30.Провідні шляхи, підкіркові й кіркові центри зорового аналізатора.

Провідні шляхи зорового аналізатора починаються від фотосенсорних клітин сітківки очного яблука і поділяються на периферичні та центральні. До периферичних шляхів належать радіально розміщені нейрони сітківки (фотосерсорні, біполярні і гангліонарні), зорові нерви й зорові шляхи. 3орові нерви утворені нейритами гангліонарних клітин сітківки. 3а зоровим перехрестям зорові нерви переходять у зорові шляхи . В останніх розміщені нервові волокна правого й лівого очей, чим досягаеться краща якість (стереоскопічність) зору. Нервові волокна шляхів закінчуються в трьох підкіркових центрах: латеральних колінчастих тілах , каудальних ядрах зорових горбів проміжного мозку і ростральних горбках пластинки покрівлі середнього мозку . Нейрити нейронів підкіркових центрів формують централтьні провідні шляхи . 3 латерального колінчастого тіла і каудальних ядер зорових горбів по них передаються імпульси в кіркові зорові центри потиличної частини кори півкуль великого мозку . 3 ростральних горбів пластинки покрівлі імпульси передаються центральними провідними шляхами до рухових нейронів шийногрудного відділу спинного мозку (забезпечують рефлекторні повороти голови та шиї) і до нейронів ядер третьої, четвертої й шостої пар черепномозкових нервів (іннервують м'язи очного яблука). Через ростральні горбки, за участю нейронів парасимпатичного ядра Якубовича та війкового ядра від- буваються також рефлекторні скорочення сфінктера зіниці і м'яза війкового тіла.

31.Провідні шляхи, підкіркові й кіркові центри присінково-завиткового аналізатора.

Провідні шляхи завиткової частини аналізатора сполучають чутливі клітини спіральних органів завитки з корою півкуль великого мозку, центрами рефлекторного повертання голови в бік джерела звуку, мімічними м'язами та м'язами ока . Їх утворюють чотири групи нейронів. Перша група формує спіральний ганглій . Нейрити клітин ганглія формують за- витковий нерв , який закінчуеться в дорсальному і вентральному ядрах довгастого мозку . Нейрони ядер утворюють другу групу клітин.

32.Морфологічні риси пристосованості птахів до польоту.

Риси пристосованості до польоту: Риси пристосованості птахів до польоту

- обтічна форма тіла;

- наявність крил;

- наявність пір’яного покриву;

- компактний скелет із порожнинами у кістках;

- наявність кіля;

- відсутність зубів;

- наявність легеневих та повітряних мішків;

- розвинений мозочок, що дозволяє складні характери рухів;

- відсутність сечового міхура;

- вкорочений кишечник;

- відсутність правого яєчника у самок.

33.Морфологія травної, видільної та сатевої системи птахів.

Ротоглотка у птахів не поділяється м'яким піднебінням на ротову порожнину і глотку. Вхід у ротоглотку обмежений дзьобом. Форма дзьоба, його розмір, твердість і колір залежать від особливостей корму та способу харчування. Тверде піднебіння — palatum durum — у курей по серединній лінії має вузьку піднебінну щілину, впоперек нього розміщено п'ять рядів сосочків. Задній ряд сосочків є умовною межею між ротовою порожниною і глоткою. Позаду твердого піднебіння є щілина — хоани (див. рис. 15.11). На дні ротоглотки розміщений язик. У курей він короткий і гострий, у качок і гусей — довший і рухливіший. Спинка язика в курей вкрита товстим роговим шаром, а в качок і гусей вона м'якша і має поздовжній жолоб. Ниткоподібні сосочки розміщені у курей упоперек язика, а в качок і гусей — по боках язика вздовж поперечних пластинок. Смакових сосочків у птахів немає. Стравохід тонкостінний. Слизова оболонка його утворена багатошаровим плоским епітелієм і зібрана в поздовжні складки. Перед входом у грудну порожнину на стравоході у курей випинається воло —Шлунок у птиці складається з двох частин — залозистої й м'язової (рис. 15.13). Веретеноподібна залозиста частина лежить між частками печінки і має потовщені стінки. Тонка кишка у птахів, так само як і у ссавців, складається з дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок. Вона довша у зерноїдних птахів і коротша у хижих. Її довжина залежить від віку і досягає максимуму в 7—8-місячному віці. Складається з двох сліпих і прямої кишок. Сліпі кишки своїми верхівками спрямовані вперед. Пряма кишка коротка і відкривається в клоаку, від якої відокремлена сфінктером, що складається з непосмугованих і посмугованих м'язів. У слизовій оболонці містяться лімфоїдні елементи. Клоака являє собою розширення і є кінцевим відділом кишкової трубки.

Нирки у птахів темно-червоного кольору, довгасті. Вони ніби втиснуті у вентральні заглиблення попереково-крижового відділу хребта й клубової кістки (рис. 15.19). Сечовивідна і сечовидільна зони виражені нечітко. Нирки можна поділити на три частки: передню, середню і задню. Сечовидільні канальці на вентральному краї нирки з'єднуються в короткі гілки, що відкриваються в сечовід. Останній закінчується в середньому відділі клоаки. Сечового міхура і сечівника у птахів немає.

Органи розмноження самок. У птахів розвинуті тільки лівий яєчник і лівий яйцепровід. Яєчник висить на брижі під передньою часткою лівої нирки, має горбисту форму. В зв'язку з тим, що ріст і повне дозрівання фолікулів відбуваються неодночасно, поверхня яєчника нерівномірно горбиста.

Органи розмноження самців. У птахів немає сім'яникового мішка, оскільки сім'яники у них розвиваються в порожнині тіла спереду від передньої частки нирки. Вони висять на короткій брижі, мають яйце- чи бобоподібну форму. Лівий сім'яник більший, ніж правий. В період статевої активізації (гону, або яру) сім'яники збільшуються.

Сім'явиносні протоки тонкі, звивисті, йдуть уздовж хребта поряд із сечоводами і відкриваються на латеральному боці середнього відділу клоаки, де утворюється сосочок. У півнів і качурів сім'явиносні протоки розширюються перед відкриттям у клоаку. Статевий член у більшості птахів редукований. Він є лише у качурів, страусів, гусаків і самців цесарок. Як і в плазунів, пеніс утворений складкою вентральної частини заднього відділу клоаки (рис. 15.22). Поверхня пеніса вкрита слизовою оболонкою, що утворює спіралеподібну складку у вигляді жолоба, який під час ерекції перетворюється на канал. При цьому він подовжується і виходить з клоаки. У самців страуса в пенісі є кістка. Додаткових статевих залоз у птахів немає.