12)Розвиток ромбоподібного мозку

Будова довгастого мозку у тварин досить одноманітна, що пояснюється і його функцією. В ньому є центри зябрового апарату та його похідних, кишок, органів дотику, суглобово-м'язового відчуття, присінково-завиткового. У зв'язку з тим що через довгастий мозок проходять провідні шляхи, які з'єднують головний і спинний мозок, його сіра речовина розміщена у вигляді окремих ядер, на відміну від сірої мозкової речовини спинного мозку. В довгастому мозку риб вперше виникає моторне ядро покриву (nucleus motorius tegmenti), або сітчастий утвір — formatio reticulare, який є одним із найста-родавніших асоціативних і рухових центрів. У наземних тварин за рахунок моторного ядра покриву утворюються ростральні й каудальні оливи — oliva rostralis et caudalis — як асоціативні центри. Ростральні оливи виникають лише у наземних тварин, починаючи з амфібій (у зв'язку з розвитком у них органа слуху). Вони є проміжним центром на шляху від завиткового нерва (VIII пара) до зорових горбів. Пучок цих волокон утворює трапецієподібне тіло. Каудальні оливи пізніше утворюються у птахів і ссавців. Вони зв'язані з ядрами дорсальних канатиків, зоровими горбами, мозочком та спинним мозком і беруть участь у функції збереження рівноваги. Довгастий мозок розвивається розростанням бічних і основних пластинок ембріональної мозкової трубки. Мозочок має пряме відношення до функцій збереження рівноваги тіла і підтримання м'язового тонусу. Краще розвинутий він у тварин, які швидко плавають, бігають, літають, і менше у тварин з повільним рухом. Мозочок закладається в середній частині ембріональної пластинки покриву ромбоподібного мозку, а з передньої й задньої частин утворюються ростральний і каудальний мозкові паруси. Тіло мозочка у наземних тварин поділяється поперечними борознами на передню, середню й задню частки. Передня частка зв'язана з м'язами голови, а середня і задня — з м'язами тулуба й кінцівок. У ссавців найбільш розвинута середня частка (див. рис. 13.14). Поздовжні борозни на ній відокремлюють середню непарну частку — черв'як — vermis — від парних бічних часток, або півкуль мозочка — hemisphaeriae cerebelH. У черв'яку розміщені центри синхронних рухів тулуба й кінцівок. Півкулі виникають пізніше, ніж черв'як, і більше розвинуті у ссавців, які мають здатність до координованих рухів кінцівок. Удосконалення рухових можливостей тварин залежить також від розвитку великого мозку, як вищого центру нервової діяльності, та від виникнення зв'язків мозочка з корою великого мозку через його середні ніжки і мозковий міст. Отже, півкулі мозочка й міст є тільки у ссавців і найбільшого розвитку досягають у приматів.

13)Онтогенез головного мозку

Вже на початку 4-го місяця у зародка людини великі півкулі покривають зорові горби. Їх поверхня в цей час ще гладка. На ній є тільки вдавленіє — майбутня сильвиева борозна. До 5-м рокам борозни ще не досягають повної глибини і є відмінності в розташуванні часток мозку. Приблизно до 9-10 років борозни і звивини розташовуються так само, як у дорослого.У онтогенезі спочатку з’являються глибокі шари кори, а потім вже поверхневі. Області, різні але філогенетичному походженню, в онтогенезі розвиваються різному. Вже на ранніх ступенях внутрішньоутробного розвитку великі півкулі перевершують за величиною інші відділи мозку. До кінця 7-го місяця вони покривають весь мозочок і в розвиненому мозку дорослої людини складають більше 80% ваги головного мозку. Розвиток нейронів кори передує в онтогенезі розвитку борозен. Передбачається, що у новонародженої дитини майже така ж кількість нейронів у головному мозку, як у дорослого, так як після народження, мабуть, з’являється мало нейронів на відміну від розмноження клітин нейроглії. Після народження, особливо до 3 років, нейрони диференціюються, збільшується число дендритів і їх розгалужень, шипиків і синапсів.За певних умов ростуть відгалуження і від аксонів; останні, як і дендрити. покриваються мієліном. У корі головного мозку більша частина пресинаптических волокон не міелінізіровани, тільки 1/8 їх частина міелінізіровани, що забезпечує швидке проведення імпульсів збудження. З віком відносний обсяг тіл нейронів зменшується, а обсяг дендритів збільшується і зростає їх поверхню, тоді як поверхню тіл нейронів залишається майже постійною, починаючи з грудного віку. На 6-му місяці утробного життя 95-96% кори великих півкуль складається з 6 шарів. У дитини 3 років нейрони кори чітко диференційовані і до 8 років мало відрізняються від нейронів дорослого. Зростання пірамідних нейронів лобових часток великих півкуль відбувається у дітей нерівномірно. Приблизно до 12 років він закінчується в нижніх шарах кори, а у верхніх її шарах деяке прискорення зростання пірамідних нейронів триває до 18 років.