25. Випробування при прийнятті на роботу

Випробування при прийнятті на роботу встановлюється з метою перевірки відповідності пра­цівника роботі, на яку він приймається. Умова про випробу­вання повинна бути застережена в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу. Випробування не встановлюється для осіб, які не досягли 18р, молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів, молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів, осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної служби, інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соц експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в ін місцевість і при переведенні на роботу на ін підприємство, а також для тимчасових і сезонних працівників. Заг термін випробування не повинен перевищувати 3 місяців, а для робітників - 1 місяць. Для державних службовців випробувальний строк встановлено до 6 місяців. Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або з ін поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.

26. Загальний порядок укладення трудового договору. Фактичний допуск до роботи

Порядок укладення труд договору умовно можна розподілити на кілька етапів: 1)звернення особи до роботодавця з пропозицією про укладення труд договору; 2)розгляд заяви роботодавцем і прийняття ним рішення; 3)видання наказу або розпорядження про зарахування пра­цівника на роботу; 4)оформлення трудової книжки. При укладенні труд договору роботодавець має право вимагати від особи, що наймається на роботу, трудову книжку і документ, який посвідчує особу. Якщо така особа поступає на роботу вперше і вона не має трудової книжки, то необхідно подати довідку з місця проживання. Особи, звільнені зі ЗСУ, подають при вступі на роботу військовий квиток. Особи молодші 18р, приймаються на роботу після обов'язкового медичного огляду. Фактичний допуск до роботи має місце лише тоді, коли працівник допущений до роботи з відома роботодавця або ним особисто. До початку роботи роботодавець зобов'язаний: 1)роз'яснити працівнику його права і обов'язки, проінформувати про умови праці, а також про його права на пільги і компенсації за роботу на шкідливих і небезпечних роботах; 2)ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором; 3)визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінформувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці.

27. Гарантії для працівників при укладенні трудового договору

Не допускається б-я пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні труд договору залежно від походження, соц і майнового стану, расової та нац належності. Встановлено заборону не обґрунтованої відмови у прийнятті на роботу. Не обґрунтованою відмовою за наявності вакантного робочого місця вважається відмова з посиланням на обставини, що не стосуються ділових якостей працівника. Передбачено бронювання на підприємствах до 5% загальної кількості робочих місць для таких категорій громадян: жінок, які мають дітей віком до 6р; одиноких матерів, які мають дітей віком до 14р чи дитину-інваліда; молоді, якій надається перше робоче місце; осіб передпенсійного віку; звільнених після відбування покарання чи примусового лікування за умови реєстрації у держ службі зайнятості не пізніше одного року після звільнення. Законодавство про працю встановлює найбільше гарантій при укладенні трудового договору з вагітними жінками і жінка­ми, які мають малолітніх дітей. Забороняється, зокрема, необ­грунтована відмова у прийнятті на роботу таких жінок з мотивів вагітності, наявності дітей віком до 3р, а одиноким мате­рям - за наявності дитини віком до 14р або дитини інваліда.