Безпека життєдіяльності в умовах побуту

Історія свідчить про те, що на різних етапах розвитку суспільно - економічних формацій увага до збереження життя та здоров'я людини була неоднозначною. Рівень аварійності та травматизму в будь-якій сфері діяльності людини відображає рівень відношення держави до цієї проблеми. Нині при розробці стратегії та тактики захисту людини від небезпек увага повинна акценту­ватися не тільки на сфері виробництва, але і на сфері життєвого середовища.

Науково - технічний прогрес суттєво змінив та покращив побут сучасної людини, але на жаль разом з благами приніс численні лиха людству.

Газифікація, електрифікація житлових приміщень, електроприлади різноманітного призначення, побутова хімія та використання полімерних матеріалів змінили побут людини та полегшили виконання різноманітної домашньої робо­ти.

Однак, впровадження в умови життєвого середовища деяких досягнень науки та техніки дало не тільки позитивний ефект, але як відомо має і негативні

наслідки.

Суттєве полегшення побутових справ, призвело до величезного насичення приміщень, небайдужими для нормального функціонування організму люди­ни, речовинами, продуктами неповного згоряння газу та іншими небезпеками.

Якщо зважити на те, що поведінка сучасної людини стає все більш непередбаченою, аномальною та навіть іноді соціально небезпечною, то проблема безпеки в умовах повсякденного життя набуває особливої гостроти.

Сучасні урбанізовані міста, де живе величезна кількість населення, змінюють майже всі компоненти природного навколишнього середовища атмосферу, рослинність, грунт, рельєф, гідрографічну мережу, підземні води та навіть клімат. Перепади температури, відносної вологи, сонячної радіації між містом та його околицями настільки суттєві, що їх можна порівняти з переміщенням в природних умовах на 20° по широті. Причому, зміна одних природних умов неодмінно викликає зміну інших. В містах змінюється гравітаційне, термічне, електричне, магнітне і інші фізичні поля Землі.

Фізичні умови в великих містах значно гірші ніж в малих населених пунктах. Великі міста на 15% отримують менше сонячної радіації, на 10% більше дощів, граду чи снігу, на 10% більше хмарних днів, на 30% більше туманів літом і на 100% зимою.

В містах ступінь розповсюджений багатьох захворювань і не тільки інфекційних, але і загальних значно вищий ніж в сільській місцевості.

Негативні наслідки видозміненого природного середовища дещо пом'якшують сучасні будівлі та приміщення, в яких людина штучним шляхом створює свій мікроклімат більш сприятливий ніж існуючий в даній місцевості природний клімат.

На організм людини мікроклімат приміщень має великий вплив, визначає його самопочуття, настрій, рівень фізичною та психічного здоров'я.

Всі компоненти мікроклімату приміщень не повинні виходити за межі фізіологічно допустимих норм, не створювати рівних коливань (що спостерігаються в бетонних будівлях), які можуть порушувати нормальні тепловідчуття людини та несприятливо виливати на здоров'я.

Згідно з будівельними нормами та правилами температура в житлових приміщеннях квартир новина бути не нижчою 18°С, а в кутних кімнатах - 20°С, а рухомість повітря - від 0.1 до 0.15м /с.

Значне підвищення вологості повітря в приміщеннях погіршує стан здоров'я людини, загострює деякі хронічні захворювання. В сучасних приміщен­нях вологість повітря може підвищуватися внаслідок несправності систем тепло - і водопостачання, кип'ятіння білизни, води чи нерегулярного провітрювання кімнат і т.ін.

В приміщеннях з центральним опаленням відносна вологість повітря зимою різка знижується. Дихати таким повітрям не є корисним для здоров'я: з'являється сухість та дертя в горлі. Сухість слизових оболонок часто призводить до носових кровотеч.

Для покращання умов життєвого середовища в період опалювання квартир слід підвищувати вологість повітря шляхом використання посудин з водою, які встановлюють поряд з батареями. Цьому також сприяють кімнаті квіти, вологе прибирання квартир, або побутові зволожувачі повітря.

