50.Малоефективні моделі педагогічного спілкування

Невміння подолати бар´єри, як правило, призводить до малоефективних моделей спілкування. Сукупність їх складає кілька типів:

1. «Монблан». Педагог підноситься над класом, як гірська вершина. Він відірваний від учнів, мало цікавиться їх інтересами та взаєминами з ними. Спілкування зводиться лише до інформування учнів, що зумовлює їх пасивність.

2. «Китайська стіна». Спілкування, за якого учитель постійно наголошує на своїй перевазі над учнями,

виявляє до нього зневажливе ставлення.

3. «Локатор». За цієї моделі переважає вибірковість учителя в організації взаємовідносин з учнями. Він зосереджує свою увагу на групі або слабких, або сильних учнів, що руйнує цілісну й безперервну систему спілкування.

4. «Робот». Характеризує поведінку педагога, який цілеспрямовано й послідовно діє на підставі певної програми, незважаючи на обставини, що вимагають змін у спілкуванні.

5. «Я сам». Сутність її в тому, що вчитель постає в ролі головної дійової особи, нерідко гальмуючи ініціативу учнів.

6. «Гамлет». Діям такого вчителя властиві постійні сумніви: чи правильно його зрозуміють, чи адекватно відреагують на його зауваження тощо.

7. «Друг». Може спричинити для вчителя втрату ділового контакту в спілкуванні.

8. «Тетерук». Характеризує педагога, який під час взаємодії з учнями чує лише себе, не реагує на учня, не усвідомлює його переживань та потреб.

37.Поняття про процес виховання. Виховний ідеал українців

Виховання — соціально і педагогічно організований процес формування людини як особистості

Мета виховання - сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Мета виховання має об'єктивний характер і узагальнено виражає ідеал людини.

Ціль виховання-виховати позитивні якості.

структура

1проектування процесу, що включає визначення мети і конкретних завдань виховання;

2визначення змісту виховання що відповідає поставленій меті.

3використання різних форм і методів виховання з метою найефективнішої реалізації змісту виховання

4 умови які впливають на ефективність виховного процесу

5контроль і підведення підсумків, установлення співвідношення між одержаними і запланованими результатами, аналіз досягнень і невдач.

Рушійними силами є сукупність суперечностей, вирішення яких сприяє просуванню до нових цілей. 

Критерієм вихованості особистості є не тільки знання законів, правил і норм поведінки, а й, передусім, особливості конкретних дій відповідно до визначених правил і норм. Такі критерії не можуть бути універсальними, оскільки в кожному конкретному соціальному середовищі є свої норми і правила, а отже, свій рівень визначення вихованості людини. Треба також зважати на вік, рівень соціального досвіду тощо. Можна лише наближено визначити рівні вихованості: високий, середній, низький. Головні завдання виховного процесу:

— формування національної свідомості, любові до рідної землі,

— забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

— формування високої мовної культури;

— прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;

— виховання духовної культури особистості;

— утвердження принципів вселюдської моралі

— формування творчої, працелюбної особистості;

— забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров´я;

— виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

— формування глибокого усвідомлення взаємозв´язку між ідеями свободи, правами людини та громадянською відповідальністю;

— розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов її самореалізації;

— формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування

Основним орієнтиром у системі виховання будь-якого народу є вироблений ним виховний ідеал — особливе уявлення про те, якою повинна бути людина (К. Ушинський, Г. Ващенко). Це уявлення народ втілює у своїй пісні, літературі, казках і переказах, у своїй народній педагогіці. "Ідеальна людина" завжди наділена найкращими якостями душі народу.

Найбільш глибоко ідеал національного виховання розкрито у працях Григорія Ващенка .Основу його ідеалу національного виховання становлять загальнолюдські й національні цінності, які стали духовним надбанням народу. Ідеал національного виховання, за Г. Ващенком, повинен ґрунтуватися на служінні Богові та своїй нації. У педагогічному сенсі виховний ідеал — людина, яка служить Богові та Україні. Така орієнтація категорично протиставляє українське національне виховання, з одного боку, більшовицькій моделі, в основі якої був матеріалізм та атеїзм; а з другого — націонал-соціалістичнїй ідеології фашизму, наскрізь пройнятій культом сили і зневаги до людини.