
- •Тема 1: Сутнісна характеристика витрат План
- •Список використаних джерел
- •Поняття витрат та їх форми.
- •2. Принципи формування витрат
- •Загальна характеристика витрат підприємства
- •Місце інформаційних ресурсів про витрати у процесі прийняття рішень та формування витрат на макроекономічному рівні.
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 2: Закономірності та чинники формування витрат План
- •Список використаних джерел
- •Особливості динаміки витрат у короткостроковому і довгостроковому періодах
- •Функції витрат
- •Вплив виробничого навчання і досвіду на рівень витрат
- •Трансферні ціни і їх роль у формуванні витрат
- •Питания для самоконтролю
- •Тема 3: Система управління витратами План
- •Список використаних джерел
- •1. Економічна політика підприємства у сфері формування витрат
- •2. Управління витратами на підприємстві
- •3. Методи аналітичного формування витрат
- •Планування витрат підприємства
- •4.1. Необхідність планування
- •С тратегія тактик планування витрат
- •4.2.Мета планування
- •4.3. Вихідні данні для планування витрат
- •4.3. Фактори, що впливають на планування
- •5. Розрахунок планових витрат за окремими елементами
- •5.1. Матеріальні витрати.
- •5.2. Витрати на оплату праці
- •5.3 Витрати на соціальні заходи
- •5.4.Визначення витрат при використанні необоротних матеріальних і нематеріальних активів та інших операційних витрат
- •5.5.Витрати підприємства, не пов’язані з виробничою собівартістю
- •Тема 4: Формування витрат за місцями відповідальності План
- •Список використаних джерел
- •Центри відповідальності та визначення витрат
- •Розроблення кошторисів центрів відповідальності
- •Розподіл витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів
- •Методика складання кошторису підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5: Методичні основи обчислення собівартості окремих виробів План
- •Поняття й види собівартості.
- •2.1.Калькулювання за повнотою обліку витрат.
- •2.2.Управління виробничими затратами за об’єктами калькулювання:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6 : Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів План
- •Список використаних джерел
- •Роль і значення контролю в управлінні витратами.
- •Завдання, види контролю
- •Методи контролю витрат.
- •Функції витрат як засіб оцінювання роботи підрозділів – центрів витрат
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Аналіз системи «витрати-випуск-прибуток» , як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень План
- •Список використаних джерел
- •Сутність і передумови аналізу системи «витрати-випуск-прибуток»
- •Визначення маржинального прибутку в cvp-аналізі
- •Аналіз рівноваги операційної діяльності
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Методи цільового формування структурного аналізу та зниження витрат План
- •Список використаних джерел
- •Роль концепції цільової собівартості в системі управління витратами, принципи таргет - костингу.
- •Основні етапи досягнення цільового рівня собівартості.
- •Функціонально-вартісний аналіз : суть, об’єкти та етапи проведення.
- •Кайдзен, кайдзен – костинг – методи зниження витрат
- •Тема 9. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат План
- •Список використаних джерел
- •Сутність і форми адаптації
- •Вплив різних форм адаптації машин на експлуатацію витрати
- •Кількісна адаптація і довгострокова мінімізація витрат під час її здійснення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Мінімізація витрат на створення та зберігання запасів План
- •Список використаних джерел
- •Вплив системи управління запасами на ефективність діяльності підприємства
- •Сучасні моделі управління товарно-матеріальними запасами
- •Визначення оптимального розміру замовлення на підставі розрахунку релевантних витрат
- •Вплив методів оцінювання запасів під час їх вибуття на витрати підприємства
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання для самоконтролю одержаних знань
- •Тематика самостійної робити студентів
- •Термінологічний словник
- •Для нотаток:
Визначення маржинального прибутку в cvp-аналізі
У CVP- аналізі важливе значення має показник маржинального прибутку і його відносна величина— коефіцієнт маржинального прибутку.
Маржинальний прибуток визначається як різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами, або суми постійних витрат і прибутку :
МП = Д -- Взм ,
або
МП=Впост + П ,
де МП — маржинальний прибуток за період, що аналізується;
Д — чистий дохід (виручка) від реалізації продукції за період.
що аналізується;
Взм — змінні витрати за період, що аналізується;
Впост— постійні витрати за період, що аналізується;
П — прибуток від реалізації продукції (операційний прибуток) за період, що аналізується.
