88. Державне регулювання заробітної плати

На держ рівні відбувається: 1)встановлення розміру мін зарплати; 2) встановлення держ норм і гарантій оплати праці; 3)встановлення умов і розмірів заробітної плати керівників підприємств, заснованих на держ, комун власності; 4)встановлення умов і розмірів зарплати працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; 5) регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається КабМіном У; 6)оподаткування доходів працівників. Мін зарплата є держ соц гарантією, обов'язковою на всій території У для підприємств усіх форм власності і господарювання.

На держ рівні забезпечується також регулювання зарплати при відхиленні від тарифних умов. Такими умовами вважається виконання робіт, які не відповідають нормальним вимогам, що встановлені законодавством про працю, колективним чи труд договором. До сфери держ регулювання належить також встановлення норм оплат праці: в надурочний час; у святкові, неробочі і вихідні дні; в нічний час; за час простою, що стався не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилась браком не з вини працівника. Держава регулює фонд оплати праці підприємств-монополістів з метою недопущення штучного підвищення заробітної плати.

89. Мінімальна заробітна плата як держ гарантія оплати праці

Мінімальна заробітна плата є держ соц гарантією, обов'язковою на всій території У для підприємств усіх форм власності і господарювання - це встановлений розмір зарплати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці. До мін зарплати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами і умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи і раціоналізаторські пропозиції, мат допомога. При

визначенні розміру мін зарплати враховуються: 1)вартісна величина мін споживчого бюджету; 2)заг рівень середньої зарплати; 3)продуктивність праці, рівень зайнятості і ін ек умови. Мін зарплата не повинна бути нижчою за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. Відповідно до законодавства мін зарплата встановлюється з урахуваням величини прожиткового мінімуму. ЇЇ розмір встановлюється ВРУ за поданям КабМіну, як правило, один раз на рік у законі про Держ бюджет У

90. Договірне регулювання заробітної плати

Договірне регулювання зарплати здійснюється на основі системи угод, що укладаються на держ (ген угода), галузевому, регіональному і виробничому (колективний договір) рівнях. Генеральною угодою встановлюються гарантії праці, мін соц гарантії оплати праці, які забезпечували б достатній рівень життя найманих працівників. Визначаються тарифні ставки робітників 1 розряду, а також умови зростання фондів оплати праці і встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці. У ген угодах сторони, як правило, передбачають перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів, що мають міжгалузевий характер. Одним з найважливіших регуляторів відносин із зарплати є колективний договір. Він не може

передбачати умов оплати праці, які погіршували б становище працівників порівняно з законодавством і угодами вищого рівня. У колективному договорі допускається зниження умови оплати праці порівняно з генеральною, галузевою чи регіональною угодами, але не нижче, ніж це передбачено законодавством, на період подолання фін труднощів підприємства і не більше, ніж на 6 місяців. У тих випадках, коли колективний договір не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити питання заробітної плати з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників, у разі його відсутності - з ін уповноваженим на представництво органом