14)Характеристка центральної нервовї системи

Центральна нервова система поділяється на спинний мозок, який лежить у хребетному каналі, і головний мозок, розміщений у черепній порожнині. Мозок побудований із сірої й білої мозкової речовини. Сіра мозкова речовина складається з нервових клітин та їх відростків, а біла мозкова речовина — з відростків нейронів, що утворюють центральні провідні шляхи. Сіра мозкова речовина міститься в центрі мозку навколо центральних його порожнин: центрального спинномозкового каналу і шлуночків головного мозку. У спинному мозку сіра мозкова речовина розміщена в центрі компактною масою, тоді як у головному мозку вона представлена великою кількістю ядер і центрів, що складаються із скупчення нейронів. Подібні ядра і центри є і в спинному мозку в його центральній частині. В головному мозку, в його півкулях і мозочку, скупчення сірої речовини є й на периферії у вигляді кори півкуль великого мозку і кори мозочка. В процесі філогенезу кора є наймолодшою структурою головного мозку і їй функціонально підпорядковані всі відділи головного мозку, які лежать глибше, — підкіркові ядра, або «підкір-ка». Крім зазначених вище центрів, у спинному й головному мозку велику функціональну роль відіграє ретикулярна формація (сітчастий утвір) — substantia reticularis, яка утворена нейронами різної величини й форми і сіткою нервових волокон, що проходять у центральній нервовій системі в різних напрямах. Ретикулярна формація зв'язана з одного боку з усіма відділами центральної нервової системи, а з другого — колатералями — з рецепторними апаратами.

15)Загальна морфологія автономної нервової системи

Автономна (вегетативна) нервова система забезпечує нормальне функціонування органів, які беруть участь у процесах обміну речовин і розмноження. До таких органів належать органи травлення, дихання, сечовиділення, ендокринні залози, система кровообігу та лімфовідтоку, які в свою чергу є інтегрувальними системами організму. Автономною нервову систему називають тому, що більшість названих вище структур виконують свої функції незалежно від волі тварини. Наприклад, секреція шлункового соку та інших залоз, перистальтика кишок, робота серця та інші функції відбуваються мимовільно, в певному ритмі. Слід також зазначити, що зв'язок центральної нервової системи з виконавчими органами (м'язами) — однонейронний з обов'язковою наявністю моторних бляшок, а в автономній нервовій системі — двонейронний і без моторних бляшок. При цьому тіло одного нейрона лежить у центральній нер- вовій системі, а другого — в периферичному ганглії. Перший нейрон називають довузловим (прегангліонарним), другий — завузловим (постгангліо-нарним). Відповідно й відростки нейронів називають довузловими (преганг-ліонарними) і завузловими (постгангліонарними). Довузлові (прегангліона-рні) волокна м'якушеві, а завузлові (постгангліонарні) — безм'якушеві. Перші проводять нервові імпульси швидко, а безм'якушеві — повільно.Автономна нервова система регулює діяльність усіх органів, що беруть участь у здійсненні «рослинних» функцій організму (живлення, дихання, виділення, розмноження), а також здійснює трофічну іннервацію, яка залежить від стану центральної нервової системи. Автономна нервова система посилює або послаблює функцію працюючих органів, тобто змінює їх тонус. Оскільки одне й те саме нервове волокно може діяти тільки в одному напрямі і одночасно не може підвищувати й знижувати тонус, до складу автономної нервової системи входять два відділи: симпатичний і парасимпатичний. Симпатичний відділ в основному виконує трофічні функції. Він посилює процеси окиснення, споживання поживних речовин і кисню, сприяє підвищенню частоти скорочень серця і підвищує артеріальний тиск. Парасимпатичний відділ виконує функції захисного характеру. Це гальмування серцевої діяльності, звуження зіниці ока, спорожнення прямої кишки та сечового міхура тощо.

16)Рефлокторна дуга

У рефлекторній дузі розрізняють 5 ланок:

1) рецептор - сприймає подразнення і трансформує енергію подразнення в нервовий імпульс;

2) доцентровий шлях - чутливе волокно, по якому нервовий імпульс передається до нервових центрів ЦНС;

3) нервовий центр, де відбувається переключення збудження з чутливих нейронів на рухові;

4) відцентровий шлях - рухове нервове волокно, по якому нервовий імпульс передається до ефектора;

5) ефектор - передає нервовий імпульс клітинам робочого органа (м’язу, залозі, іншим структурам).

Рефлекторні дуги можуть бути простими і складними. Найпростіша рефлекторна дуга складається з двох нейронів: рецепторного (афферентного) і ефекторного (еферентного). Нервовий імпульс, який зароджується на кінці афферентного нейрона, проходить по цьому нейрону і через синапс передається на еферентний нейрон, а по його аксону досягає ефектора в робочому органі. Особливістю двохнейронної дуги є те, що рецептор і ефектор можуть знаходитися в одному і тому ж органі. До двохнейронних належать сухожильні рефлекси (колінний рефлекс, п’ятковий рефлекс) Складна рефлекторна дуга включає аферентний і еферентний нейрони та один або кілька вставних нейронів. Нервове збудження по рефлекторній дузі передається лише в одному напрямку, що зумовлено наявністю синапсів.