67. Правове регулювання неповного і скороченого робочого часу

Неповний робочий час встановлюється за погодженням між працівником та роботодавцем. Така домовленість між сторонами труд договору можлива безпосередньо при прийнятті на роботу, так і згодом, у період роботи; на певний термін і без зазначення такого терміну. Труд законодавством передбачено категорії працівників, яким роботодавець зобов'яз встановити неповн роб час на їх прохання. Так, роботодавець зобов'язаний встановлювати неповн роб час для вагітної жінки; жінки, яка має дитину віком до 14р або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до мед

висновку, на їх прохання. Неповн роб час застосовується для працівників, що працюють за сумісництвом. Розрізняють кілька видів неповн роб часу: неповний робочий тиждень; неповний роб день; поєднання обох попередніх. Робота на умовах неповн роб часу не звужує обсягу труд прав працівників. Вони мають право на відпочинок, право на допомогу в разі тимчасової непрацездатності тощо. Лише оплата праці в цьому випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу при погодинній формі оплати праці або ж залежно від виробітку - якщо встановлено відрядну форму

68. Правове регулювання надурочних робіт

Надурочним робочим часом вважається час, протягом якого працівник виконує роботу, обумовлену труд договором понад встановлену норму роб часу, а саме: 1)роботи понад встановлену тривалість роб дня. Не є надурочною робота понад встановлену для неї тривалість неповного роб часу, якщо вона не перевищує заг-встановленої тривалості роб часу на підприємстві, а також робота, яка виконується працівником поза основним роб часом на умовах сумісництва; 2)роботи понад встановлену графіком тривалість зміни; 3)роботи понад нормальну кількість роб годин за обліковий період, якщо на п-ві застосовується підсумований облік роб часу. Підставою для залучення працівників до надурочних робіт є видання наказу відповідного роботодавця. Надурочні роботи, як правило, не допускаються. їх проведен­ня можливе лише у виняткових випадках: проведення робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; 2) проведення сусп необхідних робіт щодо водо-, газопостачання, опалення. Для проведення надурочних робіт необхідно отримати згоду профспілкового комітету. Максимальні норми залучення працівників до надурочних робіт: 4 години протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік на кожного працівника.

69. Режим робочого часу та його види за трудовим правом

Режим робочого часу - це порядок розподілу норми роб часу протягом відповідного календарного періоду. Елементами режиму роб часу є: час початку і закінчення роботи; тривалість перерв для відпочинку і харчування; тривалість і порядок чергування змін. Режим робочого часу на підприємстві закріплюється у колективних договорах, правилах внутрішнього трудового розпорядку, графіках змінності чи визначається сторонами при укладенні труд договору. Залежно від сфери застосування режими роб часу поділяються на заг і спец. При заг режимах роб часу розподіл норми тривалості робочого часу відбувається за тижневий або ін обліковий період. До заг режимів робочого часу належать: 5-денний робочий тиждень,

6-денний робочий тиждень та сумований облік робочого часу. На безперервно діючих підприємствахде за умовами виробництва не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щоти­жнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з профспілковим комітетом запровадження підсумованого обліку робочого часу. Робота за змінами є різновидом підсумованого обліку робочо­го часу. Мін тривалість щоденного відпочинку між змінами має бути не меншою 12 годин. Призначення працівника на роботу протягом 2 змін поспіль забороняється