
- •Коледж переробної та харчової промисловості Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка
- •Економіка енергетики
- •1. Економіка, як сфера суспільних відносин
- •2. Предмет, задачі дисципліни «Економіка енергетики»
- •3. Економіка ринкова
- •Формування економічної системи україни
- •1.1. Основні характеристики енергетичного господарства економіки країни
- •Історичний екскурс в енергетику
- •Енергетичне господарство країни, його склад
- •1.1.3 Основні задачі та функції галузевої енергетики
- •1.1.4 Технологічні особливості промислової енергетики
- •1.1.5 Склад власного енергетичного господарства підприємства
- •1.1.6 Паливно-енергетичні ресурси, їх види
- •1.1.7. Основні показники енергетичного розвитку розвинених країн і України. Перспективи розвитку енергетичного господарства України
- •1.2 Роль і місце переробних галузей апк в умовах ринкової економіки
- •1.2.1. Народногосподарське значення агропромислового комплексу України, та його структура.
- •1.2.2 Роль агропромислового комплексу в народному господарстві.
- •1.2.3. Харчова промисловість як основна переробна ланка апк.
- •1.2.4 Проблеми і перспективи розвитку апк.
- •1.2.6 Поняття, мета і напрями діяльності підприємств.
- •1.2.7 Правові основи функціонування підприємств.
- •1.2.8 Класифікація підприємств.
- •1.2.9. Загальна і виробнича структура підприємств.
- •1.2.10 Використання холоду в народному господарстві
- •1.2.11 Види холодильників, їх призначення і характеристика
- •1.2.12 Міжгалузеві зв’язки холодильної промисловості
- •1.3 Управління енергетичним підприємством
- •1.3.1 Поняття та необхідність управління
- •1.3.2Сучасні принципи управління
- •1.3.3 Методи управління
- •1.3.4Функції управління
- •1.3.5 Типи організаційних структур управління
- •1.3.6 Організація управління підприємством
- •1.4. Реструктуризація, санація, банкрутство і ліквідація підприємства
- •1.4.1Економічна безпека підприємства
- •1.4.2 Реструктуризація і санація підприємств
- •1.4.3 Банкрутство та ліквідація підприємств
- •1.5 Організація основного виробництва на енергетичних підприємствах
- •1.5.1 Виробничий процес та його складові частини .
- •1.5.2 Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •1.5.4 Cпособи передачі предметів праці по робочих місцях.
- •1.5.5 Організаційні типи виробництва.
- •1.5.6 Методи організації виробництва: не потоковий і потоковий.
- •1.5.7 Організаційно-технічна підготовка виробництва.
- •2. Економічні потреби, їх сутність і класифікація
- •2.1 Основні фонди. Виробнича потужність. Нематеріальні активи
- •2.1.1 Основні виробничі фонди, їх класифікація, структура
- •2.1.2 Облік і методи оцінки основних фондів
- •2.1.3 Знос основних фондів і його види.
- •2.1.4 Амортизація основних фондів
- •2.1.5 Відтворення основних фондів
- •2.1.6 Показники використання основних фондів
- •2.1.7 Лізинг основних виробничих фондів, його суть та види.
- •2.1.8 Виробнича потужність підприємства, методи її визначення
- •2.1.9 Нематеріальні активи.
- •2.2. Обігові кошти
- •2.2.1 Поняття, склад і структура обігових коштів.
- •2.2.2 Джерела формування обігових коштів.
- •2.2.3 Нормування обігових коштів
- •Показники оборотності обігових коштів
- •Значення та шляхи поліпшення використання обігових коштів в сучасних умовах.
- •2.3. Інвестиційна діяльність енергетичного підприємства
- •2.3.1 Інвестиції, їх види і характеристика
- •2.3.2 Поняття виробничих інвестицій (капіталовкладень).
- •2.3.3 Структура капітальних вкладень.
- •2.3.4 Планування капітальних вкладень, джерела їх фінансування
- •2.3.5 Поняття капітального будівництва. Напрямки капітального будівництва
- •2.3.6 Способи здійснення будівельно-монтажних робіт.
- •2.3.7 Планування капітального будівництва.
- •2.3.8 Показники економічної ефективності капіталовкладень
- •2.4. Науково-технічний прогрес
- •2.4.1Науково-технічний прогрес, його форми
- •2.4.2 Науково-технічна революція, її особливості на сучасному етапі.
- •2.4.3 Основні напрямки науково-технічного прогресу.
- •2.4.4 Показники рівня науково-технічного прогресу
- •2.4.5 Економічна ефективність заходів по впровадженню нтп
- •2.5 Матеріально-технічне обслуговування енергетичного підприємства
- •2.5.1 Поняття, види та значення інфраструктури виробництва
- •2.5.2 Організація ремонтного господарства
- •2.5.3 Організація енергетичного господарства
- •2.5.4 Організація транспортного господарства
- •2.5.5 Організація тарного господарства
- •2.5.6 Організація складського господарства
- •2.6 Персонал і продуктивність праці
- •2.6.1 Трудові ресурси
- •2.6.2 Ринок праці. Безробіття та його причини.
