Питания для самоконтролю

1. Що є критерієм розмежування періодів на коротко- і довгострокові при аналізі витрат?

2. Поясніть закономірності динаміки витрат у короткостроковому періоді?

3. З’ясуйте закономірності поведінки витрат у довгостроковому періоді?

4. Як впливає на середні витрати зміна величини підприємства ?

5. Що таке функції витрат , і яке їхнє практичне значення?

6. Які є функції витрат за методами побудови і в чому їхні особливості?

7. Як впливають на собівартість продукції чинники досвіду і виробничого навчання?

8. Поясніть, як визначається норма і будуються криві навчання?

9. Які є методи дослідження причинно-наслідкових зв’язків між витратами та яка їх особливість?

10. Поясніть відмінність між лінійними та нелінійними функціями .

Тема 3: Система управління витратами План

1. Економічна політика підприємства у сфері формування витрат

2. Управління витратами на підприємстві

3. Методи аналітичного формування витрат

4. Планування витрат підприємства:

- необхідність планування

- мета планування

- вихідні данні для планування витрат

- фактори, що впливають на планування

5. Розрахунок планових витрат за окремими елементами

- матеріальні витрати

- витрати на оплату праці

- витрати на соціальні заходи

- визначення витрат при використанні необоротних матеріальних і нематеріальних активів та інших операційних витрат

- витрати підприємства, не пов’язані з виробничою собівартістю

Список використаних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, із змінами і доповненнями // Система комплексного інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:Еліт». – ІАЦ «ЛІГА»,2007.

2. Ананькинв Е.А., Данилочкина Н.Г. Управление затратами.-М.: ПРИОР,1998. - 64 с.

3. Анкинсон Э., Банкер Р., Каплан Р., Янг Р. Управленческий учет. – 3-е узд.: Пер. С англ. – М.: Изд. дом «Вильямс»,2007. – 480 с.

4. Атамас П.Й. Управлінський облік: 2-ге вид. навчальний посібник – К.: Центр учбової літератури,2009. – 440 с.

5. Грещак М.Г., Гордієнко В.М., Коцюба О.С. та ін. Управління витратами : Навч. посіб. / За заг. ред. Грещака М.Г. – К.:КНЕУ,2008. – 264с.

6. Давидович І.Є. Управління витратами: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури,2008. – 320 с.

7. Дойл Д. Управление затратами. Стратегическое руководство. – М.: Волтерс Клувер,2006.-264с.

8. Котлярів С.А. Управление затратами. – СПб.:Питер, 2001. – 160с.

9. Лень В.С. Управлінський облік: Навч.посіб. – 2-ге вид., випр.. – К.: Знання-Прес, 2006. – 317 с.

10. Мацкевичюс И.С., Кальчинскас Г.Л. Управление затратами в АСУП. – М.: Финансы і статистика, 1989. – 221с.

1. Економічна політика підприємства у сфері формування витрат

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (створення нового бізнесу, вдосконалення наявного) повинно бути підкріплено економічними розрахунками її доцільності щодо джерел формування майна, його використання, розрахунків з працівниками, власниками і державою, визначення витрат, доходів та прибутку, оцінки привабливості суб’єкта господарювання. Господарчу діяльність потрібно організувати гак. щоб окупити всі витрати та ще й отримати певний прибуток.

Кожна підприємницька ідея розпочинається, здійснюється і припиняється за участю фахівця-економіста. який дає їй оцінку, можливої ефективності розробляє модель економічної політики підприємства щодо поєднання необхідних ресурсів, визначає за наслідками використання ресурсів наявні резерви, а також оптимізує розподіл чистого прибутку на споживання власникам та розвиток підприємницької діяльності.

Процес господарської діяльності - це поєднання 3 обов’язкових елементів доцільної діяльності людей (живої праці), предметів та знарядь праці. Два останніх елемента є матеріальною основою господарювання - засобами виробництва, створеними раніше затраченою працею.

Для управління економістам потрібні не просто витрати, а інформація про їх об’єкти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують здійснення витрат, повязанних з їх виробництвом.

За вартісною формою продукція (роботи, послуги) складаються з 3 частин :

• вартості витрачених засобів виробництва,

• вартості продукту, створеного необхідною працею;

• вартості продукту, створеного додатковою працею.

Перша частина вартості є результатом минулої, уречевленої праці, дві інші результатом живої праці.

Необхідний продукт -- це предмети і послуги, які задовольняють особисті потреби працівників та їх сімей.

Додатковий продукт - це продукт, який використовується для покриття суспільних витрат виробничого і культурно-побутового призначення для збільшення національного багатства.

Виражені в грошовій формі затрати на витрачені засоби виробництва, оплату праці і соціальні заходи становлять собівартість продукції. Собівартість - сума всіх витрат на створення продукції, виражена в грошовій формі.

Ефективне господарювання вимагає, щоб кожне підприємство здійснювало свою діяльність на основі господарського розрахунку, основною вимогою якого є забезпечення високої ефективності виробництва шляхом створення незалежної матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці. Впровадження господарчого розрахунку передбачає заміщення витрат доходами та одержання чистого прибутку.

Правовою основою формування витрат підприємства є нормативні документи законодавчої та виконавчої влади держави - „Про підприємництво". „Про підприємства в Україні", „Про власність", „Про оподаткування прибутку підприємства" та ін.

Водночас, кожний господарюючий суб’єкт визначає власні правила економічної політики в сфері формування витрат через систему внутрішніх документів. Закон України „Про підприємства в Україні" надає право підприємству за його внутрішніми документами самостійно визначати виграти, а також:

• Порядок використання чистого прибутку

• Форми, системи і розміри оплати праці, інші види доходів працівників

• Планові показники своєї діяльності, перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцію та з необхідністю забезпечення виробничого та соціального розвитку, підвищення доходів. Основу планів становлять договори, укладені із споживачами продукції і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

• Матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва через систему прямих угод або посередників

• Перелік інформаційних ресурсів у сфері витрат, які становлять комерційну таємницю. Під комерц. таємн. розуміють відомості про виробництво, технологію управління, фінанси та іншу діяльність, що не є державною таємницею.

Важливо місце у сфері формування витрат підприємства належить бухгалтерському облік}.