
- •Тема 1. Вступ. Основи економіки праці. Об’єкт, предмет, завдання і методологічні основи економіки праці. План
- •Список використаних джерел
- •1. Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •2. Кількісні і якісні характеристики праці. Економічні та соціальні функції праці.
- •Значення продуктивності, методи її вимірювання
- •Контрольні запитання та завдання для самоперевірки
- •Тема 2. Нормування праці як основа її організації. План
- •1. Суть і значення нормування праці
- •2. Об’єкти нормування праці.
- •3. Робочий час. Режими праці і відпочинку.
- •Тема 3. Ринок праці та його регулювання. План
- •Поняття ринку праці та суть потреби у його регулюванні
- •2. Регулювання зайнятості – як основа регулювання ринку праці
- •3. Основні заходи регулювання ринку праці в Україні
- •4. Основні напрями регулювання ринку праці в Україні
- •Тема 4. Регулювання організаційно-економічних відносин в організації. План
- •Список використаних джерел:
- •Суть організаційно-економічних відносин в організації.
- •Характеристика організаційної структури підприємства.
- •Об`єкти і суб’єкти управління персоналом.
- •Поняття, принципи, структура управління персоналом.
- •Тема 5. Управління персоналом підприємства. План
- •Список використаних джерел
- •1. Кадрова політика організації.
- •2. Планування і формування персоналу
- •3. Підбір персоналу.
- •4. Мотивація персоналу
- •Очікування × Валентність × інструментальне,
- •Тема 6. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства. План
- •1. Населення як демоекономічна категорія
- •2. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів
- •3. Економічно активне та економічно неактивне населення
- •4. Характеристики відтворення населення та ресурсів для праці
- •5. Поняття про трудовий потенціал. Показники, що характеризують компоненти трудового потенціалу людини
- •6. Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •Тема 7. Аналіз трудового процесу і затрат робочого часу. План
- •1. Поняття трудового процесу.
- •2. Аналіз трудового процесу.
- •Організація і обслуговування робочих місць.
- •Нормований і ненормований робочий час.
- •Тема 8. Відносини зайнятості та безробіття. План
- •1.Соціально-економічна суть, форми і види зайнятості.
- •2. Безробіття як соціально-економічне явище.
- •3. Види безробіття.
- •4. Державне регулювання зайнятості в Україні.
- •5.Соціальний захист громадян від безробіття.
- •6.Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
- •Тема 9. Регулювання робочого часу і міри праці. План
- •Робочий час. Режим праці та відпочинку.
- •Сутність нормування праці та його значення.
- •Об’єкти нормування праці.
- •Основні позначення (індекси) затрат робочого часу
- •Норми затрат праці.
- •Методи встановлення норм.
- •Тема 10. Методи нормування і способи встановлення норм праці. План
- •Список використаних джерел
- •Роль і місце нормування праці в ринковій економіці.
- •Методи нормування праці і їх характеристика.
- •Фотографія робочого дня.
- •Хронометраж.
- •Фотохронометраж.
- •Тема 11. Методи нормування праці на механізовані польові роботи та проведення паспортизації полів. План
- •Список використаної літератури
- •1.Нормоутворюючі фактори та основні положення нормування механізованих польових робіт.
- •2. Методика нормування праці на механізованих польових роботах.
- •Поняття паспортизації полів, основні етапи паспортизації.
- •Тема 12.Методи розробки норм праці на роботи, пов`язані з обслуговуванням тварин. План
- •Список використаної літератури
- •1. Характеристика нормо утворюючих факторів у галузі.
- •2. Паспортизація тваринницьких приміщень.
- •3. Методика розрахунку норм праці у тваринництві.
- •4. Розрахунок чисельності працівників на тваринницьких комплексах.
- •Тема 13: Методи нормування праці працівників, зайнятих на обслуговуванні виробництва, виконанні допоміжних та інших роботах. План
- •1. Нормування навантажувально-розвантажувальних робіт.
- •2. Класифікація доріг.
- •2.Автомобільні дороги поділяються на дороги державного і місцевого значення.
- •3. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та регіональні.
- •3. Класифікація автомобілів і транспортних причепів за вантажопідйомністю.
- •4. Типові норми часу та виробітку.
- •Тема14. Витрати на персонал і заробітна плата. План
- •1. Вартість робочої сили та її структура.
- •2. Соціально-економічна суть заробітної плати.
- •3. Принципи і складові заробітної плати.
- •Тема 15. Тарифне нормування заробітної плати. План
- •Тарифна система та її призначення.
- •Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування.
