
- •48. Основні засоби – це…
- •49. Склад основних засобів підприємств
- •50. Просте та розширення відтворення на підприємстві
- •51. Показники стану ефективного використання основних засобів.
- •53. Знос і амортизація основних засобів
- •55. Сутність та склад капітальних вкладень
- •56. Джерела та порядок фінансування капітальних вкладень
- •57. Фінансовий стан підприємства та методи його оцінки
- •58. Акціонерний капітал – це…
- •59. Особливості внутрішнього та зовнішнього аналізу
- •60. Користувачами інформації про фінансову звітність підприємства є:
- •61. Баланс підприємства - це…
- •62. Показники оцінки фінансового стану підприємства
- •63. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •64. Показник фінансової стійкості підприємства
- •65. Аналіз прибутковості підприємства
- •67. Валовий прибуток – це…
- •68. Фінансова стратегія підприємства
- •69. Зміст та методи фінансового планування
- •70. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання
- •71. Бюджетування в системі оперативного фінансового плану
- •72. Контролінг – це…
- •74. Санація – це…
- •75. Рішення про фінансове оздоровлення підприємства може прийматись:
- •76. Порядок проведення фінансової санації
- •77. Участь кредитів у фінансовому оздоровленні боржника
- •78. Банківські консорціуму – це…
- •81. Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •82. Фінансова санація на ухвалу господарського суду
- •85. Фіктивним банкрутством називається….
58. Акціонерний капітал – це…
Акціонерний капітал — ресурси акціонерного товариства (компанії), утворені шляхом об'єднання кількох або багатьох індивідуальних капіталів, розширення масштабів акціонерної компанії завдяки капіталізації частини прибутку, а також залучення певних коштів вкладників через механізм продажу акцій та облігацій, що базується на привласненні чужої праці.
Акціонерний капітал (власність) поділяють на власний і позичений.
59. Особливості внутрішнього та зовнішнього аналізу
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
- орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;
- множинність об'єктів-користувачів;
- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:
- аналіз абсолютних показників прибутку;
- аналіз показників рентабельності;
- аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;
- аналіз ефективності використання залученого капіталу;
- економічна діагностика фінансового стану підприємства.
На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.
Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:
- аналіз майна (капіталу) підприємства;
- аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;
- оцінка ділової активності підприємства;
- аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;
- аналіз кредитоспроможності підприємства;
- оцінка використання майна та вкладеного капіталу;
- аналіз власних фінансових ресурсів;
- аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;
- аналіз самоокупності підприємства.
Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.
60. Користувачами інформації про фінансову звітність підприємства є:
61. Баланс підприємства - це…
Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Мета складання Балансу ― надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства, ліквідність та оборотність засобів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інші показники
62. Показники оцінки фінансового стану підприємства
63. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.
Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.
Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.
Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.
Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.
Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона "стійкою" (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.
Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.
Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.
Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за поточний, так і на прогнозований період.
Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов'язаннями з використанням платіжного календаря.