних справ -•"країни всі відомі йому дані про спадщину і можливих спад­коємців, якщо йому стане відомо про спадщину, котра відкрилася на користь громадян України, які проживають в Україні (ст. 51 Статуту);

консул приймає від капітана морського судна заяву про за­гибель або пошкодження судна, а також на його прохання скла­дає акт про морський протест (ст. 79 Статуту);

консул вживає заходів щодо збереження (забезпечення) речо-злгх доказів у разі аварії чи вимушеної посадки повітряного судна ¹ 'їт. 85 Статуту), а також щодо засобів автомобільного, залізнично-Г-: транспорту і суден річкового флоту (ст. 88 Статуту).

95

Нотаріат в Україні

З метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів гро­мадян законом передбачається право окремих посадових осіб посвідчувати заповіти та доручення, що прирівнюються до но­таріально посвідчених. Вчинення цих нотаріальних дій може бу­ти зумовлено їх терміновістю, відсутністю можливості звернутись до органів нотаріату або специфікою місцезнаходження особи, яка бажає вчинити таку нотаріальну дію (у місцях позбавлення волі, в експедиції чи в плаванні), за відсутності поблизу нотаріуса.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про нотаріат», до нотаріаль­но посвідчених документів прирівнюються:

заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікар­нях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їхніми заступниками з медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, ліку­вальних закладів, санаторіїв, а також директорами і головними лікарями зазначених будинків для престарілих та інвалідів;

заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плава­ють під прапором України, посвідчені капітанами цих суден;

заповіти громадян, які перебувають у розвідувальних, арк­тичних та інших подібних до них експедиціях, посвідчені на­чальниками цих експедицій;

заповіти та доручення військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їхніми заступниками з медичної частини, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-ліку­вальних закладів;

заповіти та доручення військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-нав­чальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії, — також заповіти та доручення робітників і службовців, членів їхніх сімей і членів сімей військовослуж­бовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, об'єднань, установ і закладів;

заповіти та доручення осіб, які перебувають у місцях поз­бавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

При цьому законодавство передбачає певні правила щодо посвідчення таких правочинів. Так, посадові особи, перелічені з цій статті, зобов'язані негайно передати по одному примірнику

96