2.1.7 Лізинг основних виробничих фондів, його суть та види.

Лізинг – оренда майна у кредитора, який придбав його з метою здачі в оренду.

Цей особливий вид оренди рухомого і нерухомого майна виробничого призначення фінансується у відповідному договорі між орендодавцем (лессором) і орендарем (лізером).

Розрізняють оперативний і фінансовий лізинг. Оперативний лізинг передбачає надання лізеру права користування матеріальними цінностями лессора на термін їх повної амортизації з обов’язковим збереженням права власності лессора на орендоване майно та його обов’язкове повернення. Орендні платежі при оперативному лізингу не йдуть в залік майбутньої покупки об’єкта лізингу.

Фінансовий лізинг передбачає придбання лессором майна на замовлення лізера і передачу його лізеру в користування на термін, не менший, ніж термін повної амортизації, з обов’язковою наступною передачею права власності на майно лізеру.

Амортизаційні відрахування в разі оперативного лізингу нараховуються лес сором, а в разі фінансового лізингу - лізером і використовуються ними на повне відновлення наданих в оренду основних фондів.

Лізингова компанія – спеціалізована установа, яка здійснює посередницьку діяльність щодо надання в оренду майна на умовах лізингу. Вона бере обладнання на своє ім’я і передає його в користування іншій особі на базі лізингової угоди. Лізингова компанія бере на себе обов’язки орендодавця. Лізингові компанії діють на основі власних засобів і банківського кредиту.

Лізингові компанії беруть на себе функції, подібні до функцій банків. Вони надають орендарю фінансові кошти, яких не вистачає.

В умовах конкуренції лізинг дає можливість вижити малим, середнім і великим підприємствам, що потрапили у скрутне фінансове становище. Так лізинг дає можливість придбати складне, а часом і рідкісне обладнання, яке за договором обслуговуватиметься лізингодавачем краще, ніж це може зробити сам підприємець.

2.1.8 Виробнича потужність підприємства, методи її визначення

Величина основних виробничих фондів, як правило, визначає виробничу потужність любих підприємств, в тому числі енергопідприємств і енергетичних об’єктів на промислових підприємствах.

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції підприємством за певний час (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при умові:

а)застосування самої передової технології;

б)необхідного технічного устаткування;

в)повного усунення аварій;

г)необхідного матеріально-технічного забезпечення;

д)забезпечення виробничим і необхідним управлінським персоналом;

є)повного використання робочого часу.

В енергетиці потужності вимірюються:

- для электроенергетичних об’єктів в кВт і МВт;

- для об’єктів теплоенергетики в т пару/год. и в Гкал/год;

- для об’єктів, що виробляють холод в Гкал холоду/год;

- при виробництві зжатого повітря і газів, при перекачці води – в м3/год.

Більшість енергетичних потужностей на промислових підприємствах вимірюють за годину. Енергетична продуктивність залежить також ще від однієї умови – обсягу і потужності, що необхідні споживачу.

В енергетиці існують такі визначення потужності:

-встановлена потужність – сумарна паспортна потужність енергетичного обладнання;

-робоча потужність – потужність, з якою обладнання може працювати при максимальному навантаженні споживачем;

-диспетчерська потужність – потужність, що визначається диспетчерським графіком навантаження.

Робоча потужність відрізняється від встановленої на величину обмежень, що виникли в результаті зносу обладнання і його неспроможності розвивати запроектовану потужність, а також з урахуванням потужностей, що знаходяться в ремонті.

В основних цехах харчових підприємств виробнича потужність визначається в натуральних одиницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті. В розрахунок виробничої потужності приймають все ведуче обладнання, за виключенням резервного.

Починають розраховувати виробничу потужність з визначення змінної потужності по кожній одиниці обладнання окремо, чи по групі однотипного обладнання.

На величину виробничої потужності підприємства впливають слідуючи фактори:

• кількість обладнання;

• потужність обладнання;

• режим роботи підприємства;

• кваліфікаційний рівень робітників;

• структура основних фондів.

Виробнича потужність розраховується по принципу дії обладнання.

Для обладнання безперервної дії виробнича потужність за зміну розраховується за формулою:

Вп = Пгод * Теф, (2.1.20)

де Пгод – технічна продуктивність обладнання за годину;

Теф –час ефективної роботи обладнання за зміну.

Час ефективної роботи обладнання за зміну дорівнює довжині робочої зміни (8 годин) за виключенням підготовчо-заключного часу і технічного обслуговування обладнання.

При розрахунку продуктивності обладнання за зміну враховують кількість переходів від виробництва продукту одного виду до продукту другого виду.

Для обладнання періодичної дії виробнича потужність за зміну розраховується за формулою:

Якщо ємкість розраховується по готовій продукції:

Вп = Є * К * Веф * Дц, (2.1.21)

Якщо ємкість розраховується по сировині:

Вп = (Є * К / Нв.с.) * (Веф / Дц), (2.1.22)

де Є – ємкість обладнання, т;

К – коефіцієнт загрузки;

Дц – тривалість одного циклу, год.;

Нв.с. – норма витрат сировини на одиницю продукції, т.

Розрахунок виробничої потужності за рік розраховується шляхом множення змінної потужності на кількість змін за рік.

Виробнича потужність для камер дозрівання сирів розраховується за формулою:

Вп.к. = S * Нз * Тзм / ДУ = Qk * nц, (2.1.23)

де S – виробнича площа, м ;

Нз – норма навантаження на 1 м площі;

Тзм – час роботи за зміну, год.;

ДУ – тривалість одного циклу, год.;

nц – кількість циклів за зміну.

На підприємствах розраховують середньорічну виробничу потужність за формулою:

Вп.с.р. = Вп.вх. + Вп.вв * – Вп.вив * , грн. (2.1.24)

де Вп.вх - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Вп.вв - введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

К - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року;

Вп.вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

На підприємствах розраховують ступень використання виробничої потужності за формулою:

Св = Ор / Впр * 100% (2.1.25)

де Ор – річний обсяг продукції за рік, т;

Впр – виробнича потужність за рік, т;

Чим краще використовується виробнича потужність підприємства, тим більша фондовіддача основних фондів, нижче собівартість продукції, вище продуктивність праці і рентабельність виробництва.

Шляхи покращення використання виробничої потужності:

• обладнання повинно бути підібране пропорційно за потужністю;

• збільшення ефективного часу роботи обладнання;

• модернізація обладнання;

• механізація, автоматизація обладнання;

• підвищення кваліфікації кадрів та інш.