2. Сучасні моделі управління товарно-матеріальними запасами

Сьогодні можна виокремити дві основні моделі системи правління товарно-матеріальними запасами:

• модель з фіксованим розміром запасу;

• модель з фіксованим періодом.

Основна відмінність між ними полягає в тому, що в моделі з Фіксованим розміром запасу чергове замовлення на поставку відбувається за зменшення наявних запасів до певного критичного рівня — точки повторного замовлення, а що стосується моделі з фіксованим періодом, то в ній чергове замовлення на поставку відбувається через визначені періоди часу.

Використання моделі з фіксованим розміром запасу передба­чає наявність постійного контролю залишку запасів, завдяки чо­му вона являє собою постійно діючу систему, яка вимагає, щоб кожен раз під час надходження чи вибуття запасів, поновлювали­ся відповідні дані й виконувалася перевірка, чи досягнуто точки чергового замовлення. В моделі з фіксованим періодом визна­чення залишку запасів відбувається лише по закінченні контро­льного періоду часу.

Одним з нових сучасних підходів до управління запасами є впровадження системи «точно за часом», за якої надходження і вибуття запасів здійснюється точно в той момент, коли в них ви­никає потреба.

Основна ідея системи полягає в підвищенні ефективності ви­робничого процесу та оптимізації використання ресурсів підпри­ємства. Реалізація системи управління запасами «точно за часом» можлива за таких умов, коли відсутні порушення в процесі вироб­ництва та наявна гнучка виробнича система.

Характерна риса системи «точно за часом» — наявність високо-спеціалізованих та ефективних виробничих центрів, які поєдну­ють обладнання та інструменти для оброблення групи деталей з аналогічними технологічними характеристиками. Формування таких центрів має певні переваги: скорочується час переходу до нового виду виробів, ефективно використовується обладнання, у робочих збільшуються можливості для оволодіння суміжними спеціальностями.

Отже, кожна система управління запасами має як переваги, так і недоліки та безпосередньо впливає на ефективність діяльно­сті підприємства. Система з фіксованою величиною запасу вико­ристовується для більш дорогих запасів і вимагає ведення обліку поточного запасу на складі. Величина максимального запасу в цій системі є значно меншою, ніж у системі з фіксованим інтер­валом часу між поставками. За рахунок цього відбувається змен­шення витрат на утримання запасів внаслідок скорочення площ.

У свою чергу, система з фіксованим інтервалом часу між по­ставками потребує періодичного контролю кількості запасів на складі. Для утримання високого рівня максимального запасу не­обхідні значні складські площі, що призводить до збільшення ви­трат на утримання запасів.

Система «точно за часом» є різновидом системи з фіксованим розміром замовлення і може бути реалізована на практиці за умов надійної і швидкої, а головне, якісної роботи постачальників. Ос­новним позитивним моментом є зниження витрат за рахунок ско­рочення розміру замовлення. Реалізація моделі на практиці мож­лива лише за умов високої довіри до постачальників, високої культури менеджменту персоналу складу, сформованого право­вого законодавства та ін.