
- •6.Проблеми адаптації
- •9. Система освіти в україні,її структура.Законодавство україни про освіту.Стратегія розвитку освіти в україні.
- •8.Педагогічна спащина ващенка макаренка русової огієнка сухомлинського
- •10.Основні тенденції сучасної світової освіти
- •16.Дидактика як галузь педагогіки.Її предмет і завдання.Основні категорії дидактики
- •20.Основні дидактичні системи : їх переваги і недоліки
- •26 Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •27 Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності
- •28.Інтерактивні методи навчання
- •Фронтальні методи:
- •29.Вибір методів навчання
- •29.Вибір методів навчання
- •30.Форми організації навчання їхстановлення
- •31.Поняття про класно_урочну систему навчання_ її переваги і недоліки
- •46 Стилі педагогічного спілкування
- •47 Рівні педагогічного спілкування
- •48Етапи педагогічного спілкування
- •49БаРєРи у спілкуванні
- •50.Малоефективні моделі педагогічного спілкування
- •37.Поняття про процес виховання. Виховний ідеал українців
- •38Принципи виховання
- •39Основні напрями виховання
- •41Методи формування позитвного досвіду поведінки
- •42.Методи стимулювання та регулювання поведінки
- •1. Педагогіка як наука. Обєкт. Предмет. Категоріальний апарат.
- •2. Виникнення і розвиток педагогіки
- •3. Система педагогічних наук. Зв'язок п. З іншими науками
- •Психолого-педагогічний експеримент
- •Вивчення продуктів діяльності
- •Індивідуальність — цілісна характеристика окремої людини, її оригінальність, самобутність психічного складу.
- •22. Структура процесу навчання
- •23. Поняття про зміст освіти.
- •25. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •26. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •54. Колектив і особистість.
- •32. Урок як основна форма організації навчання. Типи і структура уроків.
- •Основні елементи уроку.
- •33.Підготовка вчителя до проведення навчального заняття
- •34.Вимоги до організації навчального заняття.
- •35. Контроль та оцінювання успішності школярів
- •36. Контрольно-оцінювальні системи
- •4. Сутність і специфіка пед.Діяльності. Педагогічні вміння. Функції учителя.
- •52. Конфлікт. Його особливості та сутність.
- •43. Виховання особистості у колективі. Ознаки колективу, етапи розвитку, шляхи формування.
- •21. Диференціація, індивідуалізація,Інтеграція, Проблемно-розвиваюче навчання.
- •15.Індивідуальні особливості учнів
- •13 Вікова періодизація. Підлітковий, юнацький вік.
36. Контрольно-оцінювальні системи
Хронологія становлення системи оцінювання в Україні: 1935 р. – у радянських школах встановлено п'ять словесних оцінок: «дуже погано», «погано», «посередньо», «добре», «відмінно». З 1945 р. у Радянській Україні оцінювання навчальних досягнень учнів проводилось за 5-бальною шкалою — "5", "4", "3", "2", "1". У 1993 р. діапазон оцінювання навчальної праці був звужений до 4-бальної шкали — "5", "4", "З","2". З 2000 року в школах України діє 12-бальна шкала (система) оцінювання
1 вересня 2006 року Болонська система
А - 90-100 балів (тобто 5); В - 81-89 балів (тобто 4 +); С - 71-80 балів (тобто 4); D - 61-70 балів (тобто 3 +); E - 51-60 балів (тобто 3); F - до 50 балів (тобто 2)
4. Сутність і специфіка пед.Діяльності. Педагогічні вміння. Функції учителя.
Педагогічна діяльність - це особливий вид соціальної діяльності, що передбачає передавання від старших поколінь до молодших накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистісного розвитку і підготовки до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.
Специфіка педагогічної діяльності виявляється насамперед у тому, що за своєю природою вона має гуманістичний характер. У цілісному педагогічному процесі учитель вирішує два завдання - адаптації і гуманізації. Адаптивна функція пов'язана з підготовкою учня, вихованця до певної соціальної ситуації, до конкретних запитів суспільства, а гуманістична - з розвитком його особистості і творчої індивідуальності.
Функції: З моменту виникнення педагогічної професії за вчителем закріпилась передусім виховна функція. Учитель - це вихователь, наставник.
бурхливе зростання наукових знань у суспільстві спричинили потребу у спеціальній передачі знань, умінь, навичок. У зв'язку з цим із галузі "чистого" виховання в педагогічній професії виділилась відносно самостійна функція - навчальна. У цілісному педагогічному процесі учитель вирішує два завдання - адаптації і гуманізації. Адаптивна функція пов'язана з підготовкою учня, вихованця до певної соціальної ситуації, до конкретних запитів суспільства, а гуманістична - з розвитком його особистості і творчої індивідуальності.
Зміст теоретичної готовності вчителя виявляється в узагальненому умінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проективних, а також рефлексивних умінь.
Педагогічні уміння – це сукупність послідовно розгорнутих дій, що ґрунтуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички).
Аналітичні уміння передбачають уміння аналізувати педагогічні явища; осмислювати роль кожного елемента у структурі цілого і у взаємодії з іншими.
Знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірності; правильно діагностувати педагогічне явище; знаходити способи оптимального вирішення педагогічних завдань.
Прогностичні уміння передбачають управління педагогічним процесом;чітку уяву с свідомості вчителя, педагогічне прогнозування результатів педагогічного процесу; оволодіння прогностичними методами, висунення гіпотез, тощо.
Проективні уміння забезпечують конкретизацію цілей навчання та виховання і поетапну їх реалізацію.
Рефлексивні вміння передбачають здійснення педагогом контрольно –оцінної діяльності, спрямованої на себе, на осмислення і аналіз власних дій.
Зміст практичної готовності вчителя виражається у зовнішніх (предметних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські і комунікативні уміння.
Організаторські уміння передбачають залучення студентів до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, яка перетворює його із об’єкта в суб’єкт виховання. Організаторські уміння педагога бувають мобілізаційними, інформаційними, розвивальними і орієнтаційними.
Мобілізаційні уміння вчителя обумовлені привертанням уваги учнів і розвитком у них стійких інтересів до навчання, праці та інших видів діяльності.
Інформаційні уміння пов’язані з безпосереднім викладом навчальної інформації, з методами її отримання та обробки.
Розвивальні уміння передбачають визначення “зони найближчого розвитку” окремих учнів, класу в цілому.
Орієнтаційні уміння спрямовані на формування морально-ціннісних установок вихованців і наукового світогляду; організацію спільної творчої діяльності, яка розвиває соціально-значущі якості особистості.
Комунікативні уміння вчителя - це взаємопов’язані групи перцептивних умінь, власне умінь спілкування (вербального) та умінь і навичок педагогічної техніки.
Перцептивні уміння допомагають розуміти інших (учнів, учителів, батьків). Для цього необхідно вчити проникати в індивідуальну суть іншої людини, визначити її ціннісні орієнтації, які знаходять вираження в її ідеалах, потребах, інтересах.
Уміння педагогічного спілкування - це уміння розподіляти увагу і підтримувати її стійкість; обирати відповідно до класу й окремих учнів найдоцільніші способи поведінки звертань; аналізувати вчинки вихованців, визначати мотиви, якими вони керуються, їхню поведінку в різних ситуаціях.
Професійна компетентність учителя обумовлює його педагогічну майстерність.