
- •Тема 1.1. Основи хімічної термодинаміки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .9
- •Тема 1.2. Фазова рівновага та вчення про розчини. . . . . . . . . . . . . .46
- •Тема 1.3 Електрохімія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .86
- •Тема 1.1. Основи хімічної термодинаміки план
- •1. Зміст та основні поняття термодинаміки
- •2. Перше начало термодинаміки. Ентальпія
- •3. Закон гесса
- •Наслідки закону Гесса
- •Кількість енергії, що витрачається різними категоріями людей
- •4. Друге начало термодинаміки
- •5. Термодинамічні потенціали і фактори
- •Типи реакцій та умови їх протікання в залежності від δн, δs, δg
- •6. Розрахунок термодинамічних потенціалів в хімічних реакціях
- •Самостійна робота
- •Термодинамічні властивості деяких речовин
- •Термодинаміка біохімічних процесів
- •´ Контрольні запитання
- •J Тест на тему "Основи хімічної термодинаміки"
- •Тема 1.2. Фазова рівновага та вчення про розчини план:
- •1. Загальна характеристика розчинів
- •2. Розчини газів в рідинах. Закон генрі
- •Розчинність твердих речовин в рідинах
- •4. Дифузія і осмос в розчинах. Закон вант-гоффа
- •Явище осмосу. Закон вант - гоффа
- •Практичне значення осмосу
- •5. Тиск пари над розчинами. Закон рауля
- •6. Температура кристалізації і кипіння розчинів
- •Кріоскопічні і ебуліоскопічні сталі для деяких розчинників
- •7. Фазові переходи. Фазова рівновага
- •Класифікація гетерогенних систем
- •Самостійна робота
- •Задача 11
- •Розчин неелектролітів
- •Самостійна робота
- •& Тим, хто хоче знати більше розчинники, їх характеристика
- •Тема 1.3. Електрохімія електрична провідність розчинів. План
- •Предмет електрохімії
- •2. Електропровідність розчинів електролітів,
- •Молярна електропровідність деяких електролітів у водних розчинах при 298 к
- •Вимірювання електропровідності
- •3. Електродний потенціал. Рівняння нернста
- •Ряд стандартних електродних потенціалів
- •Ряд електронегативності неметалів
- •Відносна електронегативність деяких неметалів
- •С тандартні електродні та окисно-відновні потенціали у водних розчинах при 298к
- •4. Класифікація електродів
- •Корозія металів. Види корозії. Методи захисту від корозії обладнання, що використовується в харчовій і переробній промисловості
- •Види корозії
- •Методи захисту від корозії обладнання, що використовується в харчовій і переробній промисловості
- •Нанесення металевих покриттів
- •Нанесення неметалевих покриттів
- •Електрохімічні методи захисту
- •Хімічні методи захисту
- •Застосування надчистих металів
- •Розчин електролітів Задача №15
- •Розв’язання
- •Задача №18
- •Самостійна робота Задача 20
- •Задача 21
- •Задача 22
- •& Тим, хто хоче знати більше електрохімічні елементи
- •´ Контрольні запитання:
- •Тема 1.4. Хімічна кінетика і каталіз план
- •1.1. Природа речовин, що реагують
- •1.2. Агрегатний стан речовин
- •1.3. Площа поверхні зіткнення речовин, що реагують
- •1.4. Вплив тиску
- •1.5. Концентрація реагуючих речовин
- •2. Залежність швидкості реакції від температури
- •3. Складні реакції. Ланцюгові реакції
- •Ланцюгові реакції
- •4. Фотохімічні реакції
- •Каталіз і каталізатори
- •Ферментативний каталіз
- •Самостійна робота
- •Фотохімічні реакції.
- •& Тим, хто хоче знати більше вплив температури на швидкість біологічних процесів
- •Про умови зберігання харчових продуктів
- •J тест по темі 1.4. "хімічна кінетика і каталіз “
- •Термінологічний словник
- •Література
Наслідки закону Гесса
1. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці сум теплот утворення продуктів реакції і теплот утворення вихідних речовин. Наприклад, тепловий ефект ΔН° реакції:
НСl + NНз = NН4Сl
у газовій фазі дорівнює:
ΔН° =ΔНутв,(NН4СІ) – ΔНоутв(НСІ) – ΔНоутв(NН3).
2. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці сум теплот згоряння вихідних речовин і теплот згоряння продуктів реакції. Наприклад, тепловий ефект ΔН° реакції:
СН4 + СО2 = 2СО +2Н2
у газовій фазі дорівнює:
ΔН° =ΔНозгор.(СН4) - 2ΔН°згор.(СО) - 2ΔН°згор.(Н2)
З. Якщо здійснюються дві реакції, які приводять системи з різних початкових станів в однакові кінцеві, то різниця теплових ефектів цих реакцій дорівнює тепловому ефекту переходу з одного початкового стану в інший.
Наприклад:
С графіт + О2 = СО2; ΔН° = - 393,51 кДж/ моль;
С алмаз + О2 = СО2; ΔН° = - 395,54 кДж/ моль;
С графіт → С алмаз ΔН° = -393,51 - (- 395,54) = 1,83 кДж/моль.
4. Якщо здійснюються дві реакції, які приводять системи з однакових початкових станів до різних кінцевих, то різниця теплових ефектів цих реакцій дорівнює тепловому ефекту переходу з одного кінцевого стану до іншого.
Наприклад:
Н2 + 1/2О2 = Н2О р; ΔН° = -285,84 кДж/моль:
Н2 + 1/2О2 = Н2О г; ΔНо = -271,83 кДж/ моль;
Н2О р →Н2О г; ΔН° = - 271,83 - (- 285,84) = 44,01 кДж/моль.
Організм людини можна розглядати як унікальний хімічний реактор, в якому відбувається велика кількість різноманітних хімічних перетворень.
Основним джерелом енергії для живих організмів є хімічна енергія, що міститься в продуктах харчування. Для людини головними компонентами їжі є жири, білки, вуглеводи, при окисненні яких виділяється енергія. Реакції в організмі за участю речовин, спожитих із їжею, переважно екзотермічні, тобто відбуваються з виділенням теплоти. Більшість цих перетворень певною мірою нагадує реакції горіння. (Іноді, наприклад, говорять про «згоряння жирів в організмі».)
Кількість енергії, що виділяється під час повного окиснення харчового продукту, визначає калорійність продукту. Вивільнена теплова енергія потрібна живому організму для здійснення в ньому реакцій, що відбуваються з поглинанням теплоти, а також для підтримання постійної температури тіла. Енергетичну характеристику продуктів харчування прийнято подавати у калоріях. Їжа найчастіше є сумішшю поживних речовин різного складу, тому калорійність їжі вказують у розрахунку на 1г, а не на 1 моль. При цьому слід пам'ятати, що 1 калорія = 4,18 Дж.
Калорійністю харчових речовин називається енергія, що виділяється при повному окисненні (згоранні) 1г поживних речовин.
Існують три основні групи поживних речовин у харчових продуктах: жири, білки і вуглеводи. Вони окислюються в організмі до тих же продуктів, що і при згорянні в калориметрі.
С→СО2
Н→Н2О
N→N2
Тому для енергетичної оцінки більшості продуктів харчування може служити ентальпія реакції їх згоряння.
Найбільшу енергетичну цінність мають жири, при окисненні яких виділяється 37,7 - 39,8 кДж/г (9 - 9,5 ккал/г). У процесі засвоєння вуглеводів виділяється 16,5 - 17,2 кДж/моль 4- 4,1 ккал/г. На тому ж рівні і енергетична цінність білків. Якщо олія складається практично із жирів, цукор – чистий вуглевод, то 100%-ої білкової їжі не існує. Найбільше білків міститься у м’ясі, рибі, сирі, горіхах (10-25% від маси продукту). Білки – найцінніший «будівельний» матеріал для організму, а вуглеводи й особливо жири важливі як джерела енергії.
Для дорослої людини норма вживання поживних речовин на добу становить12000кДж, а саме: жирів 60-70г, білків 80-100г (при важкій праці 130 - 140г), потрібна маса вуглеводів повинна в 4-5 разів перевищувати масу білків, причому, тільки невелика частина від цього повинна бути у вигляді сахарози (приблизно 8г).
Кількість енергії, що витрачається людиною, залежить від віку, статі та інтенсивності праці. Підрахувати, скільки людина має споживати білків, жирів, вуглеводів, певних харчових продуктів, щоб забезпечити свій організм необхідною кількістю енергії, неважко.
Таблиця 1.1.