15 В основі кейнсіанського напряму стабілізаційної політики лежать положення кейнсіанства про ефективний попит. Прибічники такої макроекономічної політики вважали, що управління податками, державними витратами, обсягом бюджетного дефіциту та пропозицією грошей дає можливість управляти динамікою сукупного попиту, а через нього і динамікою реального обсягу виробництва. Першорядного значення у стабілізаційній макроекономічній політиці представники кейнсіанства надавали податково-бюджетним методам впливу на макроекономічну рівновагу. Це базувалося на кейнсіанських уявленнях про механізм функціонування ринкової економіки, згідно з якими економіка реагує на зміну грошового попиту зміною реального обсягу виробництва при відносній стабільності цін. Тому головним засобом впливу на підтримання обсягів виробництва, а отже, і забезпечення макроекономічної рівноваги, є сукупний попит, у регулюванні якого першорядне значення має податково-бюджетний інструментарій, особливо дефіцитне фінансування економіки за рахунок державних витрат.

Бюджетний дефіцит породжує два економічні ефекти. Перший - розширення грошового попиту, що може привести до збільшення реального обсягу виробництва або підвищення пін. Другий - ефект заміщення, коли державний попит на фінансові ресурси, породжений бюджетним дефіцитом, просто заміщує приватний і жодного розширення обсягу виробництва не відбувається. Прибічники кейнсіанської моделі стабілізаційної політики вважали, що для досягнення першого ефекту необхідна така кредитно - грошова політика, за якої потрібні заходи з регулювання відсоткових ставок, стримуючи їх зростання під впливом фінансування державних витрат. Для цього повинні

використовуватись такі важелі, як управління обліковою ставкою, банківськими резервами та операціями на відкритому ринку. Ще однією умовою ефективності політики регулювання попиту є наявність недовантажених виробничих потужностей.Отже, на противагу кейнсіанській політиці, що грунтується на стимулюванні ефективного попиту, насамперед податково-бюджетними засобами при допоміжній ролі кредитно-грошової системи, монетаристи пропонують насамперед різні заходи щодо регулювання грошової маси в обігу як головної форми державного регулювання економіки з метою її стабілізації. Як зазначають спеціалісти, по суті, основна функція монетаризму зводиться до підпорядкування економічної теорії практичним завданням держави, щоб політика у сфері грошового обігу більшою мірою відповідала потребам держави і суб'єктам господарювання у забезпеченні стабільного економічного зростання.

16 Інфляція- проявляється як підвищення загального рівня цін або знецінення грошей.

На початку 90-х років ХХ століття не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. В класичній економічній теорії інфляції трактується як частина теорії грошей. Вона процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей. 

З середині 60-х років у світовій економічній науці формується новий напрям у дослідженні інфляції. Його представники виходять з необхідності комплексного аналізу явищ грошової сфери, що враховують з необхідністю комплексного аналізу явищ грошової сфери, що враховують загальні зміни в економіці 2-ї половини ХХ століття. Згідно

.

.