19. Як Ви можете охарактеризувати взаємини Центральної Ради с Тимчасовим урядом Росії та більшовицьким урядом Радянської Росії?

Спочаткуосновним супротивником Раднаркому в Українібула не Ц.Р., а підпорядкованіТимчасовомуурядовіоргани. у Господарями становища залишилисябільшовицькийреволюційнийкомітет і Ц.Р. Вони перебувалиміж собою у станіозброєногонейтралітету. Щобподолатинаціонально-визвольнийрух в Україні без прямоїконфронтації, керівникибільшовицькоїпартіївирішилиперетворити Ц.Р. на виконавчийкомітет рад України.Іншими словами, більшовики задумали використатистворюванні Ц.Р. формидержавності, але надатиїмрадянського характеру. Так у боротьбі з українськимнаціонально-визвольнимрухомнародиласяідеянаціональноїрадянськоїдержавності. Вдаючись до політичнихметодівборотьби за владу в Україні, більшовики не забували й про збройну силу. Вони утвориливійськово-революційнийкомітет, який почав готуватиновеповстання в Києві. Та Ц.Р. випередилаїх. У ніч на 13 грудня 1917 року українськічастини оточили казармибільшовицькихвійськ, роззброїлиїх, посадили в ешелони і відправили до Росії. ОднакРаднарком і Ц.Р. не визнавали стану війниміж собою.Підкреслено лояльно поводилась українськаадміністрація. У містахУкраїни нормально працювалиорганізації та установи, щоперебувалипідбільшовицьким контролем. Українамимоволі ставала оплотом антибільшовицьких сил. Назрівавконфлікт.

ЦР хотілиукладендоговір з РосійськоюРеспублікою про федеративнівідносини. Ц.Р. звинувачуваласявтому, щовідмовиласянегайноскликатикрайовийз’їздукраїнських Рад і не визналавлади в Україні. Поряд з цимРаднаркомвисував до Ц.Р. 4 ультимативнівимоги: відмовитисявідспробдезорганізуватиспільний фронт; не пропускативійськовихчастин з фронту на Дон або в іншірайони з ворожимийому урядами; пропускатиреволюційнівійська на Південний фронт; припинитироззброєннярадянськихполків і червоногвардійціввУкраїні.

Відносини ЦР з Тимчасовим урядом 1917р.:

-травень-ігнорування делегації ЦР у Петрограді при бувшої для вимагання позитивного рішення щодо автономії України

-Прибуття Тимчасового уряду до Києва. Вироблення компромісного рішення щодо автономії України, яяке відкладалось до установчих зборів

-серпень прибуття делегації з Винниченком до Петрограда - Подання на затвердження тимчасового статуту генерального секретаріату. – категорична відмова

-вересень – делегація УЦР зажадала від Тимчасового уряду чітко визначитися у нац. Політиці - Т.У. не дав чітких відповідей.

-жовтень – Ген секретаріат повідомив Т.У. про вступ в управління Україною. – внаслідок розпочалась підготовка судового процесу проти ЦР і ГенСЕкр, звинувативши їх у держ. Зраді.

- листопад – в результаті більшовицького перевороту ТИмч. Уряд було повалено.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

20.Як ви оціююте політику Скоропадського?

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ:

— сформовано Кабінет міністрів з великих землевласників, в основному російськомовних (деякі українські діячі відмовилися ввійти до кабінету через розгін ЦР);

— налагоджено дієздатний адміністративний апарат (старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція і т.п.), що забезпечило майже безперебійне постачання Німеччини продовольством, сировиною і т. д.);

— почато формуваннябілогвардійськоїПівденноїармії на чолізіставлеником Краснова — генералом Семеновим;

— відновленопоміщицькеземлеволодіння.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ:

— союз із Німеччиною;

— встановлення дипломатичних відносин із 12 країнами;

— підписання мирного договору з Росією (12 червня);

— нескінченна дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що прагнула анексувати східно-галицькі землі та Холмщину;

— контакти з білокозачим Доном.

У цілому влада Скоропадського не була стійкою, тому що:

— не вирішила економічних проблем — повернувши дореволюційні порядки на селі;

— не створила національно-незалежної держави, оточивши себе царськими чиновниками, що мріяли про « велику та неподільну Росію»;

— проводила каральні експедиції (на захист поміщиків і німецьких постачань);

— опора на німецькі війська була нестійкою, бо Німеччина програвала війну, і в ній назрівала революція;

— соціальна база Гетьманщини (великі власники) була занадто вузькою, щоб влада протрималася тривалий час.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------