4. Форми безготівкових розрахунків

Під формою розрахунків треба розуміти зумовлені характером економічних зв'язків способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу коштів як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком.

При цьому підприємства можуть застосовувати лише ті форми розрахунків, які встановлені законами і постановами уряду та є обов'язковими для всіх учасників платіжного обігу. Залежно від умов господарської діяльності підприємств, характеру продукції, що реалізується, і умов її відпуску покупцям, місцезнаходження платників, джерел коштів, за рахунок яких виконуються платежі, і місця їх проведення, застосовуються ті чи інші форми розрахунків. У розрахунках за товарно-матеріальні цінності, надані послуги і виконані роботи, а також за іншими операціями використовують такі основні форми безготівкових розрахунків: акцептну; акредитивну; за особистими рахунками; платіжними дорученнями; чеками, бартер тощо.

Ці форми різняться способом здійснення платежів, порядком документообороту і рухом коштів між постачальником і покупцем, а також установами, що виконують розрахунки. Форма розрахунків, що застосовується, зазначається в договорі.

5. Характеристика рахунку 31, 33

Рахунок 31 "Рахунки в банках" призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на рахунках у банку, і які можуть бути використані для поточних операцій. Він активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів і має такі субрахунки:ї

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

На рахунку 33 "Інші кошти" ведеться узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства.

Рахунок 33 "Інші кошти" має такі субрахунки:

331 "Грошові документи в національній валюті"

332 "Грошові документи в іноземній валюті"

333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті"

334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"

За дебетом рахунку 33 "Інші кошти" відображається надходження грошових документів у касу підприємства та коштів в дорозі, за кредитом - вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

6. Облік грошових коштів в іноземній валюті

Операції з іноземною валютою — це операції, що здійснюються в іншій валюті порівняно з тією, в якій ведуть бухгалтерський фінансовий облік та складають бухгалтерську звітність. Такі операції пов'язані з експортом або імпортом товарів, інвестиціями, одержанням або виплатою дивідендів, відрядженнями за кордон тощо.

Для узагальнення бухгалтерської інформації та складання звіту постає потреба переведення операцій в іноземній валюті у валюту українську. З цією метою використовують так званий курс дня.

Курс дня — це ціна валюти іншої країни, виражена у валюті України на момент здійснення господарської операції (укладання угоди, переказ грошей, передача товарів тощо). Інформацію про валютні курси публікує Національний банк України.

Згідно зі стандартом бухгалтерського обліку і звітності в Україні, курсові різниці за операціями в іноземних валютах визначаються як різниці між оцінкою валютних активів та пасивів на дату реєстрації їх в бухгалтерському обліку і на дату фактичного здійснення розрахунку (надходження або сплати коштів) за курсом національного банку і відображаються у прибутках та збитках окремо.

Згідно із законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до іноземної валюти належать:

а) валюта готівкою, грошові знаки (банкноти; білети державної скарбниці, монети), які перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу але такі, що підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу;

б) платіжні документи в грошових одиницях іноземної держави і міжнародних грошових одиницях;

в) кошти в грошових одиницях іноземних держав, міжнародних грошових одиницях і в діючій на території України валюті з вільною конвертацією, які перебувають на рахунках та у вкладах в банківсько-кредитних установах на території України, а також за її межами.

Облік курсових різниць. Бухгалтерський облік наявності та руху іноземної валюти ведеться на рахунку «Поточні рахунки в банку», аналітичний облік операцій на якому організується по кожному з відкритих у банках рахунків для зберігання коштів у іноземній валюті, а також на окремих субрахунках рахунка «Каса»: «Розрахунки з підзвітними особами», «Розрахунки з постачальниками», «Розрахунки з покупцями та замовниками», «Розрахунки з різними дебіторами», «Розрахунки з різними кредиторами» і т. ін. Записи на наведених рахунках здійснюються на підставі відповідних документів (виписок банку, первинних розрахункових документів тощо), по яких одержані або сплачені суми в іноземній валюті.

На кожному з рахунків у аналітичному обліку має бути забезпечено облік кожної валюти за номіналом, курсом дня, враховано різницю між попереднім та поточним курсом (курсова різниця), визначену в українській валюті. Курсову різницю в день операції при зміні курсу валюти відображають за дебетом або кредитом рахунків «Інші операційні доходи» або «Інші затрати операційної діяльності».