- •Тема 1. Вступ. Основи економіки праці. Об’єкт, предмет, завдання і методологічні основи економіки праці. План
- •Список використаних джерел
- •1. Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •2. Кількісні і якісні характеристики праці. Економічні та соціальні функції праці.
- •Значення продуктивності, методи її вимірювання
- •Контрольні запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема 2. Нормування праці як основа її організації. План
- •1. Суть і значення нормування праці
- •2. Об’єкти нормування праці.
- •3. Робочий час. Режими праці і відпочинку.
- •Тема 3. Ринок праці та його регулювання. План
- •Поняття ринку праці та суть потреби у його регулюванні
- •2. Регулювання зайнятості – як основа регулювання ринку праці
- •3. Основні заходи регулювання ринку праці в Україні
- •4. Основні напрями регулювання ринку праці в Україні
- •Тема 4. Регулювання організаційно-економічних відносин в організації. План
- •Список використаних джерел:
- •Суть організаційно-економічних відносин в організації.
- •Характеристика організаційної структури підприємства.
- •Об`єкти і суб’єкти управління персоналом.
- •Поняття, принципи, структура управління персоналом.
- •Тема 5. Управління персоналом підприємства. План
- •Список використаних джерел
- •1. Кадрова політика організації.
- •2. Планування і формування персоналу
- •3. Підбір персоналу.
- •4. Мотивація персоналу
- •Очікування × Валентність × інструментальне,
- •Тема 6. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства. План
- •1. Населення як демоекономічна категорія
- •2. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів
- •3. Економічно активне та економічно неактивне населення
- •4. Характеристики відтворення населення та ресурсів для праці
- •5. Поняття про трудовий потенціал. Показники, що характеризують компоненти трудового потенціалу людини
- •6. Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •Тема 7. Аналіз трудового процесу і затрат робочого часу. План
- •1. Поняття трудового процесу.
- •2. Аналіз трудового процесу.
- •Організація і обслуговування робочих місць.
- •Нормований і ненормований робочий час.
- •Тема 8. Відносини зайнятості та безробіття. План
- •1.Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості.
- •2. Безробіття як соціально-економічне явище.
- •3. Види безробіття.
- •4. Державне регулювання зайнятості в Україні.
- •5.Соціальний захист громадян від безробіття.
- •6.Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
- •Тема 9. Регулювання робочого часу і міри праці. План
- •Робочий час. Режим праці та відпочинку.
- •Сутність нормування праці та його значення.
- •Об’єкти нормування праці.
- •Основні позначення (індекси) затрат робочого часу
- •Норми затрат праці.
- •Методи встановлення норм.
- •Тема 10. Методи нормування і способи встановлення норм праці. План
- •Список використаних джерел
- •Роль і місце нормування праці в ринковій економіці.
- •Методи нормування праці і їх характеристика.
- •Фотографія робочого дня.
- •Хронометраж.
- •Фотохронометраж.
- •Тема 11. Методи нормування праці на механізовані польові роботи та проведення паспортизації полів. План
- •Список використаної літератури
- •1.Нормоутворюючі фактори та основні положення нормування механізованих польових робіт.
- •2. Методика нормування праці на механізованих польових роботах.
- •Поняття паспортизації полів, основні етапи паспортизації.
- •Тема 12.Методи розробки норм праці на роботи, пов`язані з обслуговуванням тварин. План
- •Список використаної літератури
- •1. Характеристика нормо утворюючих факторів у галузі.
- •2. Паспортизація тваринницьких приміщень.
- •3. Методика розрахунку норм праці у тваринництві.
- •4. Розрахунок чисельності працівників на тваринницьких комплексах.
- •Тема 13: Методи нормування праці працівників, зайнятих на обслуговуванні виробництва, виконанні допоміжних та інших роботах. План
- •1. Нормування навантажувально-розвантажувальних робіт.
- •2. Класифікація доріг.
- •2.Автомобільні дороги поділяються на дороги державного і місцевого значення.
- •3. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та регіональні.
- •3. Класифікація автомобілів і транспортних причепів за вантажопідйомністю.
- •4. Типові норми часу та виробітку.
