
- •1.Основні критерії господарського комплексу
- •6.Охар-ти галузеву структуру гос0кого комплексу Укр.
- •10.Головні напрями демографічної політики
- •17. Охарактеризувати галузеву структуру машинобудівного комплексу.
- •18. Визначити особливості структури і територіальної організації хімічного під комплексу.
- •19. Охарактеризувати структуру, результати і проблеми розвитку лісового під комплексу.
- •20.Визначити у чому полягає специфіка розвитку будівельного комплексу.
- •21.Розкрити структуру агропромислового комплексу України.
- •22.Охарактеризувати стан харчової промисловості в Україні.
- •23. Визначити та охарактеризувати основні галузі під комплексу транспорту в Україні.
- •25. Охарактеризувати структуру, ситуацію і перспективи розвитку легкої промисловості.
- •26. Визначити мікро- та макроекономічні функції економіки регіону.
- •27. Охарактеризувати поняття «депресивні території».
- •28. Визначити переваги програмного підходу при вдосконаленні розвитку регіональних систем.
- •29.Пояснити,чому промисловому виробництву надається визначальна роль у господарському комплексі регіону.
- •30. Визначити внутрішні фактори сталого розвитку продуктивних сил.
23. Визначити та охарактеризувати основні галузі під комплексу транспорту в Україні.
Транспорт є однією з галузей економічної інфраструктури, з яким безпосередньо пов'язана робота багатьох галузей народного господарства. Автомобільний транспорт в Україні набуває дедалі більшого значення. Розвинена мережа транспортних комунікацій є потужною базою для участі України в глобальних та регіональних інтеграційних процесах. За обсягом вантажообороту автотранспорт не поступається Залізничному й морському. В останні роки державний кордон України перетинає в середньому 12 млн. автомобілів в рік: з них 88% легкових, 4% автобусів, 8% вантажних автомобілів. Вантажами, які перевозять автотранспортом, в основному є продукція сільського госпо¬дарства, харчової і легкої промисловості, будівельні матеріали, а також цінні, дрібнооптові вантажі та такі, які швидко псуються (продукти харчування, одяг, взуття, меблі, фармацевтична продукція, товари народного споживання). До складу транспортної галузі входять:
- інфраструктура транспорту, під якою розуміється комплекс постійних (нерухомих) будівель, споруд, пристроїв, пристосувань тощо, призначених для здійснення транспортної діяльності;
- транспортні комунікації;
- техніка транспорту, що включає в себе транспортні засоби і вантажно-розвантажувальні системи,
- технічні засоби обслуговування користувачів транспортних засобів (клієнтів) і інфор¬маційно-обчислювальні системи управління перевізними процесами та системи управління транс-портними потоками,
- персонал, що працює в транспортній галузі.
На функціонування транспорту впливають природно-кліматичні чинники (навколишнє середовище). У загальній постановці всі зазначені складові транспортної галузі можуть бути об'єднані в три групи:
- транспортна техніка;
- люди;
- навколишнє середовище.
Можна виділити декілька проблем, які перешкоджають збільшенню обсягів проходження транзитного транспорту через територію України:
1. Поганий стан доріг України.
2. Митна інфраструктура.
3. Тарифна політика.
4. Транспортні термінали, точніше їх відсутність.
Транспортна інфраструктура в рамках будь-якого регіону повинна гарантувати необхідні умови для функціонування і розвитку основних галузей виробництва та забезпечувати максимально ефективне використання економічного та виробничого потенціалу. Кожна країна або регіон повинен мати таку транспортну інфраструктуру, яка повністю задовольняла б попит даної території в транспортних послугах.
24.Охарактеризувати структуру комплексу по виробництву товарів широкого вжитку і тривалого використування.
До галузей, що займаються виготовленням товарів широкого вжитку слід віднести не тільки галузі легкої промисловості (швейне, трикотажне, шовкове виробництво, взуття, штучне і натуральне виробництво), але й підгалузі машинобудування (радіоелектронна, годинникова підгалузі, виробництво автомобілів, відео- , фото- апаратури, холодильників, швейних, пральних машин, пилососів, товарів побутової хімії тощо). Зараз галузь знаходиться в глибокому кризовому стані, у зв’язку з втратою зв’язків із країнами СНД, відсутністю державної протекціоністської політики, появою на ринках дешевих і неякісних товарів іноземного походження, недостатнім інвестуванням, заповненням товарів тіньового виробництва. Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з найважливіших є легка промисловість, де налічується 480 виробничих підприємств. Більша половина з них вже недержавні: орендні, колективні, ЗАТ. У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належить первинна обробка текстильної сировини, бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканних матеріалів, конопле-джутова, в’язальна, текстильно-галантерейна, трикотажна підгалузі. На них припадає третина промислового персоналу і більше половини вартості основних виробничих фондів. Бавовняна промисловість для виробництва тканин є провідною серед галузей текстильної промисловості. Вона включає прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Бавовняні підприємства розміщені в Херсоні, Тернополі, Донецьку, Полтаві, Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Нікополі.У Києві, Черкасах, Чернівецькій та Закарпатській областях зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни й синтетичних волокон. Льняна промисловість зосереджена на Житомирському та Рівненському льонокомбінатах. Одне з популярних виробництв легкої промисловості є трикотажне з низкою підприємств в Донецькій, Київській, Полтавській, Луганській та Запорізькій областях. Головні центри панчішно-шкарпеткової промисловості розміщені у Львівській, Житомирській, Чернівецькій, Харківській областях. Швейна промисловість розміщена у Львові, Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку. Вона донедавна задовільняла 90% потреб населення України. Шкіряновзуттєва промисловість після текстильної займає одне з провідних місць. Шкіряні підприємства розміщені в Харкові, Києві, Львові, Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі, Запоріжжі, Луцьку. Взуттєва промисловість зосереджена в Луганську, Львові, Одесі, Запоріжжі, Мукачеві. Для шкіряно-взуттєвої промисловості важливо удосконалити діючу і створити нову, високоефективну технологію шкіряно-взуттєвого, дубильно-екстрактового виробництва; освоювати матеріали з поліпшеними технологіями та експлуатаційними властивостями; автоматизувати виробничі процеси. Хутрова підгалузь переробляє хутровину, виготовляє шубні вироби. Тепер в Україні збудовані підприємства у Харкові, Балті (Одеська обл.), Краснодарі (Харківська обл.), Тисмениці (Івано-Франківська обл.), Львові, Одесі, Жмеринці. В Україні штучне хутро виготовляється на Дарницькому шовковому комбінаті, в Ясінях (Закарпатська обл.), у Жовтих водах (Дніпропетровська обл.). Виробництво галантерейних виробів зосереджене в Києві, Харкові, Львові (сумки, портфелі, валізи, косинки, краватки тощо – більше виробляють малі підприємства). Поліграфічна промисловість базується на виготовленні книг, журналів, квитків, зошитів тощо. Найбільші поліграфічні підприємства розташовані в Донецьку, Запоріжжі, Львові, Одесі, Рівному, Тернополі, Сімферополі, Чернівцях. Фарфоро-фаянсова промисловість зосереджена в Баранівці, Коростені (Житомирська обл.), Бориславі (Львівська обл.), Полонному, Славуті (Хмельницька обл.). Нині в Україні виробляються товари народного вжитку – автомобілі, магнітофони, пральні машини, механічні інструменти, меблі, електропобутові прилади.