
- •2.1 Вибір і розрахунок кількості технологічного обладнання, визначення коефіцієнту завантаження
- •2.2 Опис роботи технологічного обладнання
- •2.4 Основний технологічний процес і схема компоновки обладнання
- •2.4 Основний технологічний процес і схема компоновки обладнання
- •2.4 Основні положення щодо організації транспорту. Схема вантажопотоку
- •2.5 Склад і властивості суміші. Розрахунок необхідної кількості основних та допоміжних матеріалів
- •2.6 Конструктивні рішення та будівельні елементи цеху. Розрахунок площі
2.4 Основний технологічний процес і схема компоновки обладнання
Виготовлення стержнів проводиться на вібростолі, на якому відбувається заповнення ящиків стержневою сумішшю із шнекового змішувача моделі 19663. Твердіння здійснюється на рольгангу. Кантування та розбирання ящиків ведеться за допомогою мостового крану.
Технологічний процес виготовлення стержнів із ХТС пред’яв-ляє наступні основні вимоги до стержневих ящиків:
- в залежності від умов та серійності виробництва для виготовлення стержнів використовують дерев'яні, пластмасові або мета
леві стержневі ящики;
- металеві язики при температурі цеху 18°С доцільно перед початком роботи підігрівати до температури 30 – 35°С для прискорення затвердіння та запобігання прилипаємості;
- при виготовленні стержнів на піскодувних машинах слідує приймати в основному металеві стержневі ящики;
- у зв’язку з тим, що стержні витягують із оснащення в твердому стані, при проектуванні і виготовленні стержневих ящиків необхідно забезпечувати високу якість їх робочих поверхонь; збільшувати в 1,5 – 2 рази формувальні уклони, а також передбачають механізоване витягування стержнів системою штовхання.
При підготовці стержневих ящиків очищують робочу поверхню стержневого ящика від пилу, піску, прилиплої суміші, перевіряють комплектність стержневого ящику, встановлюють вкладиші і від’ємні часті.
Щоб попередити прилипаємість суміші, робочу поверхню стержневого ящику покривають росподіляючим покриттям. Росподіляюче покриття наносять на чисту поверхню стержневого ящику тонким шаром, без патьоків, напливів і скопління в поглибленнях, щоб попередити зволоження стержня та зниження його поверхневої прочності.
При постановці каркасів слідує мати на увазі, що в більшості випадків стержні із ХТС не потребують встановлення каркасів. Сварні, литі або проволочені каркаси використовують в якості весок для закріплення переходів між масивними частинами, а також виступаючих частин. При цьому температура каркасу повинна бути не більше температури навколишньої середи.
Стержневу суміш виготовляють в змішувачах безперервної або періодичної дії різної продуктивності в залежності від маси і схеми організації робот на стержневій ділянці.
Ущільнення суміші в стержневому ящику проводиться вібрацією, ручною або пневматичною тромбовкою, піскодувним способом. Після заповнення стержневого ящика і ущільнення з його поверхні видаляють зайву суміш і виконують вентиляційні наколи.
Тривалість затвердіння суміші залежить від складу суміші, температури, вихідних матеріалів суміші та навколишньої середи.
Витяг стержня із стержневого ящику проводиться на поворотно-витяжній машині, а на плацу цеху – вручну або під’ємно-
транспортними засобами. Пошкодженні ділянки стержня замазують клеєм або виправляють стержневою сумішшю.
Наносять противопригарне покриття тільки на поверхню затверділого стержня після видержки його на повітрі протягом 40 – 90 хвилин. Стержні, які окрашені підсушують при температурі 150°С
протягом 15 – 30 хвилин. Після охолодження до температури цеху стержні простановлюють у форми.
Тривале зберігання стержнів не є перешкодою для подальшого його використання. Однак зберігання стержнів повинне проводитися в опалювальних, вентильованих приміщеннях з нормальною вологістю і температурою.
Прийняті наступні показники технологічного процесу:
- час витримки стержня в ящикі – 30 хвилин;
- час підсушки окрашеного стержня – 30 хвилин.