14. Поняття та принципи громадянського суспільства

Громадянське суспільство - це сукупність усіх громадян, їх вільних об’єднань та асоціацій, пов’язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної культури, які перебувають за межами регулюван¬ня держави, але охороняються та гарантуються нею.

Громадянське суспільство у політології, як правило, роз-глядають як соціальне утворення, що протистоїть державі. Його можна розуміти як плюралізм і організацію інтересів незалежно від держави.

Громадянське суспільство відрізняється від суспільства загалом тим, що залучає громадян до колективних дій в суспільній сфері для вираження своїх інтересів, ідей, обміну інформацією, досягнення спільної мети, висування вимог до держави і закликів до відповідальності офіційних осіб. Воно виступає посередником між приватною сферою життя людей та державою і об’єднує величезне розмаїття формальних і неформальних організацій.

Є. Бистрицький вважає, що громадянське суспільство - “це сукупність окремих, незалежних особистостей (кожна з яких має свої власні потреби, приватний інтерес), у якій ви-окремлюються групи громадян на різноманітних засадах єднання, створюючи відповідні самоврядні угрупування”. Осередки громадянського суспільства створюються для за¬хисту приватних інтересів громадян, які пов’язані виключно необхідністю дотримання моральних та правових норм, правовими та культурними обмеженнями .

Зміст поняття “громадянське суспільство’’ включає су-купність неполітичних відносин у суспільстві, тобто еко-номічні, духовно-моральні, релігійні, національні та ін. Громадянське суспільство виступає як сфера реалізації еко-номічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших громадських інтересів, які перебувають поза безпосе¬редньою діяльністю держави, що опосередковує їх відноси¬ни з індивідами.

Принципи: 1.економічний і політичний плюралізм 2.особиста свобода 3.публічність 4.узагальнена поінформованість 5.справедливість 6 суворе дотримання законів

15. Поняття і типи політичного режиму

Політичний режим - це сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, панівних форм ідеології, соціальних і класових взаємовідносин, стану політичної культури суспільства.

Є. Вятр під політичним режимом розуміє “систему конституційних (законних) порядків і конк­ретне втілення цієї системи на практиці”. Французький політолог

М. Дюверже кваліфікує політичний режим як “певне поєднання системи партій, способу голосування, однієї чи кількох груп тиску”.

Політичний режим – впорядкована взаємодія структур політичної системи, сукупність методів здійснення влади і досягнення політичних цілей.

Значну увагу характеристиці політичних режимів при-діляв у своїх працях Арістотель. Він поділив режими на правильні (монархія, аристократія, політея) і неправильні (ти-ранія, олігархія, демократія): при правильному режимі вла-да використовується для загального блага, а при непра-вильному - для задоволення приватних інтересів правлячої групи.

В. Якушин пропонує таку класифікацію політичних режимів:

1) режими постійні та тимчасові;

2) режими нормального та надзвичайного функціонування;

3) конституційні та неконституційні;