3. Податкова застава

Податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платників податків, не погашених у строк.

Право податкової застави виникає у разі:

1) неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого" законом щодо відповідного податку для подання такої податкової декларації;

2. несплати у граничні строки суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, наступного за останнім днем зазначеного строк)';

3. несплати у граничні строки суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного" строку такого погашення, визначеного У податковому повідомленні.

Предметами податкової застави можуть бути:

1. рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права;

2. майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернене стягнення;

3. майно, яке стане власністю заставодавця після виникнення права податкової застави, у т.ч. продукція, плоди та інші прибутки.

Предметом податкової застави не можуть бути:

1. національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; вимоги, що мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майно, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у т.ч. казенних підприємств;

2. майно та кошти благодійних організацій;

3. приватизаційні папери;

4. майно громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами.

За умови строку податкової застави більш як десять календарних днів орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав нерухомого майна.

Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними за винятком таких операцій, що підлягають письмовому узгодженню з • податковим органом:

1) продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків, а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами;

2) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів на здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, висунення вимоги та переведення боргу, виплата дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

3) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії або відповідно до рішень органів державного управління.

Для своєчасного узгодження операцій з активами платника податків керівник податкового органу призначає з числа службових осіб такого податкового органу податкового керуючого. Для узгодження окремої цивільно-правової операції платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фінансово-економічні наслідки її проведення. Податковий керуючий має право видати припис про заборону здійснення такої операції у разі, коли за його висновками цінові умови та/або форми розрахунку за такою операцією призведуть до зменшення спроможності платника податків вчасно або в повному обсязі погасити податковий борг. Зазначений припис має бути затверджений керівником відповідного податкового органу. У разі, коли припис не видається протягом десяти робочих днів з моменту надходження зазначеного запиту, операція вважається узгодженою.

Активи платника податків звільняються з-під податкової застави з дня:

1)отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування , до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації - з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом;

2. визнання податкового боргу безнадійним, у т.ч. внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації її як суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом;

3. отримання податковим органом довідки про смерть-фізичної особи - платника податків або визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб;

4) позовної давності щодо такого податкового боргу;

5. отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків або інших видів його забезпечення, передбачених податковим законодавством;

6. прийняття рішення арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту;

7. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;

8. прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкового боргу або досягнення податкового компромісу у разі, коли умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави;

9. прийняття відповідного рішення судом (господарським судом) у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.

Податкова порука застосовується у разі невиконання платником податків обов'язків із погашення податкового зобов'язання або податкового боргу у строки та за процедурою, визначеною законодавством, за умови, що банк-поручитель бере на себе відповідальність за таке погашення у такому ж обсязі, як і платник податків.

Податкова порука оформляється договором, за яким банк-поручитель зобов'язується перед податковим органом відповідати за належне виконання платником податків обов'язків із погашення його податкового зобов'язання або податкового боргу у строки та за процедурою, визначеною законодавством.

Договір поруки укладається в письмовій формі і набирає чинності після його реєстрації в органі державної податкової служби за місцезнаходженням платника податків, що здійснюється на підставі надання органу державної податкової служби нотаріально посвідченого такого договору поруки.

У разі отримання договору поруки орган державної податкової служби протягом одного робочого дня, наступного за днем отримання договору поруки, зобов'язаний відмовитися від права податкової застави активів платника податків, про що повідомляє платника довідкою встановленої форми.

Договір поруки не може бути відкликаний банком-поручителем до повного погашення податкового боргу.