- •Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної праці.
- •Тарифні ставки працівників.
- •Доплати і надбавки.
- •Удосконалення тарифної системи.
- •Тема 16. Продуктивність і ефективність праці. План
- •Сутність продуктивності та ефективності праці.
- •2. Показники вимірювання продуктивності праці.
- •3. Методи вимірювання продуктивності праці.
- •4. Поняття чинників та умов підвищення продуктивності праці.
- •5. Програми управління продуктивністю праці.
- •Тема 17. Планування, аналіз, звітність і аудит у сфері праці План
- •Список використаних джерел:
- •Завдання, зміст і показники плану з праці, порядок його розробки.
- •Система трудових показників, їх взаємозв’язок.
- •Планування та аналіз продуктивності праці.
- •4. Планування та аналіз чисельності й складу персоналу підприємства.
- •Звітність і аудит у сфері праці, їх сутність і значення.
- •Тематика самостійної роботи
- •Термінологічний словник
- •«Економіка і нормування праці»
3. Економічно активне та економічно неактивне населення
Економічно активне населення – це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, які на цей момент не мають роботи, але бажають її одержати. Зайняті економічною діяльністю – це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному підприємстві), безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.
Економічно неактивне населення— це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні, тобто – це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці.
До них належать:
учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;
особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;
особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;
особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;
особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;
інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.
4. Характеристики відтворення населення та ресурсів для праці
Відтворення населення – це історично, соціальний економічно зумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь. Основними характеристиками відтворення населення є види руху населення, типи і режими відтворення.
Види руху населення (природний, міграційний, соціальний, економічний) визначаються особливостями зміни чисельності та складу населення в країні в цілому і в окремих регіонах.
Природний рух населення – це результат процесів народження і смерті людей. Залежно від того, які процеси переважають, відбувається природний приріст або природне зменшення населення.
Міграційний рух – це зміна чисельності та складу населення в результаті процесів механічного просторового переміщення людей, викликаних політичними, соціально-економічними, релігійними та іншими причинами. Розрізняють міграцію зовнішню, пов’язану зі зміною країни постійного проживання (еміграція – виїзд за межі держави, імміграція – прибуття з інших країн), та внутрішню, що відображає зміну людьми місця проживання у межах однієї країни. Внутрішня міграція, як правило, зумовлена особистими та економічними причинами, наприклад, пошук роботи, більш високих заробітків тощо.
Соціальний рух - населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього статевовіковим складом, рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості та іншими характеристиками.
Економічний рух – населення пов’язаний зі зміною його трудової активності, що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.
Розглянуті види руху населення взаємозалежні та взаємопов’язані, визначають його чисельність та якісні характеристики, необхідні для аналізу та оцінки демографічних процесів, вироблення стратегії у галузі управління трудовими ресурсами.
Використання робочої сили в процесі праці передбачає її відтворення, яке перебуває у взаємозв'язку із відтворенням суспільного продукту. Процес відтворення робочої сили поділяється на окремі фази. Це фаза формування, фаза розподілу й перерозподілу і фаза використання.
Фаза формування характеризується:
природним відтворенням, тобто народженням людей та досягненням ними згодом працездатного віку;
відновленням здатності до праці в працівників. Для цього їм необхідні продукти харчування, одяг, житло, а також вся інфраструктура сучасного існування людини (транспорт, зв'язок, тощо); - одержанням людьми освіти, спеціальності й певної трудової кваліфікації.
Фаза розподілу й перерозподілу робочої сили характеризується розподілом її за видами робіт, родом діяльності, а також в організаціях, підприємствах, районах, регіонах країни. У системі ринкової економіки ця фаза забезпечується функціонуванням ринку праці. Перерозподіл робочої сили здійснюється у вигляді її руху відповідно до попиту і пропозиції на ринку праці.
Фаза використання полягає у використанні економічно активного населення на підприємствах, в організаціях і в економіці загалом. На цій фазі основна проблема полягає в забезпеченні зайнятості населення і в ефективному використанні працівників.
Усі фази органічно пов'язані між собою.
Розрізняють екстенсивний та інтенсивний типи відтворення робочої сили. Екстенсивне відтворення означає збільшення чисельності трудових ресурсів в окремих регіонах та в країні загалом без зміни їхніх якісних характеристик. Інтенсивне відтворення трудових ресурсів пов'язане зі зміною їхньої якості. Це — зростання освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних та розумових здібностей тощо. Екстенсивний та інтенсивний типи відтворення взаємно доповнюють один одного.