Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Техногенні небезпеки та їхні наслідки (СВ).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
242.69 Кб
Скачать

Морський транспорт

В процесі розвитку аварії при виникненні загибелі корабля виникає необхідність вжити заходів по швидкій евакуації пасажирів.

Операція по евакуації пасажирів вже сама по собі пов'язана з відповідним ризиком для життя людей, особливо в умовах штормової погоди.

Найбільша небезпека виникає тоді, коли відказують спускові пристрої. Причиною відказів може бути швидкоплинність аварії, раптове перекидання корабля надмірний крен. Неможливість покинути в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрачають шанси на спасіння і потрапляють в надзвичайно складну ситуацію.

Ризик для життя пасажирів виникає при спуску на воду рятувальних засобів. В цьому випадку негативні наслідки можливі при перекиданні шлюпки, застряганні її на палубі, сильних ударах об борт корабля і т. ін.

Причиною загибелі пасажирів може бути також удар шлюпки об воду. Втрата шансів на спасіння може виникати внаслідок неправильного використання рятувальних жилетів, або коли люди скачуть у воду з висоти

6-15м з борту корабля, який тоне.

Залишати корабель, який терпить аварію, пасажири можуть в рятувальних засобах колективного користування або індивідуально. У цьому випадку індивідуальні рятувальні засоби повинні забезпечувати їм безпечне положення у воді.

При тривалому перебуванні у воді причинами смерті можуть стати гіпотермія (переохолодження організму) та виснаження. Гіпотермія становить головну небезпеку і для тих пасажирів, які рятуються в шлюпках чи на плотах, особливо коли їх одяг промок. При тривалому перебуванні пасажирів в шлюпках чи на плотах небезпека для життя може виникати внаслідок виснаження організму від відсутності води та їжі.

На кораблях біля кожного пасажирського місця закріплюється картка пасажира, в якій вказується:

  • значення корабельних сигналів тривоги;

  • місце збору пасажирів по тривозі;

  • номер та місце розташування рятувальної шлюпки;

  • ілюстрована карта-інструкція по одяганню рятувальних засобів індивідуального користування з вказівкою місця їх зберігання.

Кожен пасажир повинен ознайомитися зі змістом картки пасажира, яка прикріплюється над ліжком чи при виході з каюти, та перевірити, чи є в наявності рятувальні засоби індивідуального користування.

На морських транспортних засобах існують три типи сигналів корабельної тривоги, які подаються залежно від обставин.

1. Загальнокорабельна тривога - один тривалий гучний сигнал. Він подається протягом 25-30 сек., після чого по корабельній трансляції оголошується голосом "Загальнокорабельна тривога". У випадку пожежі при стоянці в порту до цього сигналу додаються часті удари в дзвін і подаються довгий сигнал корабельним тифоном.

Загальнокорабельна тривога подається на випадок виникнення аварійної ситуації або ж передаварійний період, коли стає зрозумілим, що уникнути аварії неможливо. Однак, цей сигнал не значить - "Покинути корабель".

2. Другий сигнал тривоги "Людина за бортом" - три тривалі сигнали гучним дзвінком подається 3-4 рази.

Після цього по загальнокорабельній трансляції передається оголошення про номер шлюпки, яку належить спустити на воду. Цей сигнал тривоги стосується тільки членів екіпажу. Вихід пасажирів на відкриті палуби при цьому сигналі заборонений.

3. Шлюпочна тривога - сім коротких та один довгий сигнал гучним

дзвінком, які повторюються 3-4 рази, потім оголошення передається

голосом по загальнокорабельній трансляції.

Ця команда подається за розпорядженням капітана, коли аварійність не залишає надії на успіх боротьби за живучість корабля і він неминуче повинен затонути.

При появі сигналів тривоги пасажирам слід зберігати спокій, дотримуватися встановленого на кораблі порядку, виконувати всі вказівки членів екіпажу корабля.

При шлюпочній тривозі члени екіпажу, що відповідають за безпеку, виведуть пасажирів до місця посадки в колективні рятувальні засоби. Брати з собою багаж забороняється. Сідати в шлюпки дозволяється тільки по команді екіпажу корабля.

Залежно від обставин та гідрометеоумов посадка пасажирів в рятувальні шлюпки може здійснюватися по трапу, по шторм-трапу, зі шлюпочної палуби, з рятувальної площадки в місцях кріплення шлюпки по-походному. Посадка пасажирів в надувний рятувальний пліт може здійснюватися по шторм-трапу, надувному жолобі, стрибком в пліт, стрибком в воду з подальшим виходом з води на пліт. Слід відмітити, що останній спосіб посадки для ненавченої людини є дуже трудним або навіть нездоланним бар'єром.

Щоб уповільнити переохолодження організму і збільшити шанси на виживання при низьких температурах води, необхідно голову тримати якомога вище над водою тому, що понад 50 відсотків всіх тепловтрат організму приходиться на долю голови.

Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально втрачати фізичні зусилля. При активних плавальних рухах дещо збільшується теплопродукція організму але одночасно зростаю тепловитрати. При активних рухових діях дуже швидко витрачаються енергетичні ресурси організму. Крім того активні рухи порушують ізоляцію, яка створюється шаром води підігрітої тілом людини. Підігрітий шар воли замінюється новим холодним, порушуючи ізоляцію.

Активні плавальні рухи людина може здійснювати лише тоді, коли пливе до берега або шлюпки. Такі дії вона повинна робити тоді, коли знаходиться від цих орієнтирів на відстані, котру можна здолати протягом 30-50хвилин.

Перебуваючи на рятувальному плоту, шлюпці чи воді людина повинна намагатися подолати розгубленість, зберігати сомоволодіння та віру в те, що її шукають, знайдуть та врятують. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.