Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів

Слід звернути увагу на те, що платник податку обов'язково веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат (за винятком тих, що отримані безкоштовно). При цьому вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку і покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку-продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того самого звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. Якщо ж балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції зазначений порядок застосовується для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного року).

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Слід зауважити, що платник податку на свій вибір здійснює оцінку вибуття запасів за одним з методів, визначених у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси". Зміна обраного методу протягом звітного податкового року не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

У бухгалтерському обліку під терміном "амортизація" розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання. Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби" передбачено п'ять методів нарахування амортизації, які вивчаються у курсі фінансового обліку. У цій темі ми ставимо за мету розкрити поняття амортизації і порядок її нарахування з позицій податкового законодавства, оскільки платник податку на прибуток має право зменшувати свій скоригований валовий дохід лише на величину амортизаційних відрахувань, визначених за так званим податковим методом.

Отже, згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" під амортизацією основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу

валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

• придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

• вирощування багаторічних плодових насаджень;

• придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

• утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних

джерел фінансування:

• витрати бюджетів на будівництво й утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних та архівних фондів;

• витрати бюджетів на будівництво й утримання автомобільних доріг загального користування;

• витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується й утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;

• витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

При цьому під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:

- капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, уключаючи орендовані;

- капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

До валових доходів платника податку у випадку продажу невиробничих фондів уключаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних з придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без урахування зносу) та їх поліпшенням.