20.Основні дидактичні системи : їх переваги і недоліки

Процес навчання базується на психолого-педагогічних концепціях, які називають дидактичними системами або моделями навчання. Кожна з дидактичних систем ґрунтується на певній педагогічній теорії. Дидактичні системи умовно поділяють на традиційні (Я. Коменський, Й. Песталоцці, Й. Гербарт та ін.) і педоцентричні (Дж. Дьюї, Г. Кер шенштейнер). Також доцільно говорити про сучасну дидактичну систему.

Для традиційної школи характерним є схематизм, пошук абсолютно ідеального методу навчання. У традиційній системі навчання трактують насамперед з позиції вчителя. Вчитель - суб’єкт навчання, учні — об’єкти його педагогічних впливів. Ефективність навчання залежить, головно, від діяльності вчителя, його методів прийомів ефективного навчання. Тому основна увага приділена пошуку й обґрунтуванню ефективних методів викладання. Особливості пізнавальної активності учнів, зазвичай, до уваги не беруться.

У моделі навчання педагог повідомляє учням певну інформацію, а учні засвоюють її.Викладання, засвоєння, відтворення — головні етапи у традиційній системі навчання. Основна функція вчителя полягає у чіткому, доступному і зрозумілому викладі, поясненні учням навчального матеріалу - готових знань і умінь.

Недоліки системи:

- поверхове виховання, що ґрунтувалося на дисциплінарних заходах;

- “книжність” навчання, яке позбавлено зв’язку з життям;

- передавання учням готових знань, застосування пасивних методів

навчання, спрямованих на запам’ятовування навчального матеріалу;

- недостатнє врахування інтересів, потреб учнів;

- відрив змісту навчання від суспільних потреб;

- недостатня увага до розвитку здібностей учнів.

У педоцентричній системі навчання розглядають з позиції учня та воно проходить як процес учіння. Навчання доцільно будувати на підставі потреб, інтересів та здібностей дитини. Педоцентрична концепція зосереджує увагу не на методах діяльності вчителя, а на психологічних закономірностях розвитку дитини у навчанні. Головна мета навчання полягає в активізації пізнавальної діяльності учнів. Оскільки мислення активізується в проблемних ситуаціях, а саме тоді, коли особистість відчуває певні труднощі. У педоцентричній системі навчання головна функція вчителя в постановці перед учнями життєво важливих практичних проблем та організації діяльності учнів, спрямованої на їхнє вирішення. Знання й уміння не є спеціальною метою діяльності учнів, а формуються ними мовби паралельно, у процесі вирішення практич¬них проблем.

Недоліком цієї системи є те, що навчання може стати несистематичним,супроводжуватися спонтанною діяльністю учнів, а викладач стане лише консультантом який не може керувати навчальним процесом.

У сучасній дидактичній системі викладання й учіння поєднують у процесі навчання як дві взаємопов’язані його сторони, що мають два суб’єкти: вчителя та учня. Зокрема, сучасна дидактична система намагається синтезувати позитивні сторони обох дидактичних систем, : передбачаючи у своїх підходах не тільки формував« знань, а й загальний всебічний і гармонійний розвиток особистості, його навичок і вмінь, формування мотивацій навчально пізнавальної та майбутньої повноцінної змістової життєдіяльності.