2.6.3 Кадри підприємства, їх склад і структура

Кадри підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи. Крім постійних працівників, в роботі підприємства можуть брати участь на основі контракту інші працездатні особи.

Всі кадри підприємства поділяються на :

1. промислово-виробничий персонал (ПВП);

2. непромисловий персонал (НПП)

До ПВП відносяться зайняті в основних і допоміжних підрозділах підприємства, в заводських лабораторіях, дослідних установах, апарат заводоуправління, працівники охорони.

До НПП належать зайняті у невиробничій сфері підприємства.

В залежності від виконуваних функцій весь персонал підприємства поділяється на чотири категорії:

1) робітники;

2) спеціалісти;

3) службовці;

4) керівники

Робітники в залежності від відношення до процесу створення продукції поділяються на основні (які безпосередньо беруть участь в процесі виготовлення продукції) і допоміжні (які виконують функції обслуговування основного виробництва).

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль.

Спеціалістами вважаються працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами.

Керівники – це працівники, що обіймають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.

Рис. 15. Категорії та орієнтована структура персоналу підприємств промисловості України.

На сьогоднішній день співвідношення між категоріями персоналу на пересічному підприємстві України є приблизно таким: 82% - робітники; 18% - керівники, спеціалісти, службовці.

Важливою є класифікація персоналу за професіями, спеціальностями, кваліфікацією.

Професія характеризує вид трудової діяльності, спеціальність виділяється в межах певної професії і характеризує відносно вузький вид робіт. Кваліфікація характеризує якість, складність праці і є сукупністю спеціальних знань і навиків, які визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на шість груп, а конкретний рівень кваліфікації визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників і характеризується розрядами.

Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів і службовців залежить від рівня освіти і досвіду роботи. Для них теж існує чотири категорії.

2.6.4 Планування чисельності персоналу.

Для визначення потрібної чисельності працівників, їх професійного і кваліфікаційного складу вихідними даними є виробнича програма, норми виробітку і часу, заплановане підвищення продуктивності праці, структура робіт.

Для розрахунку чисельності робітників треба розрахувати ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік, який визначається з балансу використання робочого часу і наведений в таблиці 7.1.

У балансі робочого часу визначають три види робочого часу: 1)календарний фонд – кількість днів протягом планового періоду;

2)номінальний фонд – календарна кількість днів у плановому році з відрахуванням вихідних і святкових днів;

3)ефективний фонд – робочий час, який одержуємо після відрахування з номінального фонду цілоденних втрат робочого часу, пов’язаних з плановими черговими та додатковими відпустками, неявками з причини хвороби та з дозволу адміністрації, відпустками у зв’язку з вагітністю та пологами, навчанням, виконанням службових і державних обов’язків, прогулів, цілодобових простоїв, страйків, а також внутрішньо змінних втрат робочого часу.

Кількість днів чергової відпустки розраховується на основі показників кількості працюючих за категоріями і тривалості відпустки окремих груп.

Тривалість чергових і додаткових відпусток розраховують на основі складеного на підприємстві графіка відпусток, у якому визначено час і тривалість відпустки кожного робітника.

Неявки, пов’язані з виконанням державних і громадських обов’язків, плануються на рівні їх відсотка у загальному номінальному фонді робочого часу у звітному році.

Відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами плануються на основі звітних даних базисного періоду і планової зміни частки жінок у загальній чисельності всього персоналу.

Невиходи через хворобу в плановому балансі визначаються на підставі звітних даних з урахуванням поліпшення санітарно-виробничої гігієни і зниження, завдяки цьому, хвороб.

Плановими невиходами на роботу є:

- чергові і додаткові відпустки;

- відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами;

- відпустки по навчанню;

- невиходи з причини виконання державних і суспільних обов’язків;

- неявки по хворобі

Не плануються але фактично бувають:

- неявки з дозволу адміністрації;

прогули;

- цілодобові простої

Приклад розрахунку планового балансу робочого часу показано в табл.7.1.

Таблиця 7.1. - Баланс робочого часу одного робітника

Показники	Одиниці виміру	П л а н
Календарний фонд робочого часу	Дні	365
Вихідні і святкові дні	Дні	114
Номінальний фонд робочого часу	Дні	251
Неявки на роботу, всього	Дні	39,8
В тому числі
Чергові і додаткові відпустки	Дні	25
Виконання суспільних і державних обов’язків	Дні	1,2
Відпустки по вагітності та пологах	Дні	2,3
Відпустки по навчанню	Дні	3,0
Неявки по хворобі	Дні	8,3
Неявки з дозволу адміністрації	Дні	-
Прогули	Дні	-
Цілодобові простої	Дні	-
Число робочих днів за рік	Дні	211,2
Втрати робочого часу у зв’язку зі скороченням робочого дня в передсвяткові дні, скорочені години роботи під –літків та ін.	Год.	0,04
Середня тривалість робочого дня	Год.	7,96
Ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік	Год.	1681,2

Розрахунки чисельності здійснюють за певними категоріями персоналу робітників.

Планова чисельність основних робітників ,чол.. визначається трьома способами:

1)за трудомісткістю виробничої програми

= (2.6.1)

де - плановий обсяг робіт (продукції) в натуральних одиницях виміру;

- укрупнена норма часу на виготовлення одиниці продукції, чол.-год.;

- ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік, год.;

- плановий коефіцієнт виконання норм

2)за нормами виробітку

= (2.6.2)

де – планова норма виробітку в натуральних одиницях за годину

3)за нормами обслуговування

= (2.6.3)

де - норма обслуговування (число робітників за зміну для обслуговування одиниці обладнання або робочого місця);

- число одиниць обладнання або робочих місць;

- число змін роботи цеху в плановому періоді

Чисельність робітників компресорного цеху (машиністів і слюсарів-ремонтників), Р, чол, визначається за формулою

Р = ΣН_ч ^* n ^. *К ^.* К_п (2.6.4)

де Н_ч – норматив чисельності на один компресор даної групи, чол.;

n – кількість компресорів одного типу в групі;

К – поправочний коефіцієнт зниження норм чисельності в залежності від кількості компресорів в групі;

К_п – коефіцієнт перерахування планової чисельності в спискову.

Величина К приймається з таблиці 7.2

Таблиця - Поправочний коефіцієнт

Кількість компресорів одного типу в групі, n	1	2...4	5...9	10 і більше
Поправочний коефіцієнт зниження норм чисельності, К	1	0,8	0,7	0,6

Норматив чисельності машиністів і слюсарів, Н_ч, чол., на один компресор даної групи беремо з урахуванням холодопродуктивності обладнання, рівня автоматизації, типу компресора.

Коефіцієнт перерахування планової чисельності в спискову, К_п., визначається за формулою

К_п = Б_н / Б_ф (2.6.5)

де Б_н – номінальний фонд робочого часу, год.;

Б_ф – ефективний фонд робочого часу, год.

Чисельність спеціалістів, службовців, керівників визначається штатним розписом підприємства.

Штатний розпис – це внутрішній нормативний документ підприємства в якому зазначається перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їх місячних посадових окладів.

Таблиця - Примірні штати цехового персоналу компресорного цеху

Найменування посад	Нормативи чисельності при сумарній холодопродуктивності кВт
	До 1700	1700-3500	3500-5000	5000 і вище
Начальник цеху	1	1	1	1
Змінний механік	1	1	2	4
Прибиральниця	1	1	2	2