- •Опорний конспект лекцій
- •“Основи Економічної теорії” для студентів денної форми навчання спеціальностей еп, бо, кд
- •Тема 1. Предмет економічної теорії
- •1. Предмет економічної теорії
- •2. Методи та функції економічної теорії
- •Тема 2. Економічна система. Власність та її еволюція
- •1. Економічна система. Продуктивні сили та виробничі відносини
- •2. Власність та її еволюція. Типи економічних систем
- •Тема 3. Форми суспільного господарства. Товарне виробництво
- •1. Форми суспільного господарства. Натуральне і товарне господарство
- •2. Властивості товару та праці товаровиробника
- •3. Величина вартості товару та фактори, що її визначають
- •4. Розвиток форми вартості
- •5. Закон вартості та його функції
- •Тема 4. Еволюція товарної організації суспільного виробництва
- •1. Гроші та їх роль в економічній діяльності
- •2. Перетворення грошей в капітал . Механізм створення додаткової вартості
- •Тема 5. Форми регулювання товарного
- •1. Відносини обміну. Суть, структура та функції ринку
- •2. Механізм саморегулювання ринкової економіки
- •3. Економічні функції держави
- •Тема 6. Фактори товарного виробництва
- •1. Фактори виробництва та їх взаємодія.
- •2. Розподіл та його функції. Природа заробітної плати
- •Тема 7. Підприємництво і підприємство.
- •1. Підприємництво та підприємство
- •2. Фонди підприємства
- •3. Витрати виробництва. Шляхи зниження собівартості
- •4. Доходи підприємства і проблеми ціноутворення
- •5. Особливості підприємництва в агропромисловому комплексі
- •Тема 8. Національна економіка
- •1. Основні макроекономічні показники. Цілі та інструменти макроекономічної політики
- •Моделі макроекономічної рівноваги
- •Регулювання національної економіки. Фіскальна та монетарна політика
- •Тема 9. Сучасне світове господарство
- •1. Світове господарство: основні риси та особливості розвитку
- •2. Форми міжнародних економічних зв’язків
- •3. Міжнародні валютні відносини
3. Величина вартості товару та фактори, що її визначають
Величина вартості товару вимірюється суспільно-необхідним робочим часом.
Різні товаровиробники на виробництво одних і тих самих товарів витрачають різну кількість праці. Тому індивідуальна вартість товарів різна. Але продаватися вони повинні на ринку за однією ціною, яка визначається суспільною вартістю товарів, суспільно необхідним робочим часом, потрібним для виробництва товару.
Суспільно необхідний робочий час – час, який потрібен для виготовлення споживної вартості за існуючих суспільно нормальних умов виробництва і середнього в даному суспільстві рівня вмілості та інтенсивності праці.
Величина вартості товару залежить від трьох факторів:
продуктивності праці;
інтенсивності праці;
складності праці
Продуктивність праці – це плодотворність, ефективність праці. Вимірюється кількістю продукції (споживних вартостей), виготовлених робітником за одиницю робочого часу (годину, зміну, рік і т.п.), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції.
Продуктивність праці підвищується в результаті покращення виробничих умов – технічної озброєності праці, вдосконалення її організації або підвищення кваліфікації. Продуктивність визначається також природними умовами. Категорія продуктивності праці відноситься до зміни якості конкретної праці. Це означає, що одна і та ж кількість праці в кращих умовах виробляє за одиницю часу більшу кількість продукції. Тому зі зміною продуктивності праці загальна величина вартості за певний час залишається без змін, а вартість одиниці продукції зменшується, оскільки її виробляється більше.
Приклад 1. Припустимо, що протягом робочого дня тривалістю 8 годин робітник виготовляє 2 вироби. За умови, що одна година робочого дня дорівнює одній годині суспільно-необхідного часу, визначте, як зміниться вартість усієї продукції, якою буде величина вартості одного виробу, якщо продуктивність праці підвищиться в 2 рази.
Розв’язок: До зростання продуктивності праці вартість одиниці виробу дорівнює 4 год. суспільно-необхідного часу (8 : 2), а вартість усієї продукції - 8 год. суспільно-необхідного часу. Якщо продуктивність праці зросте у 2 рази, то протягом 8 годин робітник виготовить 4 вироби. Тоді вартість одного виробу буде дорівнювати 2 год. суспільно-необхідного часу (8 : 4), а вартість всієї продукції буде втілювати ті ж 8 годин суспільно-необхідного часу.
Відповідь: вартість всієї продукції не зміниться ( 8 год.), а вартість одного виробу зменшиться у 2 рази (2 год.).
Інтенсивність праці – напруженість праці. Характеризується кількістю праці, яку працівник витрачає за певний проміжок часу. Визначається величиною фізичних, нервових, розумових зусиль за одиницю робочого часу; темпом роботи, тобто частотою повторення тих чи інших операцій, кількістю одночасно виконуваних функцій; кількістю машин, що обслуговуються, і т.п.
Приклад 2. Припустимо, що протягом робочого дня тривалістю 8 годин робітник виготовляє два вироби. За умови, що 1 година робочого дня дорівнює одній годині суспільно необхідного часу, визначте, як зміниться вартість всієї продукції і вартість одного виробу, якщо інтенсивність праці зросте в 2 рази.
Розв’язок. До зростання інтенсивності праці вартість одиниці виробу дорівнює 4 години суспільно необхідного часу (8 : 2), а вартість усієї продукції - 8 годин суспільно необхідного часу.
Інтенсивність - це затрати праці за одиницю часу. Зростання інтенсивності праці рівноцінне продовженню робочого часу (приховане подовження). Якщо інтенсивність праці зросте у 2 рази, то на виробництво 4 одиниць продукції затрати виробника становитимуть 16 год. суспільно необхідного часу, а вартість одного виробу залишиться незмінною (16:4) і становитиме 4 год. суспільно необхідного часу.
Відповідь: вартість всієї продукції зросте вдвічі ( 16 год.), а вартість одного виробу не зміниться (4 год.).
Вплив складності праці на вартість товару. За одиницю робочого часу складна праця створює вартість більшу, ніж проста праця. Припустимо, що товар виготовляють за допомогою складної, кваліфікованої праці, причому на 1 годину такої праці потрібно ще 0,5 години на підготовку. При обміні такого товару треба одержати інший товар, на який витрачено 1,5 години простої праці. За цієї умови необхідні засоби існування отримають товаровиробник (за годину праці) і ті, хто його готували (0,5 години), що дозволить забезпечити відтворення кваліфікованої робочої сили.