- •2.6.3 Кадри підприємства, їх склад і структура
- •2.6.4 Планування чисельності персоналу.
- •2.6.5 Підготовка кадрів в Україні
- •2.6.7 Показники та методи вимірювання продуктивності праці
- •2.6.8 Фактори зростання продуктивності праці.
- •2.7. Організація праці
- •2.7.1 Поняття і значення організації праці
- •2.7.2 Зміст організації праці.
- •2.8. Нормування праці
- •2.8.1 Суть і значення нормування праці
- •2.8.2 Норми затрат праці
- •2.8.3 Класифікація затрат робочого часу
- •2.8.4 Норма часу і норма виробітку
- •2.8.5 Методи нормування праці
- •2.8.6 Методи вивчення витрат робочого часу
- •2.8.7 Порядок перегляду норм праці
- •2.9. Організація оплати праці
- •2.9.1 Поняття і види заробітної плати
- •2.9.2 Тарифна система оплати праці
- •2.9.3 Форми і системи оплати праці
- •2.9.4 Доплати й надбавки до заробітної плати. Організація преміювання персоналу.
- •3 Особливості переходу від директивно-планової до ринкової економіки
- •3.1 Планування виробничо-господарської діяльності в енергетичній галузі
- •3.1.1 Суть, методи і принципи планування
- •3.1.2 Види планів, їх взаємозв’язок
- •3.1.3 Бізнес-планування
- •3.1.4 Виробнича програма підприємства, компресорного цеху
- •3.1.5 Показники обсягу виробництва.
- •3.1.6 Енергетичний баланс народного господарства країни
- •3.2 Собівартість енергетичної продукції
- •3.2.1 Поняття і значення собівартості продукції.
- •3.2.2 Види собівартості продукції.
- •3.2.3 Показники собівартості продукції.
- •3.2.4 Групування витрат, що формують собівартість продукції.
- •3.2.5 Класифікація витрат за економічними елементами.
- •3.2.6 Класифікація витрат за статтями калькуляції.
- •3.2.7 Джерела і шляхи зниження собівартості продукції.
- •3.3 Ціни і ціноутворення в умовах ринку
- •3.3.1 Поняття та функції цін
- •3.3.2 Види цін
- •3.3.3 Завдання ціноутворення в енергетичній галузі
- •3.4 Якість продукції та економічна ефективність її підвищення
- •3.4.1 Поняття якості продукції, необхідність її поліпшення
- •3.4.2 Конкурентоспроможність продукції
- •3.4.3 Показники та методи оцінки якості продукції
- •3.4.4 Стандартизація та сертифікація продукції
- •3.5. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності енергетичного підприємства
- •3.5.1 Суть і завдання фінансової діяльності підприємства
- •3.5.2 Прибуток підприємства, його види
- •3.5.3 Розподіл прибутку на підприємствах
- •3.5.4 Рентабельність підприємства та продукції
- •3.5.5 Поняття про ефект і ефективність
- •Глосарій
- •Література
2.3.5 Поняття капітального будівництва. Напрямки капітального будівництва
Капітальне будівництво – це створення нових, технічне переоснащення, реконструкція та розширення діючих об’єктів виробничої та соціальної інфраструктури підприємства. Воно характеризується тривалим циклом, складністю споруджуваних об’єктів, великими затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
Технічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-економічної бази підприємства.
Рис. 12. Технічний розвиток підприємства
Сфера капітального будівництва включає:
спорудження будівель і об’єктів виробничого та невиробничого призначення;
монтаж устаткування;
проектно-пошукові та інші роботи;
капітальний ремонт обладнання і споруд.
Підприємства, для яких створюються основні фонди і які здійснюють для цього капітальні вкладення, називаються забудовниками.
Для управління господарською діяльністю по капітальним вкладенням у забудовника створюється спеціальний апарат. Керівництво будівництвом нових підприємств здійснює дирекція новостворюваного підприємства, а на діючих підприємствах створюються відділи капітального господарства.
2.3.6 Способи здійснення будівельно-монтажних робіт.
Капітальне будівництво може здійснюватись підрядним та господарським способом.
Підрядний спосіб передбачає виконання будівельно-монтажних робіт постійно діючими спеціалізованими організаціями на основі підрядних договорів.
При господарському способі будівництво ведеться самим забудовником. Роботи на об’єкті будівництва ведуться поряд із основною виробничою діяльністю власними силами та засобами. Підприємство забудовник в цьому випадку одночасно виконує функції керівника будівництва і виконавця будівельно-монтажних робіт.
2.3.7 Планування капітального будівництва.
Кінцевий результат капітального будівництва – введення в дію виробничих потужностей. Планування його обсягів здійснюється в такій послідовності:
1. Складають баланс виробничих потужностей підприємства;
2. Оцінюють можливості приросту виробничих потужностей за рахунок проведення технічного переоснащення, реконструкції;
3. Визначають необхідні обсяги введення в дію додаткових виробничих потужностей за рахунок розширення діючих об’єктів і будівництва нових.
