2. Принципи формування витрат

Витрати на підприємстві формуються в залежності від видів його діяльності. Діяльність підприємства:

1. Звичайна - будь-яка основна діяльність підприємства також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають у наслідок її проведення.

а) операційна - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

До витрат операційної діяльності належать:

• собівартість реалізованої продукції: виробнича собівартість, нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, наднормативні виробничі витрати;

• адміністративні витрати: витрати на персонал офісу; утримання приміщень офісу;загальні корпоративні витрати; гонорари за професійні послуги.

• витрати на збут: на персонал, що забезпечує збут; витрати на рекламу та дослідження ринку; утримання приміщень та обладнання по збуту; пакування матеріалів та ремонт тари; транспортування; надання знижок покупцям; після продажне обслуговування

• інші операційні витрати: витрати на дослідження та розробки; собівартість реалізованих виробничих запасів; витрати на борги; витрати на операційну оренду активів; витрати від операційних курсових різниць; нестачі і втрати від псування цінностей; штрафи та ін.

б) фінансова - діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і запозиченого капіталу.

Сюди належать витрати:

• відсотки за позиками;

• відсотки за випущеними облігаціями;

• амортизація дисконту за випущеними облігаціями;

• витрати на фінансовий лізинг

в) інвестиційна - придбання та продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Собівартість реалізованих фінансових інвестицій - це приклад витрат інвестиційної діяльності.

г) інша звичайна діяльність:

• собівартість реалізованих необоротних активів;

• уцінка необоротних активів.

2. Надзвичайна - події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності, та не очікуються, що вони повторюватимуться періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Також до витрат підприємства належить податкові платежі.

3. Загальна характеристика витрат підприємства

Класифікація витрат підприємства

Ознаки	Характеристика витрат
1. За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)	Виробництво, цех, дільниця, технологічний переділ, служба
2. За видами продукції, робіт, послуг	На вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію.
3. За єдністю складу,однорідність витрат	Одноелементні та комплексні
4. За видами витрат	За економічними елементами та статтями калькуляції
5. За способами перенесення вартості на продукцію	Прямі та непрямі
6. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	Змінні та постійні
7. За календарними періодами	Поточні, довгострокові, одноразові
8. За доцільністю витрачання	Продуктивні та непродуктивні
9. За визначенням відношення до собівартості продукції	На продукцію та відповідного періоду
10. Відносно характеру зв'язку з процесом виготовлення продукції	Основні та накладні
11. Відносно участі у виробничому процесі	Виробничі та невиробничі
12. Час виникнення	Витрати минулого періоду, звітного та майбутніх періодів
13. По відношенню до джерел покриття	Вхідні витрати (залишок готової продукції на початок звітного періоду), поточні (виробнича собівартість готової продукції звітного періоду),вихідні витрати (собівартість реалізованої продукції)
14. Можливість регулювання	Регульовані, нерегульовані

Виробництво поділяється на основне, допоміжне. Усі витрати на виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт, послуг, груп однорідних виробів, типових представників виробів, напівфабрикатів.

1. За ступенем однорідності витрати поділяються на елементні й комплексні.

Елементні витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.

Комплексні витрати різнорідні за складом, охоплюють кілька елементів витрат, їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішнього економічного управління. Наприклад, витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загально-виробничі, загальногосподарські витрати, утрати від браку та ін.

2. Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат в грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на питання, що витрачено на даний об'єкт)

Статті калькуляції формують ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.

3. За способом обчислення на окремі різновиди продукції витрати поділяються на прямі й непрямі.

Прямі витрати безпосередньо зв'язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю. Якщо виготовляється один різновид продукції, усі витрати — прямі. Прямі витрати можуть бути безпосередньо включені до собівартості

Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, бо вони зв'язані не з виготовленням конкретних виробів, а з процесом виробництва в цілому: зарплата обслуговуючого й управлінського персоналу, утримання та експлуатація будівель, споруд, машин тощо. До них належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (загальновиробничі), що включаються до виробничої собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі. На практиці непрямі витрати розподіляють пропорційно заробітній платі або пропорційно собівартості коефіцієнто - машиногодин.

Поділ витрат на прямі та непрямі залежить від рівня спеціалізації виробництва, його організаційної структури, методів нормування й обліку. Зростання частки прямих витрат у загальній сумі витрат підвищує точність обчислення собівартості одиниці продукції, зміцнює економічні основи управління.

4. На підставі зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяють на постійні та змінні.

Постійні - витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється. Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції, їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції (зрозуміло, у певних межах). Лише за істотних змін обсягу виробництва, наслідком яких є зміни виробничої та організаційної структури підприємства, стрибкоподібне міняється величина постійних витрат, після чого вона знову залишається постійною.

До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління.

Змінні витрати — це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції, тобто абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його знижень. У свою чергу, їх можна розділити на пропорційні та непропорційні.

Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Для них коефіцієнт пропорційності кп = 1. До пропорційних належать переважно витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну зарплату робітників.

Непропорційні витрати поділяються на прогресуючі та дегресуючі. Прогресуючі витрати зростають у більшій мірі, ніж обсяг виробництва, кп > 1.

Вони виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва потребує більших витрат на одиницю продукції. Це, наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні та торгові витрати та ін.

Дегресуючі витрати зростають повільніше, ніж обсяг виробництва, кп< 1. До них належить широке коло витрат на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти тощо.

Поділ витрат на змінні (пропорційні) та постійні уможливлює визначення їхньої загальної суми за певний період за формулою:

С= Сзв * N + Спв

де С — загальні (сукупні) витрати;

Сзв— змінні витрати на одиницю продукції;

N— обсяг виробництва продукції у натуральному виразі;

Спв — постійні витрати за даний період.

5. Поточні, тобто постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Довгострокові пов'язані з виконанням довгострокового договору. Одноразові - однократні витрати або витрати, які здійснюються Іраз (з періодичністю більш ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Поточні витрати чинників виробництва бувають циклічними та безперервними. Перші повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (витрати на матеріали, заробітну плату виробничників, інструмент та ін.), другі існують постійно і незалежно від виробництва (утримання приміщень, споруд, устаткування, управлінського персоналу тощо).

Продуктивні - передбачені технологією та організацією виробництва.

Непродуктивні - не обов'язкові, що виникають у результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології, тощо.

У виробничий сфері до витрат на продукцію належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація, тощо), пов'язані з виробництвом або з придбанням товарів для реалізації. Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість.

Витрати періоду - це витрати, що не включаються до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Витратами звітного періоду визнається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що приводить до зменшення власного капіталу за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Це витрати на управління, збут продукції та ін. операційні витрати. Витрати визнаються витратами періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були зроблені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того періоду, в якому вони були зроблені.

Основні витрати - безпосередньо зв'язані зі здійсненням технологічного процесу. До них належать витрати на сировину та матеріали, паливо та енергію на технологічні потреби, заробітна плата основних робочих, витрати на утримання та експлуатацію устаткування.

Накладні - зв'язані з організацією, обслуговуванням та управлінням виробництвом. До них належать загальногосподарські та загальновиробничі витрати.