Маржинальний прибуток є верхньою межею прибутку при зміні величини постійних витрат: коли постійні витрати прямують до нуля, операційний прибуток прямує до маржинального (рис. 2.1)
Чистий дохід (виручка від реалізації ) продукції
Сукупні витрати на виробництво та реалізацію продукції
Операційний прибуток
Змінні витрати на виробництво та реалізацію продукції
Постійні витрати
Операційний прибуток
Маржинальний прибуток
Рис. 2.1. Схема взаємозв'язку операційного та маржинального прибутку
Розрахунок коефіцієнта маржинального прибутку як спів відношення маржинального прибутку і виручки (чистого доход) від реалізації:
КМП = МП : Д
де Кмп — коефіцієнт маржинального прибутку за період, що аналізується;
МП — маржинальний прибуток за період, що аналізується;
Д — чистий дохід (виручка) від реалізації продукції за період, to аналізується.
Коефіцієнт маржинального прибутку показує частку маржинального прибутку в чистому доході. Якщо ціни та норми змінних витрат є стабільними впродовж певного періоду часу, то коефіцієнт маржинального прибутку є стабільною величиною. Тоді зміну операційного прибутку внаслідок зміни обсягу виробництві можна визначити за формулою:
∆П = ∆Д-КМП,
де ∆П — зміна операційного прибутку;
∆Д — зміна чистого доходу (виручки) від реалізації продукції;
Кмп — коефіцієнт маржинального прибутку.
Аналіз рівноваги операційної діяльності
Операційна діяльність щодо виготовлення продукції або надання послуг вважається врівноваженою, коли виручка від продажу цієї продукції (послуг), тобто дохід, дорівнює сукупним витратам. Цей обсяг продукції ще коротко називають точкою беззбитковості.
Визначення точки беззбитковості — обсяг виробництва та реалізації продукції, за якого одержані доходи від реалізації продукції обіг, послуг) дорівнюють витратам на її виробництво та реалізацію.
Для визначення точки беззбитковості (критичного обсягу) у натуральному виразі використовують таку формулу:
Gкр * Ц = Gкр * В’зм + Впост
ідей маємо:
Gкр = Впост : (Ц - В’зм )
Gкр — критичний обсяг реалізації (точка беззбитковості) у натуральних одиницях виміру;
Ц — ціна одиниці продукції;
В'зм — змінні витрати на одиницю продукції;
Впост — постійні витрати на весь обсяг реалізації.
Грошова форма критичного обсягу розраховується за формулою:
Gкр = Впост : Кмп
де Qкр — критичний обсяг реалізації (точка беззбитковості) у грошових одиницях виміру;
Впост — постійні витрати на весь обсяг реалізації продукції;
Кмп — коефіцієнт маржинального прибутку.
Отже, у точці беззбитковості виручка від реалізації продукції дорівнює витратам на її виробництво та реалізацію, тобто:
Д = В'зм + Впост
З формули маємо :
Д - В'зм = Впост
Оскільки ліва частина рівності є маржинальним прибутком (згідно із формулою (14.1)), то в точці беззбитковості постійні витрати відшкодовуються за рахунок маржинального прибутку.
МП = Впост
Точку беззбитковості можна визначити графічно (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Визначення точки беззбитковості:
Двома найважливішими лініями на графіку є функції чистого юду (виручки) та сукупних витрат. Точка їх перетину показує і обсяг виробництва, за якого прибуток підприємства дорівнює тю, тобто виручка дорівнює сукупним витратам. Отже, точка перетину лінії виручки від реалізації (чистого доходу) та лінії витрат на виробництво та реалізацію продукції визначає точку критого обсягу реалізації (точку беззбитковості, мертву точку, мг рентабельності). Будь-яка різниця по вертикалі між лініями виручки та сукупних витрат праворуч від точки беззбитковості вказує прибуток за даного обсягу виробництва, а зону збитків показано ліворуч від точки беззбитковості.
Графік показує, що рівень критичного обсягу реалізації залежить від структури собівартості. Прибуток підприємства залежить не лише від кількості реалізованої продукції, а й від частки постійних витрат, що буде віднесена на одиницю продукції.
Перевищення обсягу реалізації над критичним обсягом є межею безпеки. Значення зони безпеки полягає в тому, що вона показує можливе скорочення обсягу реалізації, яке підприємство же допустити перед тим, як зазнає збитків.