Для збереження здоров'я та працездатність людини в умовах побуту важливе значення має рівень та якість освітлення, яке створює добре самопочуття та знімає зорову напругу. Виникненню патології зору сприяє недостатнє природ­не та штучне освітлення житлових приміщень (дефіцит освітлювальних пристро­їв, електролампочок, економія електроенергії, використання електричних ламп малої потужності та ін.).

Недостатнє освітлення житлових приміщень веде до зорової перенапру­ги, загальної втоми організму, знижує увагу, погіршує координацію руху, хатньої праці та може бути причиною побутових нещасних випадків. Крім цього, низькій рівень освітлення призводить до розвитку близорукості, розладнання нервової системи та інших захворювань.

Для більшості видів робіт найбільш оптимальним є природне світло тому його потрібно якомога максимально використовувати. Для більш ефективного використання природного світла необхідно постійно слідкувати за чистотою віконного скла.

Для штучного освітлення використовують лампи розжарювання або люмінесцентні. Для зорової роботи в сфері проживання людини найбільш придані лампи розжарювання. Мікропульсація світлового потоку люмінесцентних лами впливає на зорову функцію людини, викликає головну біль та навіть підвищує серцебиття.

Для штучного освітлення житлових приміщень встановлені нормативи з розрахунку 10 - 12 Вт на 1м² підлоги, (для кімнати площею 15м² необхідна лампа потужністю 150Вт, для кухонь 75 -100 Вт, для прихожої - 40 Вт).

Одним із суттєвих чинників шкідливого впливу цивілізації на оточуюче| природне середовище та середовище проживання людини є шум. Він не менш небезпечний ніж забруднення водного або повітряного середовища.

В XIX ст. відомий фізіолог Роберт Кох сказав: "Настане такий час коли людство буде боротися з шумом так як ми зараз боремося з холерою та чумою"

Основним джерелом шуму в середовищі проживання людини є всі видні транспортних засобів, промислові об'єкти (машини, механізми, технологічне обладнання і т.ін.), робота ліфта, санітарно-технічних систем та каналізацій, радіо- та телеапаратура, музикальні інструменти, а також сама поведінка людини.

Перебуваючи в своїй квартирі, людина більш гостро реагує на шум, що проникає від сусідніх квартир, ніж на звуки за вікном.

Люди по різному сприймають акустичне навантаження залежно від віку, емоційності, стану нервової системи і т.ін. Шум заважає будь-якій предметній діяльності, відпочинку, порушує сон людини. Це один з фізичних забруднювачів навколишнього природного середовища та середовища проживання| людини, адаптація до якого практично неможлива.

Шум є не тільки причиною глухоти, але й таких захворювань, як гіпертонія, розладнання нервової системи, виразки шлунку і т. ін., він є загальнобіологічним шкідливим подразником, який негативно діє на організм людини .

Шум характеризується рівнем тиску та частотою. Чим більший рівень шуму, тим більш значимим є фізіологічний негативний ефект.

Для відпочинку та сну рівень звукового тиску не повинен перевищувати 15 дБ. За частотною характеристикою людина сприймає звуки від 20 до 20 тисяч Гн. Нижче та вище цієї межі лежать області невідчутних інфра і ультразвуків.

Інфразвукові шуми створюють відчуття психологічного дискомфорту, викликають спалахи паніки серед тварин, що проявляється при землетрусах і виверженнях вулканів. Шкідлива дія на організм людини шумів відчутного діапазону зростає зі збільшенням частоти. Тому заходи захисту, щодо обмеження шумового навантаження на психіку людини, повинні впроваджуватися як і| побутову так і будь-яку іншу сферу її перебування.

Захист від шуму здійснюється декількома шляхами: зниженням рівня шуму в джерелі виникнення; створенням шумозахисних екранів у вигляді будівель і що створюють акустичну тінь всередині мікрорайонів; створенням захисних рослинних смуг і т.ін.