27.Розвиток присінково-завиткового органа у водних тварин.

У процесі еволюції чутливі клітини, які були поширені по всій поверхні тіла, у водяних тварин сконцентрувалися і утворили бокалоподібні органи бічної лінії. Від кожного органа відходять нервові відростки, які формують нерв, що входить у задній мозок. Бокалоподібні органи сприймають рух води. У предків хребетних частина бокалоподібних органів, які були розміщені біля головного мозку у вигляді слухових плакод, заглибилась усередину тіла. Спочатку вони утворили ямки на шкірі. Краї ямок зімкнулися і сформували підшкірні міхурці, заповнені рідиною, — статоцисти. Нервові волокна окремих статоцистів відокремилися від нерва бокалоподібних органів і утворили окремі нерви, що призвело до формування нового рецептора, який сприймає механічні подразнення, — внутрішнього вуха і слухового нерва.

28.Філогенез рівноважно-слухового органа у земноводних, плазунів.

У наземних хребетних тварин виникає середнє вухо, яке сприймає звукові коливання і передає їх у внутрішнє вухо. Середнє вухо розвивається з першої вісцеральної щілини (бризкальця). Із зовнішнього розширеного відділу щілини утворюється барабанна порожнина, що закривається барабанною перетинкою. Внутрішній відділ щілини сполучається з порожниною глотки і називається слуховою (євстахієвою) трубою. У стінці барабанної порожнини, що відділяє її від внутрішнього вуха, є вікно присінка, яке закрите слуховою кісточкою — стовпчиком — columella (у земноводних, рептилій, птахів). Іншим кінцем стовпчик з'єднується з барабанною перетинкою. Стовпчик розвивається з під'язиково-щелепного хряща. Починаючи з рептилій, у стінці барабанної порожнини поряд з вікном присінка утворюється вікно завитки, закрите вторинною барабанною перетинкою.

У амфібій барабанна перетинка розміщена на поверхні тіла. У рептилій, птахів і ссавців вона заглиблена і сполучається із зовнішнім середовищем зовнішнім слуховим ходом, який являє собою примітивне зовнішнє вухо. У ящірок і крокодилів по краю зовнішнього слухового ходу утворюється складка шкіри, яка у ссавців формує вушну раковину. В основі вушної раковини лежить еластичний хрящ, який виконує опорну функцію. Вушна раковина сприймає звукові коливання і за допомогою м'язів повертається в бік джерела звуку. Розмір, форма і положення вушної раковини у різних видів тварин та окремих порід різні.

29.Розвиток органа рівноваги і слуху у птахів і ссавців.

У наземних хребетних тварин виникає середнє вухо, яке сприймає звукові коливання і передає їх у внутрішнє вухо. Середнє вухо розвивається з першої вісцеральної щілини (бризкальця). Із зовнішнього розширеного відділу щілини утворюється барабанна порожнина, що закривається барабанною перетинкою. Внутрішній відділ щілини сполучається з порожниною глотки і називається слуховою (євстахієвою) трубою. У стінці барабанної порожнини, що відділяє її від внутрішнього вуха, є вікно присінка, яке закрите слуховою кісточкою — стовпчиком — columella (у земноводних, рептилій, птахів). Іншим кінцем стовпчик з'єднується з барабанною перетинкою. Стовпчик розвивається з під'язиково-щелепного хряща. Починаючи з рептилій, у стінці барабанної порожнини поряд з вікном присінка утворюється вікно завитки, закрите вторинною барабанною перетинкою. У ссавців стовпчик перетворюється на стремінце, а з щелепової дуги розвивається ще дві слухових кісточки — коваделко (з піднебінно-квадратного хряща) і молоточок (з меккелева хряща). Молоточок одним кінцем з'єднується з барабанною перетинкою, а іншим — з коваделком. Між коваделком і стремінцем лежить сочевицеподібна кісточка. Таким чином формується ланцюжок слухових кісточок, на який діють стремінний м'яз і напружувач барабанної перетинки.