13. Класифікація джерел трудового права

Для класифікації джерел трудового права застосовують най­різноманітніші критерії. За видами відносин, які вони регулюють, джерела трудово­го права можна розподілити на такі, що регулюють трудові відносини, і на такі, що регулюють відносини, тісно пов'язані з трудовими. За сферою дії нормативних актів - на загальні і локальні. Найпоширенішим є поділ нормативно-правових актів джерел трудового права залежно від юридичної сили актів, що містять норми трудового права.

Класифікація за цим критерієм дає змогу найбільш повного з'ясування характерних ознак і особ­ливостей джерел трудового права. Це - традиційний поділ на закони і підзаконні акти. Закони при цьому можна розподілити на загальні (Закон України від 19 вересня 1991 р. "Про госпо­дарські товариства") і спеціальні (закони України від 14 жовтня 1992 р. "Про охорону праці" (в редакції Закону від 21 листо­пада 2002 р.) та від 24 березня 1995 р. "Про оплату праці"). Окремо слід виділити спеціалізований кодифікований закон -КЗпП. Підзаконні акти, у свою чергу, поділяються на акти Президента України, Кабінету Міністрів України, відомчі нор­мативні акти і акти локально-правового характеру.

14. Закони україни як джерела трудового права

Серед законів, що є джерелами труд права, основне місце, безперечно, належить Конституції У. Вона визна­чає принципові позиції законодавця з найважливіших питань правового регулювання труд та тісно пов'язаних з ними сусп відносин. До принципово важливих законодавчих актів, що є джерелами труд права, можна віднести закони У "Про оплату праці", "Про охорону праці", "Про господарські товариства". Найвагоміше місце серед законодавчих актів, що є джерелами трудового права, належить, звичайно, КЗпП. Він є основним джерелом трудового права.

Чинний КЗпП складається з 18 глав та 265 статей. КЗпП регулює найбільш важливі аспекти трудових правовідносин. Глава І "Загальні положення" містить норми, що регулюють завдання, права і обов'язки учасників трудових правовідносин, особливості регулювання прав деяких категорій працівників, застосування законодавства про працю колишніх республік СРСР, міжнародних договорів і угод, не чинність умов договорів, що погіршують становище працівників, додаткові пільги, що можуть надаватись працівникам, тощо. Глава II "Колективний договір" закріплює норми про порядок укладання, зміст, форму колективних договорів. Правові норми, що регулюють трудові відносини різних видів, викладено в ін главах кодексу.

15. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела труд права

Останнім часом значне місце серед джерел трудового права відводиться постановам Кабінету Міністрів України. Для прик­ладу можна навести постанову від 19 березня 1993 р. № 234 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності", або постанову від 19 березня 1994 р. № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору", якою було затверджене Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників.

Відомчі акти також є джерелами трудового права. Це --накази, розпорядження, інструкції галузевих міністерств, що містять приписи з окремих питань регулювання праці на під­приємствах певної галузі.

Особливе місце серед відомчих актів належить інструкціям та роз'ясненням Міністерства праці та соціальної політики України. Правові документи, що видаються цим органом, забез­печують правильне тлумачення і застосування чинного законо­давства з питань заробітної плати, режиму праці як загалом, так і в окремих галузях народного господарства.