Пожежі та вибухи

Вибухи та їх наслідки — пожежі, виникають на об'єктах, які вироб­ляють вибухонебезпечні та хімічні речовини. При горінні багатьох мате­ріалів утворюються високотоксичні речовини, від дії яких люди гинуть частіше, ніж від вогню. Раніше при пожежах виділявся переважно чадний газ. Але в останні десятиріччя горить багато речовин штучного поход­ження: полістирол, поліуретан, вініл, нейлон, поролон. Це призводить до виділення в повітря синильної, соля­ної й мурашиної кислот, метанолу, формальдегіду та інших високотоксичних речовин.

Найбільш вибухо- та пожежонебезпечні суміші з повітрям утворюються при витоку газоподібних та зріджених вуглеводних продуктів метану, пропану, бутану, етилену, пропилену тощо.

В останнє десятиріччя від третини до половини всіх аварій на виробництві пов'язано з вибухами технологічних систем та облад­нання: реактори, ємності, трубопроводи тощо. Пожежі на підприєм­ствах можуть виникати також внаслідок ушкодження електро­проводки та машин, які перебувають під напругою, опалюваль­них систем.

Певний інтерес (щодо причин виникнення) можуть становити дані офіційної статистики, які базуються на проведених у США дослідженнях 25 тисяч пожеж та вибухів:

• несправність електрообладнання — 23%;

• куріння в неналежному місці — 18%;

• перегрів внаслідок тертя в не­справних вузлах машин - 10%;

• перегрів пальних матеріалів — 8%;

• контакти з пальними поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів — 7%;

• контакти з полум'ям, запалення від полум'я горілки - 7%;

• запалення від пальних часток (іскри) від установок та устатку­вання для спалювання — 5%;

• самозапалювання пальних матеріалів — 4%;

• запалювання матеріалів при різці та зварюванні металу — 4%.

Більше 63% пожеж у промисловості обумовлено помилками людей або їх некомпетентністю. Коли підприємство скорочує штати й бюд­жет аварійних служб, знижується ефективність їх функціонування, різко зростає ризик виникнення пожеж та вибухів, а також рівень людських та матеріальних втрат.

Гідродинамічні аварії

Гідродинамічна аварія - аварія на гідротехнічній споруді, коли вода поширюється з великою швидкістю, що створює загрозу виникнення над­звичайної ситуації техногенного характеру.

Гідродинамічними аваріями, що мають місце в Україні, є: прориви гре­бель (дамб, шлюзів) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоп­лень або з утворенням проривного паводку; аварійні спрацювання водосхо­вищ ГЕС у зв'язку із загрозою прориву гідроспоруди.

Переобладнання берегів великих водосховищ надзвичайно інтенсив­но відбувалось у перші роки після їх заповнення. Найбільших масштабів досягла зміна берегів на Канівському (373км, що дорівнює 4,2% всієї до­вжини берегової лінії); Кременчуцькому (25%довжини берегової лінії). Дніпровському (195км, 35% довжини берегової лінії) і на Дніпродзержинському (115км, 32% берегової лінії) водосховищах. Значна частина берегової лінії захищена інженерними спорудами (по Дніпровському каскаду 611км або 17% усієї берегової лінії).

В Україні, за даними Держкомгеології, підтоплено близько 800 тис. га земель, що дорівнює 15% території (у тім числі 200 тис. га в зонах зрошен­ня). В зону підтоплення потрапляють 240 міст і селищ міського типу, 138 тисяч приватних будинків. Розвиток цього негативного процесу на міських територіях характеризується великою різноманітністю причин і факторів: втрати води із водонесучих комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або погіршення фільтраційних властивостей фунтів природних дренажних систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням, баражний ефект фундаментів, трас-колекторів, тунелів.

Основною причиною підтоплення сільськогосподарських угідь стало бу­дівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дренажних спо­руд: в зоні впливу Північно-Кримського каналу 96 тис. га підтоплено. Каховської зрошувальної системи -5,1 тис. га, Каланчацької - 9,1 тис. га.

Підтоплення значних територій є результатом безгосподарного став­лення до їх освоєння, недостатнього вивчення інженерно-геологічних умов, відсутності необхідної уваги до проектування, будівництва та експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах.

Все це призводить до таких негативних наслідків, як забруднення під­земних вод, підвищення вологості і погіршення санітарного стану терито­рій, засолення і заболочування ґрунтів, вимокання зелених насаджень, зни­ження урожайності сільгоспугідь, деформація будівель і споруд, виникнення таких процесів, як: зсуви, просадки, карст, обвали.

Створення Дніпровського каскаду гідроелектростанцій з великими во­досховищами хоча зменшує небезпеку затоплення територій під час пове­ней, проте створює небезпеку катастрофічного затоплення при прориві дамб цих водосховищ.