21. Які успіхи і прорахунки були у політиці Директорії

Прихіддиректорії до владибувзабезпеченийвдаловибраним моментом для атаки на гетьманськийрежим,аджесаме у середині листопада 1918р П.Скоропадськийтільки-но лишився без підтримкиНімеччина,якапотерпілапоразку у 1 світовійвійні,відмовивсявіддержнезалежностіУкр і проголосив проросійський курс. У складіДиректорії Були:В.Винниченко,С.Петлюра,Ф.Швець,О.Андрієвський,А.Макаренко.14.11.1918 булопроголошеноутворенняДиректорії УНР.

У внутрполітиці Д провозгласила:востоновленняУНР,Але без владиУЦР;поновленнязаконівУНР;проведенняаграрноїреформи,ліквидаціяприватноївласності;введеннядерж контролю над виробництвом і розподіломпродукції;встановлення 8-годинного робочогодня;право на діяльністьпрофсоюзів.

У зовнішнійполітиці Д орієнтувалася на країниАнтанти(Великобританія,Франція).але Антанта відмовиласяпризнаватиДиректорію.ПредставникиАнтантивимагалиреорганізуватиД,вивести з її складу Петлюру,авзамінгарантівалидопомогу у борьбі з більшовиками.УкраїнувизналиУгорщина,Чехословакія,Голландія,Ватикан,Італія і інші.

Але директорії не вдалосявтримати Владу.Момент захоплення влади був і своєрідним піком її успіху.елемент дезорганізації вносило особисте протистояння лідерів,відсутність у них єдності поглядів на першочергові завдання та політичну оріентацію.так,якщо Винничеко виступав за союз з більшовицькою Росією протии Антанти та за пріоритетне вирішення соц проблем,то Петлюра схилявся до зближення з країнами Антанти,а першочерговим завдання вважав зміцнення незалежності держави через посилення армії та її адміністративних органів.Несприяли консолідації суспільства і хвиля арештів,і безрозбіркове закриття утворених за часів гетьманату установ,заборона вживання рос мови і позбавлення політ прав усієї інтелегенції.

ОПИНИВШИСЬ В КРИТИЧНІЙ СИТУАЦІЇ,Директорія намагалася низкою дипломатичних кроків(налагодження контактів з Антантою,проголошення Акта воззєднаня УНР і ЗУНР) вивести державу з політичної ізоляції,знайти засоби для зміцнення власних дипломатичн,фінансових та воєнних позицій.Але це не виправдило сподівань.

Отже,приходу до владисприяли народна підтримка,швидкефомуваннячисленноїармії,авторитетні та впливовілідери,вдалообраний момент для повстання.Протенедалекоглядна,суперечливавнутрполітика,відсутністьмоделідержавотворення,яка відповідалареаліям,протистояннялідерів,катастрофічнослабіючаармія,міжнароднаізоляція;втрата контролю за розвиткомподій Були слабкими сторонами Директорії,які не дали змогиїйнадовговтриматися при владі та утвердитинезалежну УНР.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

22. Яким чином сталінськамодернізаціязумовила голодомор 1932-1933рр?

Голод 1931-1933 років бувспричиненийнасильницькою суцільною колективізацією горезвісниихлібозаготівлями, людиноненависницькою політикою розкуркуленя, відвертим масовимтерором тоталітарного режиму проти селян Україні.

Причиною голоду вважаютьйогоштучнийхарактер, походження, тобто свідомо організований тодішнім політичним керівництвом.Існуєдумка, що голод був наперед спланованийзадля фізичного винищеннясаме українських селян.

Голод стався внаслідок насильницькогозапровадження комуністичної доктриниу сільському господарстві яку українські селяни не сприйняли, той що від діда- прадіда займалися хліборобством на власній землі. Дослідники доводять, щоцебувнаслідок безтямної політики добування коштів на індустріалізацію, коли частка селян просто не бралася до уваги. Очевидно одне- голод в Україні виник не в наслідок стихійного лиха, а був організований штучне. Основною причиною голоду стала розвестка, яку повторно запровадилив січні 1928 долі, офіційно її називали хлібозаготівельним планом. Хлібозаготівлі супроводжувалися репресіями, фізичними та моральнимизнущаннями над селянами, якимпоступово стало брауквати все більше хліба. Селяничинили опір, почалиховати хліб на «чорнийдень».Урядвишукував нові форми і методи заготівель сільськогосподарської продукції, щобзабезпечити шалені темпи «соціалістичної індустріалізації». Вихід булознайдено. Майже всі керівники партійних установ дійшли думки, щосамемасова колективізація сприятимеподоланню зернової проблеми.

Мета масової колективізації цестворення декількох десятків тисяч колгоспів замість 5 мільйонів розпорошенихселянськихгосподарств, щосприяло б швидкомувиконаннюхлібозаготівель. Колектівізаціяпризвела до різкого падіння продуктивності сільського господарства. Цьогоще цілком вистачало, щобпрогодуватинаселення республіки, однаксоюзнийурядпродовжуваввстановлювати для Україні непомірні хлібозаготівельні плани. Як наслідок, вже наприкінці 1931 долі в Україні почався голод.

Голод 1932 1933 рр. для українців був тим же, чим нацистський геноцид для євреї або різанина 1915 р. для вірмен. Ця трагедія, масштаби якої просто неможливо усвідомити, завдала нації непоправного удару, соціальні, психологічні і демографічні наслідки якої дають знати про себе і сьогодні. Вона ж кинула чорну тінь на «перемоги» радянської системи і методи їх досягнення.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------