- •Тема14. Витрати на персонал і заробітна плата. План
- •1. Вартість робочої сили та її структура.
- •2. Соціально-економічна суть заробітної плати.
- •3. Принципи і складові заробітної плати.
- •Тема 15. Тарифне нормування заробітної плати. План
- •Тарифна система та її призначення.
- •Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування.
- •Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної праці.
- •Тарифні ставки працівників.
- •Доплати і надбавки.
- •Удосконалення тарифної системи.
- •Тема 16. Продуктивність і ефективність праці. План
- •Сутність продуктивності та ефективності праці.
- •2. Показники вимірювання продуктивності праці.
- •3. Методи вимірювання продуктивності праці.
- •4. Поняття чинників та умов підвищення продуктивності праці.
- •5. Програми управління продуктивністю праці.
- •Тема 17. Планування, аналіз, звітність і аудит у сфері праці План
- •Список використаних джерел:
- •Завдання, зміст і показники плану з праці, порядок його розробки.
- •Система трудових показників, їх взаємозв’язок.
- •Планування та аналіз продуктивності праці.
- •4. Планування та аналіз чисельності й складу персоналу підприємства.
- •Звітність і аудит у сфері праці, їх сутність і значення.
- •Тематика самостійної роботи
- •Термінологічний словник
- •«Економіка і нормування праці»
6. Людський капітал як соціально-економічна категорія
Людський капітал — це сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника.
Слід звернути увагу на кілька принципових моментів, що випливають з цього визначення:
по-перше, людський капітал — це не просто сукупність зазначених характеристик, а саме сформований або розвинений в результаті інвестицій і накопичений певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій;
по-друге, це такий запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який доцільно використовується для одержання корисного результату і сприяє зростанню продуктивності праці;
по-третє, використання людського капіталу закономірно приводить до зростання заробітків (доходів) його власника;
по-четверте, таке зростання доходів стимулює подальші інвестиції в людський капітал, що приводить до подальшого зростання заробітків.
Витрати, пов'язані з одержанням освіти, можна розділити на три групи
1. Прямі матеріальні витрати витрати, що здійснюються майбутнім власником людського капіталу або іншим інвестором (державою, підприємством, сім'єю). До них слід віднести: оплату за навчання, витрати на підручники, послуги бібліотеки, копіювання, канцтовари тощо; витрати, пов'язані зі зміною місця проживання (вартість житла, транспортні витрати, збільшення витрат на харчування в зв'язку з відокремленістю від сім'ї тощо).
2. Втрачені заробітки. Людина, яка навчається, не може працювати в такому самому режимі, в якому вона могла б працювати, якби не навчалася. Значить, заради одержання освіти вона свідомо на деякий час відмовляється від певних заробітків. Тому на Заході для людей працездатного віку "втрачені заробітки" вважаються витратами на освіту. Кількісно втрачені заробітки можна визначити як заробітки на роботі, яку могла б мати людина, якби вона не навчалася, мінус доходи студента (стипендія та підробітки). Якщо, наприклад, на час підвищення кваліфікації за людиною зберігається її заробітна плата за місцем роботи або стипендія приблизно така, якими були б заробітки, то людина не має втрачених заробітків, а цю частину витрат несе інвестор (той, який зберігає зарплату або виплачує стипендію).
3. Моральні втрати: втрата вільного часу — одного з найважливіших благ для людини, оскільки навчання, як правило, забирає більше часу, ніж нормальний робочий день; навчання нерідко буває важким і виснажливим заняттям, супроводжується перенапругою і стресовими ситуаціями під час іспитів; зміна місця проживання заради одержання освіти призводить до зміни звичного соціального оточення людини, розлучення з рідними та друзями.
Перші дві групи витрат на навчання можна підрахувати достатньою точністю, моральні втрати оцінити дуже важко хоча б тому, що вони різні для різних людей. Однак слід сказати, що інколи вони відіграють вирішальну роль при прийнятті рішення щодо отримання освіти. Можна стверджувати, що більш здібні люди, яким навчання дається легко і приносить задоволення, за інших рівних умов отримають вищий рівень освіти порівняно зі своїми менш здібними ровесниками.