2.8. Нормування праці

Питання до теоретичної підготовки.

2.8.1 Суть і значення нормування праці.

2.8.2 Норми затрат праці.

2.8.3 Класифікація затрат робочого часу.

2.8.4 Норма часу і норма виробітку.

2.8.5 Методи нормування праці.

2.8.6 Методи вивчення витрат робочого часу.

2.8.7 Порядок перегляду норм праці.

2.8.1 Суть і значення нормування праці

Нормування праці – це сукупність методів, прийомів, та розрахунків за допомогою яких встановлюються обґрунтовані норми праці.

Нормування праці є основою організації праці. Для того, щоб по-науковому організувати працю на виробництві, необхідно знати, яку кількість праці, робітників яких спеціальностей і кваліфікації потрібно для виконання цієї роботи.

Встановлення норми часу на виготовлення одиниці продукції за одиницю часу при визначених організаційно – технічних умовах, і являється суттю нормування праці.

Норми праці є основою для визначення чисельності робітників, необхідних для виготовлення заданого обсягу продукції по підприємству, цеху, ділянці. Вони служать для правильної організації і планування заробітної плати, встановлення відрядних розцінок. Норми обслуговування і нормовані завдання використовуються при організації праці погодинників.

Норми праці широко використовують при розрахунках продуктивності обладнання і виробничих потужностей, розподілу планових завдань по змінам і підрозділам підприємства.

Нормування праці являється важливим засобом росту продуктивності праці, вивчення передового досвіду, підвищення кваліфікації.

2.8.2 Норми затрат праці

При нормуванні праці використовують:

- норми часу;

- норми виробітку;

- норми обслуговування;

- нормовані завдання

Норма часу представляє собою кількість часу ,встановленого на виготовлення одиниці продукції одним робітником або групою робітників відповідної кваліфікації при визначених організаційно – технічних умовах. Її вимірюють в чол.- год або в чол..-хв.

Норма виробітку – це кількість продукції, яка повинна бути вироблена робітником (групою робітників) за одиницю часу (годину, зміну, місяць) при визначених організаційно-технічних умовах. Норму виробітку встановлюють в натуральних одиницях в основному за зміну.

Норма обслуговування – це встановлена кількість одиниць обладнання, робочих місць і виробничих площин, які повинен обслужити один робітник (чи бригада) на протязі зміни.

Різновидом норми обслуговування є норма чисельності, що представляє собою кількість робітників, яка необхідна для обслуговування обладнання, робочих місць, площин. Норма управління – число людей, якими може керувати один працівник.

Нормоване завдання – це встановлена кількість продукції, що повинна бути виготовлена одним робітником – погодинником (групою робітників) за зміну з дотриманням вимог до якості продукції.

2.8.3 Класифікація затрат робочого часу

Всі затрати робочого часу на протязі робочого дня поділяють на час роботи і час перерв.

Час роботи включає :

• підготовчо-заключний час;

• основний час;

• допоміжний час;

• час обслуговування робочого місця

Підготовчо-заключний час Т - час, що затрачається робітником на підготовку до роботи і на виконання дій, пов’язаних з їх закінченням. (Отримання завдання і матеріалів, документації, випробовування обладнання, здача роботи майстру).

Основний час т - час ,що витрачається на зміну предмета праці (форму, розмір, зовнішній вигляд, переміщення), а також час на активне спостереження за роботою обладнання. Ці затрати часу повторюються при виготовленні кожної одиниці чи партії продукції.

Допоміжний час Т - час, що витрачається на дії, що забезпечують виконання основної роботи (завантаження машини сировиною, вигризка продукції, підвезення сировини і матеріалів до робочого місця, запуск та зупинка механізму, вимірювання деталі і т. п.) При цьому розрізняють допоміжний час, що перекривається часом роботи машини і той, що не перекривається часом роботи машини. При встановленні норм враховують лише час, що не перекривається часом роботи машини.

Час обслуговування робочого місця Т - час, що витрачається на догляд за робочим місцем на протязі зміни (змазка та чистка обладнання, прибирання робочого місця і т. п.)

Час роботи не обумовлений виробничим завданням – час виконання роботи, на яку не було видано завдання (виправлення браку).

Час перерв включає:

• час перерв залежних від робітника;

• час перерв не залежних від робітника

Час перерв залежних від робітника включає:

Час на відпочинок Т (цей час регламентується в залежності від умов праці);

Час на особисті потреби Т (на харчових підприємствах становить 10хв. на зміну);

Перерви обумовлені порушеннями трудової дисципліни П (Запізнення на роботу, несвоєчасне закінчення роботи, сторонні розмови і т. п.)

Час перерв, не залежних від робітника включає:

Перерви по організаційним причинам п (затримки в постачанні сировини, матеріалів, тари, енергії);

Перерви по технічним причинам П (поломки обладнання)

Перерви по технологічним причинам П (невідповідність тактів роботи обладнання технологічної лінії).

До затрат робочого часу, що не плануються відносяться:

- час роботи не обумовлений виробничим завданням;

- перерви обумовлені порушеннями трудової дисципліни;

- перерви по організаційним причинам;

- перерви по технічним причинам;

- перерви по технологічним причин

Класифікація затрат робочого часу проводиться для розробки технічно обґрунтованих норм праці, для виявлення резервів раціонального використання фонду робочого часу працівника.

Рис. 17. Класифікація затрат робочого часу