43Електронна звітінсть

44 Базовий звітній податковий період. Уточнююча декларація

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

48.2. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

48.3. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У разі виявлення помилок у раніше поданій декларації, платник єдиного податку може виправити їх шляхом подання звітної, нової звітної або уточнюючої декларації. Кожен з цих варіантів має свої позитивні та негативні сторони, які ми розглянемо далі.

Подання нової звітної декларації

Нову звітну декларацію можна подати тільки в тому разі, якщо граничний строк подання звіту, в якому виявлена помилка, ще не вийшов. Наприклад, платник єдиного податку подав декларацію за два квартали до податкової служби 15 липня. Граничний термін подання звіту за два квартали — 40 календарних днів наступних за останнім днем кварталу (пункти 296.3 та 49.18.2 ПКУ), тобто до 9 серпня.

Отже, якщо підприємець до 9 серпня виявить помилку у раніше поданій декларації за два квартали, він має право подати нову звітну декларацію з урахуванням уточнених показників. Декларація матиме такий самий вигляд, як і звітна, тільки з правильними показниками.

Надання уточнюючого розрахунку

Якщо граничні строки подання декларації, в якій виявлені помилки вже вийшли, то, згідно пункту 50.1 Податкового кодексу, платник єдиного податку може надати уточнюючий розрахунок самостійно виявлених помилок. При цьому, в залежності від показників уточнюючого розрахунку, підприємець може сплатити штраф, а може і не сплатити. Від чого це залежить, буде трохи нижче.

Уточнюючий розрахунок до декларації платника єдиного податку має таку саму форму, як і звичайна декларація. Але заповнення розрахунку має свої особливості. Ці особливості буде видно у прикладі заповнення, який чекає на вас вкінці статті.

Відображення виправлених показників у поточній декларації

Другий абзац пункту 50.1 ПКУ передбачає, що подавати уточнюючий розрахунок не обов’язково, якщо уточнені показники відображаються у складі будь якої наступної поточної податкової декларації. Наприклад, якщо протягом третього кварталу платник єдиного податку виявив помилки у декларації за два квартали, він може виправити ці помилки під час подання наступної поточної декларації за три квартали. Заповнення декларації в цьому випадку має свої особливості, які буде видно в прикладі вкінці статті.

Чи передбачений штраф за помилку у декларації платника єдиного податку?

За уточнення показників минулих податкових періодів передбачені штрафи, але не у всіх випадках. Штраф доведеться сплатити тільки в тому разі, якщо в результаті помилки була занижена сума податку, яка підлягала сплаті до бюджету. Оскільки сума єдиного податку до сплати залежить від показників декларації тільки у платників третьої та п’ятої групи, розміри штрафів актуальні лише для них. Відповідно, якщо підприємці першої та другої групи, занизять свій дохід, відображений у декларації, це не призведе до штрафу, оскільки вони сплачують фіксовану ставку податку незалежно від суми отриманого доходу.

Отже, якщо помилка, яка виправляється уточнюючим розрахунком або поточною декларацією призвела до заниження суми податку до сплати до бюджету, то штраф складає (абз.3 пункту 50.1 ПКУ):

3% від суми недоплати — у разі виправлення помилки шляхом надання уточнюючого розрахунку;

5% від суми недоплати – у разі виправлення помилки у складі поточної декларації.

Наприклад, підприємець третьої групи надає уточнюючий розрахунок за два квартали, в результаті чого сума єдиного податку, яку має доплатити збільшується на 1000 грн. Штраф складає 1000*3%=30 грн. Не так вже і багато чи не так? В будь якому випадку, це краще ніж штрафна санкція в розмірі 25% у випадку виявлення недоплати в ході проведення перевірки.

Слід зазначити, що вказані штрафи будуть застосовуватися до платників єдиного податку лише з початку 2013 року, оскільки на теперішній час у Податковому кодексі міститься пункт 7 Підрозділу 10 Перехідних положень, згідно якого штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Яким чином розраховується пеня?

На превеликий жаль, штрафи в розмірі 3 або 5%, не єдина неприємність при збільшення податкового зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявлених помилок. Разом зі штрафом, платнику єдиного податку доведеться сплатити ще й пеню, яка нараховується відповідно до пункту 129.1.2 Податкового кодексу.

Розмір пені підприємець повинен розрахувати самостійно. Для цього, йому на допомогу прийде «Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби» затверджена Наказом ДПАУ від 17.12.2010 №953. Її текстдивимось тут. В інструкції є приклади, як розраховувати пеню в різних випадках.

Якщо коротко, то пеня нараховується з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день заниження грошового зобов’язання за весь період заниження. Днем заниження вважається десятий календарний день, що настає за останнім днем граничного строку подання декларації. Якщо це декларація за два квартали, то перший день заниження буде 19 серпня. Останній день заниження дорівнюватиме даті подання уточнюючого розрахунку та сплаті грошового зобов’язання, визначеного у ньому.

Тобто, якщо платник єдиного податку надає уточнюючий розрахунок за два квартали 30 вересня, він зобов’язаний буде розрахувати та сплатити пеню за період з 19 серпня по 30 вересня. Відповідно, чим менше період заниження, тим менше пеня, та навпаки. Для самостійно розрахованої суми пені у декларації платника єдиного податку передбачений окремий рядок 28.

Коли сплачувати податкове зобов’язання, штраф та пеню, визначене в уточнюючому розрахунку?

В залежності від того, яким чином виправляються самостійно виявлені помилки, строки сплати суми недоплати відрізняються:

У разі виправлення помилок через уточнюючий розрахунок, суму недоплати, штраф та пеню треба сплатити не пізніше дати подання уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок через поточну декларацію, сума недоплати, штраф та пеня сплачуються за загальним правилом, не пізніше 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації.