Самостійна робота студентів № 16 Тема: Показники патентно-ліцензійної діяльності. Статистичне вивчення науково-технічних процесів в окремих видах економічної діяльності

1 Питання які треба опрацювати:

1. Показники патентно-ліцензійної діяльності

2.  Статичне вивчення науково-технічних процесів в окремих видах економічної діяльності

2 Основні тези лекції:

1. Показники патентно-ліцензійної діяльності

Вивчаючи патентно-ліцензійну діяльність, використовують систему показників, що характеризують ось що.

1. Надходження заявок на видачу охоронних документів і використання об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій:

• чисельність винахідників, авторів промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

• кількість поданих заявок на видачу охоронних документів;

• кількість використаних винаходів, промислових зразків;

• прибуток від використання об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій.

Наведені показники визначаються за регіонами, формами власності, видами економічної діяльності.

2. Продаж і придбання ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності:

• витрати на придбання за кордоном ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності;

• обсяги виробництва та поставки на експорт ліцензійної продукції;

• обсяг продажу ліцензій на об’єкти інтелектуальної власності;

• надходження ліцензіару коштів за використання об’єктів інтелектуальної власності.

3. Діяльність Державного департаменту інтелектуальної власності України:

• кількість заявок та кількість зареєстрованих патентів;

• розподіл заявок і патентів на винаходи.

4. Ефективність патентно-ліцензійної діяльності [22, 24]:

• коефіцієнт рівня сомодостатності (автономії) країни, який розраховується як відношення кількості резидентних патентних заявок до кількості національних патентних заявок;

• коефіцієнт інтегрованості — відношення кількості нерезидентних патентних заявок до кількості резидентних патентних заявок;

• коефіцієнт винахідництва, який визначається як кількість запитів на 10 000 осіб населення;

• коефіцієнт технологічної дифузії — відношення кількості зовнішніх патентних запитів до загальної кількості рези- дентних патентних запитів конкретної країни за певний термін. При цьому зовнішніми патентними запитами вважаються такі, що подані в іноземні патентні бюро резидентами певної країни;

• показник винахідницької активності являє собою кількість одержаних в Україні та за кордоном рішень про видачу охоронних документів на винаходи на 1000 українських виконавців дослідно-конструкторських робіт;

• коефіцієнт патентної віддачі коштів — кількість патентів, одержаних вітчизняними науковцями в Україні, яка припадає на кожні 10 млн грн фінансування;

• індекс спеціалізації, що визначається як частка певної країни в загальній кількості патентів даної галузі технології, зареєстрованих в певній інституції на частку країни у всіх патентах даної інституції:

,

де — кількість патентів країни j в області і, зареєстрованих у певній інституції; — загальна кількість патентів в області і певної інституції; — загальна кількість патентів в усіх областях технологій певної інституції.

Індекс дорівнює нулю, якщо країна не має патентів у даній галузі, одиниці — якщо частка країни в зазначеній галузі відповідає її частці за всіма областями (тобто не має спеціалізацій). Показник швидко зростає, якщо існує спеціалізація країни в зазначеному секторі технології. Логарифм цього індексу часто використовується для отримання нового індикатора «видима патентна перевага», що розподілена в межах ±1. Індекс патентної активності також можна розрахувати за різні періоди часу для того, щоб з’ясувати, як спеціалізація країн змінюється з часом.

Наведені показники патентно-ліцензійної діяльності широко використовуються в міжнародній статистичній практиці.

М аємо дані про випуск принципово нової про-дукції машинобудування за регіонами:

Регіони	Кількість підприємств, од.		Обсягу випуску, тис. грн		Частка нової продукції, %
	2002 р.	2003 р.	2002 р.	2003 р.	2002 р.	2003 р.
	N0	N1	g0	g1	x0	x1
А	18	20	2000	1000	7	7
Б	30	50	50	60	10	9

Визначити зміну середньої частки принципово нової продукції (ПНП).

Розв’язання:

Очевидно, що середню частку ПНП за кожен рік можна визначити як відношення загального для всіх регіонів обсягу ПНП до загального обсягу всієї продукції . Для кожного регіону , де х — частка ПНП.

Використаємо систему індексів середніх величин.

Отже, бачимо збільшення середньої частки ПНП у групі регіонів, тимчасом як вона не зросла в жодному з них, а в регіоні Б навіть зменшилась. Тобто реальна картина не поліпшилася, зміна ж середньої пояснюється структурними зрушеннями, а саме різким збільшенням частки регіону А в загальному її обсязі.

Індекс фіксованого складу:

Отже, унаслідок зміни частки ПНП по окремих регіонах середній для всіх регіонів показник зменшився.