5. Облік додаткового, вилученого та неоплаченого капіталу

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів; іншого додаткового капіталу.

Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій власної емісії (або її часток), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів. Процес вилучення акцій власної емісії відображається у бухгалтерському обліку записом: Дебет рахунка «Вилучені акції» Кредит рахунка «Каса» (або «Рахунок у банку»).

Вилучені акції можуть бути продані або анульовані.

При продажу робиться запис: Дебет рахунка «Собівартість проданих акцій» Кредит рахунка «Вилучені акції».

При анулюванні вилучених акцій попередньо потрібно перереєструвати статутний капітал, а потім зробити запис: Дебет рахунка «Статутний капітал» Кредит рахунка «Вилучений капітал».

На суму номінальної вартості акцій. Якщо в момент продажу є різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, то така різниця буде відображена або на дебеті рахунка «Нерозподілений прибуток», або на кредиті рахунка «Додатковий вкладений капітал».

Неоплачений капітал — це сума зобов'язань засновників за внесками до статутного капіталу.

У момент реєстрації статутного капіталу зареєстрована сума відображається записом: Дебет рахунка «Неоплачений капітал» Кредит рахунка «Статутний капітал».

Усі наступні внески засновників до статутного капіталу відображаються записом за кредитом рахунка «Неоплачений капітал» та дебетом різних рахунків, у залежності від форми та змісту внесків (чи викупу акцій — в акціонерних товариств).

6. Нарахування і облік розрахунків по дивідендах

Акціонери (засновники та учасники) мають право бра­ти участь у розподілі прибутку й отримувати його частку (диві­денди).

Однак слід зазначити, що визначення дивідендів, джерел та порядку їх нарахування і сплати в українському законодавстві є суперечним та неповним.

Дивіденди — це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до часток їхньої участі у власному капіталі підприємства.

Відповідно до Закону України від 18.06.91 р. № 1201-ХІІ «Про цінні папери і фондову біржу» (зі змінами і доповненнями) осно­вним джерелом сплати дивідендів за акціями є чистий прибуток товариства.

Дивіденди за акціями виплачуються один раз на рік за підсум­ками календарного року в порядку, передбаченому статутом ак­ціонерного товариства, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів до бюджету та процентів за банківсь­кий кредит.

Нараховані оголошені дивіденди за рахунок нерозподіленого прибутку відображаються записом:

Дебет 441 «Прибуток нерозподілений»;

Кредит 443 «Прибуток, використаний у звітному році»

(нарахований фонд дивідендів).

Додатковим джерелом сплати дивідендів (лише для привіле­йованих акцій) є резервний капітал. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів за привіле­йованими акціями провадиться за рахунок резервного капіталу.

Нараховані оголошені дивіденди за привілейованими акціями за рахунок резервного капіталу відображаються записом:

Дебет 43 «Резервний капітал»;

Кредит 443 «Прибуток, використаний у звітному році»

(нарахований фонд дивідендів).

Таким чином, для нарахування дивідендів за привілейованими акціями існує два потенційних джерела: нерозподілений прибу­ток та резервний капітал, а для простих акцій лише одне джере­ло — нерозподілений прибуток.

Отже, привілейовані акції завжди мають привілей при розпо­ділі поточних дивідендів, тобто в першу чергу необхідно задово­льнити вимоги власників привілейованих акцій, і тільки опісля залишок загальних дивідендів може бути розподілений між прос­тими акціями. Відповідно до українського законодавства приві­лейовані акції можуть випускатися із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Ви­плата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, не­залежно від розміру одержаного товариством прибутку у відпо­відному році. У тому разі коли прибуток відповідного року е недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях про­вадиться за рахунок резервного фонду. Порядок здійснення пере­важного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

Найбільш поширеними є привілеї кумулятивних дивідендів привілейованих акцій та привілеї некумулятивних дивідендів привілейованих акцій:

Кумулятивна привілейована акція має привілей, який визна­чає, що коли весь поточний дивіденд або його частину не спла­чено, то несплачена сума стає заборгованими дивідендами. Від­повідно якщо привілейовані акції кумулятивні, то суму будь-яких заборгованих привілейованих дивідендів має бути сплачено до сплати будь-яких дивідендів по простих акціях.

Некумулятивні привілейовані акції не передбачають утворен­ня заборгованості по дивідендах, тому будь-які пропущені диві­денди постійно втрачаються власниками цих привілейованих ак­цій.