При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторис. Він є ціною на спорудження об’єкту і розраховується згідно із встановленими цінами, тарифами, розцінками на будівельно-монтажні роботи.
Титульний список – це плановий документ, в якому зазначені:
перелік об’єктів, включених в план капітального будівництва підприємства;
строки будівництва;
потужність об’єктів;
витрати на будівельно-монтажні роботи та інше.
2.3.8 Показники економічної ефективності капіталовкладень
Економічну ефективність виробничих інвестицій можна визначити за допомогою показників їх абсолютної та порівняльної економічної ефективності.
Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує величину їх віддачі та обчислюється співставленням величини економічного ефекту з величиною самих затрат.
Рис. 13. Основні організаційно-економічні чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладень.
Абсолютну ефективність інвестицій можна оцінити за допомогою показників:
1. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних затрат (Ер);
Ер = Ппр / К, або Ер = П /К, 1 /рік (2.3.1)
де Ппр – приріст прибутку підприємства у випадку вкладення капіталу у реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення, грн.;
П – загальна сума прибутку для новостворюваних об’єктів, грн.;
К - загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.
Абсолютну ефективність капітальних затрат можна обчислити також через ефективність використання виробничих фондів:
Ер = П / Sсер + Sноз (2.3.2)
де Sсер - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;
Sноз – середньорічний залишок нормованих оборотних засобів, грн.
2.Строк окупності капіталовкладень (Тр), який є оберненим показником до Ер:
Тр = 1 / Ер, років (2.3.3)
Розрахунковий
коефіцієнт економічної ефективності
капіталовкладень Ер повинен порівнюватись
з нормативним коефіцієнтом Ен, який
встановлюється Міністерством економіки
України на певний період. У наших
розрахунках прийматимемо Ен = 0,15. Якщо
Ер
Ен, то вкладення капіталу вважають
доцільним.
Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли треба вибрати кращий із можливих проектів інвестування виробництва.
Показником порівняльної ефективності капітальних вкладень є мінімум приведених затрат (Зприв)
(Зприв)
= Сі + Ен * Кі
min, грн.; (2.3.4)
де Сі – собівартість річного випуску продукції по і-му варіанту капіталовкладень, грн.;
Кі – капіталовкладення по і-му варіанту, грн.
(Зприв) можуть визначатись і в розрахунку на одиницю продукції.
Той проект вважається найкращим з економічної точки зору, при якому сума приведених витрат є мінімальною.
Розрахунковий строк окупності додаткових капітальних затрат (Ток.р) по певному варіанту обчислюється:
(Ток.р) = К - К / С - С , років (2.3.5)
де К К - сума капіталовкладень по першому і другому варіантах, грн.;
С С - собівартість річного випуску продукції по першому і другому варіанту, грн.
Якщо варіантів більше двох, то кращий з них вибирають шляхом попарного співставлення зазначених величин.
Ер = С - С / К - К , 1/рік (2.3.6)
При Ток.р < Ток.н або Ер >Ен кращим вважається більш капіталомісткий варіант, якщо Ток.р > Ток.н або Ер > Ен, то кращим є менш капіталомісткий варіант.
Якщо перед підприємством стоїть проблема вибору між будівництвом нового об’єкту і реконструкцією діючого, то її можна вирішити також за допомогою розрахункового коефіцієнта економічної ефективності капіталовкладень (Ер).
Ер = Ср – (Сд + Сп) / Кн – Кр, 1/р; (2.3.7)
де Сд,Ср,Сп – відповідно собівартість річного обсягу продукції до реконструкції, після реконструкції діючого підприємства і на новому підприємстві, грн.
Кн, Кр - капітальні вкладення відповідно у нове будівництво і реконструкцію, грн.
Якщо Ер < = Ен, то ефективна реконструкція, якщо ж Ер >Ен, то ефективним є нове будівництво.
Питання для самоконтролю
1.Що таке інвестиції?
3.Напрямки використання фінансових ресурсів підприємства.
3.Хто такі інвестори?
4.Види інвестицій.
5.Капітальні вкладення, їх склад.
6.Характеристика структур капітальних вкладень.
7.Від чого залежить обсяг капіталовкладень?
8.Джерела фінансування капітальних вкладень.
9.Напрямки капітального будівництва.
10.Переваги та недоліки способів здійснення будівельно-монтажних робіт.
11.Що таке кошторис капітального будівництва?
12.Що зазначено в титульному списку капітального будівництва?
13.Показники абсолютної ефективності інвестицій.
14.Приведені капітальні витрати.
ЛІТЕРАТУРА
Покропивний С.Ф., стор. 157…203.
Іванілов О.С., стор. 142…175; 347…372.
Бойчик І.М. та ін., стор. 128…135.
Тарасюк Г.М. та ін., стор. 284…297.