Крокуючі конвеєри

Це найефективніше транспортуюче обладнання циклічної дії. Конвеєр переміщує вантажі на один крок через однакові проміжки часу вздовж технологічної лінії.

Вантаж переміщується в двох площинах: горизонтальній - зворотно-поступальний рух робочого органу та вертикальній – піднімання і опускання. Цикл руху складається з чотирьох етапів: піднімання рами з вантажем, робочий хід, опускання рами з вантажем, зворотній хід рами без вантажу. Застосовують електромеханічні, гідравлічні та комбіновані.

Приводи механізмів крокуючих конвеєрів працюють у важких динамічних режимах пуску і гальмування. Тому, крім силових розрахунків, необхідно перевіряти їх на швидкодію, оскільки тривалість кожного етапу роботи впливає на продуктивність конвеєра.

I етап – піднімання рами. Визначають ефективну підйомну силу

де

- маси відповідно вантажу і рухомої рами.

Прискорення

Тривалість руху рами до зіткнення з вантажем при висоті підйому

Перед початком зіткнення з вантажем швидкість рами була

Зіткнення рами з вантажем відбувається з ударом. На момент удару справедливий закон збереження кількості руху, який дає :

Вважаємо, що удар абсолютно пружний і . Тоді

і швидкість мас на початку удару

Кінцева швидкість підйому рами з вантажем

,

де висота підйому рами з вантажем. Тривалість руху рами з вантажем

На другому етапі мінімальна тривалість робочого ходу визначається граничним прискоренням при розгоні і гальмуванні

;

;

;

Тривалість розгону:

.

Тривалість гальмування:

.

Тоді:

.

Якщо

, то .

III етап. Опускання рами при рівносповільненому русі

Прискорення повинно бути меншим, ніж прмскореннявільного падіння .

IV етап. Зворотній хід рами, який включає її підйом, переміщення та опускання. Тривалості руху визначаються аналогічно.

Для цих конвеєрів доцільно застосовувати оптимальні режими руху. З метою підвищення їхньої надійності.

Пневматичні конвери

Застосовують для завантаження бункерів та силосів сипкими вантажами.

За принципом дії їх поділяють на установки, що транспортують матеріал у повітряному потоці (сипкі) і трубопровідних контейнерах і патронах.

У потоці повітря транспортують цемент, вугілля, тирсу,зерно,борошно,солому,силос,бавовну та інші волокнисті й дрібно кускові матеріали.

Дрібні частки переміщуються в завислому стані разом із повітрям, а крупніші падають на дно трубопроводу, підхоплюються струменем повітря і переносяться вперед. Продуктивність

Поділяються на всмоктувальні, нагнітальні та змішані.

Всмоктувальна установка складається з повітряно-продувної машини насоса 1, яка створює розрідження в системі.

Під дією атмосферного тиску повітря разом з насипним матеріалом 2 засмоктується крізь сопло 3 у трубопровід 4, по якому транспортується до місця розвантаження у віддільник 5. Площа перерізу його набагато більша, ніж труба, внаслідок чого зменшується швидкість потоку і матеріал падає на дно, звідки розвантажується через шлюзовий зазор 6 в бункер 8. З віддільника 5 повітря з дрібними фракціями матеріалу надходить в резервуар 7 меншої місткості, обладнаний фільтром. Очищене повітря всмоктується насосом 1 викидається в атмосферу. Вони працюють під тиском

У нагнітальній пневмоустановці стиснене повітря від компресора 1 надходить у повітрозбірник 2, потім у масло – та волого віддільник 3 і трубопровід 4, який завантажується спеціальним живильником 5. З трубопроводу транспортує мий матеріал разом з повітрям потрапляє у віддільник 6, з якого за допомогою шлюзового затвору 7 в бункер 8. Далі повітря з дрібними фракціями надходить в резервуар 9, обладнаний фільтром. Повітря виходить в атмосферу, а дрібні фракції за допомогою шлюзового затвору 7 в бункер 8.

У нагнітальних пнемо установках перепад тиску тому вони можуть транспортувати вантаж на велику відстань.

Всмоктувальна установка дає змогу збирати вантаж з різних місць і транспортувати його на малу відстань, а нагнітальна – транспортує його з одного місця в кілька пунктів на велику відстань.

Розрахунок пневмоустановок

Починається з визначення швидкості, яка забезпечує транспортування матеріалу. Розглянемо частку матеріалу в потоці повітря. Сила F виникає в наслідок зміни напряму руху потоку і аеродинамічного ефекту, при якому повітря, зустрівши частку матеріалу в т. а, рухається по цій поверхні, змінивши напрям.

За точкою частки повітря відривається від поверхні тіла, утворюючи розрідження. Різниця тисків у нижній і верхній запах визначає аеродинамічну силу. Якщо , то частка матеріалу зависає в трубі

де - аеродинамічний коефіцієнт, який характеризує форму і розміри частинок С = 0,25 ;

густина повітря; А – площа перерізу частки; швидкість повітряного потоку, про якій частка тримається у повітрі.

Розрахунок передбачає визначення витрати повітря, трубопроводу, перепаду тиску на кінцях траси, потужності повітродувної машини. Витрати повітря залежить від продуктивності П і характеру матеріалу :

де – - коефіцієнт концентрації суміші, який визначається як відношення вагової витрати повітря

Щоб матеріал рухався в трубопроводі, швидкість повітряного потоку повинна бути більша ніж критична

де – – коефіцієнт запасу

Тут C=0.1…0.35 – дослідний коефіцієнт, який залежить від характеру матеріалу (лише – для пороховидних, більше – для зернистих і кускових); D- діаметр трубопроводу.

;

–щільність матеріалу і повітря.

Витрата повітря на виході

де - коефіцієнт витікання повітря.

Потужність двигуна

;

де - - коефіцієнт запасу ;

= 0.65…0.85 коефіцієнт корисної дії ;

- питома робота повітродувної маси.

де – – тиск повітря в системі;

- атмосферний тиск;

- густина повітря при атмосферному тиску.