11)Розвиток проміжного і середнього мозку.

На початку закладання головного мозку проміжний мозок розвивається з нервових клітин у стінці третього мозкового шлуночка. За рахунок сильного розвитку сірої мозкової речовини третій мозковий шлуночок перетворюється на вузьку щілину. В бічних стінках шлуночка утворюються зорові горби. З ембріональної пластинки покрівлі в усіх ссавців утворюється епіталамус. Епіфіз є рудиментом третього непарного тім'яного ока, яке у земноводних і плазунів лежить під шкірним покривом. У ссавців епіфіз перетворюється на ендокринну залозу. Функція її, за сучасними поглядами, полягає в гальмуванні передчасного статевого розвитку. Сильно розвинена ембріональна пластинка дна — tegmentum — формує підталамічну (гіпоталамічну) ділянку проміжного мозку, яка виникає з епіхордального мозку (див. рис. 13.13). Вона тісно пов'язана із середнім мозком. До підталамічної ділянки належать лійка — infundibulum, сірий горб — tuber cinereum — і сосочкове тіло — corpus mamillare. Оскільки з розвитком проміжного мозку одночасно відбувається і розвиток зорового аналізатора, від дна проміжного мозку відходять зорові ніжки, що закінчуються очними бокалами. Зорові ніжки потім перетворюються на зорові нерви, які утворюють у підталамічній ділянці зорове перехрестя. Вентральний випин проміжного мозку з лійкою з'єднується з дорсальними випином глотки (кишеня Ратке) і разом вони утворюють гіпофіз — нижній мозковий придаток. Інтенсивний розвиток зорових горбів зумовлений переміщенням зорових центрів із середнього мозку до вторинного плаща і зв'язком із мозочком. Подальшого розвитку в стінках третього мозкового шлуночка набувають вищі автономні підкіркові центри. У покрівлі проміжного мозку на початку розвитку є лише тонкий шар епендимоцитів, які беруть участь в утворенні судинного покриву третього шлуночка, а потім і судинного сплетення, яке заходить і в бічні шлуночки великого мозку. Однак у зв'язку з інтенсивним розвитком зорових горбів і насиченням таламуса проміжними центрами різко збільшується маса зорових горбів, які, розростаючись, перетворюють третій шлуночок на кільцеподібний канал.

Середній мозок у нижчих тварин так само, як і в ембріонів вищих тварин, має значні розміри. Сіра мозкова речовина ембріональних бічних пластинок середнього мозкового міхура розростається і утворює склепіння середнього мозку — tectum opticum, з якого у нижчих тварин (до птахів включно) утворюється двогорбкове тіло, або зорові частки, — lobi optici (рис. 13.16). Вже у плазунів частина волокон, а в ссавців майже всі волокна зорового нерва переміщуються через зорові горби проміжного мозку в кору вторинного плаща (див. рис. 13.7; 13.15). Тому зорові частки відстають у рості, а вторинний плащ і зорові горби розростаються інтенсивніше. У наземних тварин у склепінні середнього мозку закладаються центри рівноваги й слуху, спочатку у вигляді мікроскопічних утворів, а пізніше і макроскопічних (у плазунів і птахів). У ссавців замість двогорбкового тіла утворюється чотиригорбкове тіло — тогрога quadrigemina. У тварин з добре розвинутим слухом (нічних хижаків) більшими є задні, слухові горбки. З ембріональної основної пластинки у вентральній стінці середнього мозкового міхура утворюється покрив.Внаслідок утворення склепіння і покриву порожнина середнього мозку перетворюється на мозковий водопровід. Покрив складають ядра ІІІ і IV пар череп-номозкових нервів і спеціальні рухові ядра покриву — nucleus motorius tegmenti. До них належать також червоне ядро — nucleus ruber, яке зв'язує мозочок із спинним мозком, і міжніжкове ядро — nucleus interpеduncularis, зв'язане через ганглій повідця з нюховим мозком.