76. Щорічна основна відпустка

Щорічна основна відпустка надається всім працівникам зі збереженням місця роботи і середнього заробітку. Право працівника на щорічну основну відпустку не залежить від місця роботи, від виконуваної ним труд функції, а також від умов праці. Для надання щорічної основної відпустки достатнім є лише факт перебування з роботодавцем у труд відносинах протягом передбаченого законодавством часу. Щорічна основна відпустка залежно від її тривалості поділя­ється на мінімальну і подовжену. Мін тривалість щорічної основної відпустки за відпрацьований повний роб рік становить 24 календарних дні. Роб рік працівника обчислюється з дня укладення труд

договору. Сезонним і тимчасовим працівникам тривалість відпустки обчислюється пропорційно відпрацьованому часу, тобто така відпустка може бути меншою ніж 24 календарні дні. Для неповнолітніх передбачено надання відпустки тривалістю 31 календарний день, для інвалідів І і II груп незалежно від при­чин інвалідності - 30 календарних днів, інвалідів III групи - 28 календарних днів. За кожних 2 відпрацьованих роки працівникам вугільної, сланцевої, металургійної та ін. видів промисловості відпустка збільшується на 2 календарні дні, але не більше 28 календарних днів.

77. Додаткові щорічні відпустки за особливий характер праці: тривалість, підстави та порядок надання

Передбачено 2 види щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці: 1)працівникам, робота яких пов'язана з нервово-емоційним і інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах і умовах підвищеного ризику для здоров'я; 2)працівникам з ненормованим робочим днем. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, ро­бота яких передбачена Списком виробництв, що дає право на щорічну додат­кову відпустку за особливий характер праці. Конкретна трива­лість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором. Тривалість такої відпустки залежить від часу зайнятості пра­цівника в умовах, що дають на неї право. Якщо у Списку біля відповідної професії чи посади зазначено "постійно зайнятий" або "що постійно працює", то до стажу, що дає право на цю додаткову відпустку, зараховуються лише ті дні, коли працівник фактично працював в особливих умовах повний робочий день. Працівникам, які працюють на умовах ненормованого робо­чого часу, надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Така відпустка надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, а також при необхідності періодичного виконання службових обов'язків в умовах понад норму робочого часу.

78. Додаткові щорічні відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці: тривалість, підстави і порядок надання

Щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими і важ­кими умовами праці передбачена для працівників, які зайняті на роботах, пов'язаних із негативними впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів. Заг тривалість цієї відпустки - до 35 календарних днів. Конкретна тривалість відпустки визначається колективним чи труд договором залежно від результатів атестації робочих місць за умови праці і часу зайнятості працівника в цих умовах. Якщо працівник виконує роботу, яка означена в Списку, то право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі і важкі умови праці він матиме за умови, що п-во чи в-во, на якому працює, належить до відповідної галузі ек. Якщо ж професія чи посада передбачена розділом "Заг професії за всіма галузями господарства", то додаткова відпустка надається незалежно від того, в яких цехах чи ви-вах виконують роботи конкретні працівники. Якщо в-во зазначене без переліку конкретних професій чи посад, то правом на вказану додаткову відпустку користуються всі працівники