1.2.2. Класифікація і структура

Необхідною умовою правильного обліку і планування відтворення ОФ підприємств є їхня класифікація. Найбільше економічне значення має видова класифікація, згідно з якою всі ОФ за ознакою подібності їхнього функціонального призначення та натуральноречового складу розподіляються на певні види (рис. 1)

споруди

передавальні

пристрої

будівлі

• силові машини та устаткування

• робочі машини та устаткування

• вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, лабораторне устаткування

• Обчислювальна техніка

виробничий інвентар та приладдя

інструмент

господарський інвентар

транспортні засоби

Рис. 1 Види фізичного спрацювання і техніко – економічного старіння засобів праці та форми їх усунення

У практиці господарювання з метою спрощення обліку ОФ до оборотних фондів відносять інструменти та інвентар зі строком експлуатації до одного року і вартістю до 100 одиниць національних грошей, а також усі спеціальні інструменти та пристрої, спеціальний одяг та взуття незалежно від строку використання і вартості.

Зображення на рис. 1 видова класифікація ОФ використовується чинними системами бух. обліку та статистики. Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних амортизаційних сум застосовують укрупнену класифікацію, відокремлюючи три групи ОФ:

перша – будівлі, споруди, їхні структурні компоненти й передавальні пристрої;

друга – автотранспорт, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичного оброблення інформації, телефони, інше офісне обладнання.

третя – ОФ, не включені до першої та другої груп.

Оскільки елементи ОФ відіграють неоднакову роль у процесі виробництва, неабияке значення має поділ таких на дві частини: активну, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість продукції, і пасиву, що створює умови для здійснення процесу виробництва. До активної частини ОФ відносять переважно робочі машини й устаткування, інструмент, вимірювальні та регулюючи прилади і пристрої, використовувану в автоматизованих системах управління технологічними процесами обчислювальну техніку, деякі технічні споруди – гірничі виробки шахт, газові й нафтові свердловини.

Співвідношення окремих видів ОФ, виражене у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає видову структуру використовуваних засобів праці. За інших однакових умов технологічна структура ОФ є то прогресивнішою та ефективнішою, що більшою є в їхньому складі питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів. Найбільш суттєві з них такі:

• виробничо – технологічні особливості підприємства;

• науково – технічний прогрес і зумовлений ним технічний рівень виробництва;

• ступінь розвитку різних форм організації виробництва;

• відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових ОФ

• вартість будівництва виробничих об’єктів і рівень цін на технологічне устаткування;

• територіальне розміщення підприємства.

Щодо всієї сукупності промислових підприємств України, то в загальному обсязі ОФ питома вага окремих їхніх видів протягом останніх років коливалась у межах: будівель і споруд – 45-47%, машин і устаткування – 2,5-3%. На підприємствах і в організаціях аграрного сектора частка в загальній вартості сільськогосподарських виробничих ОФ приблизно становила: будівель і споруд – 64-65%, машин і устаткування – 14-16%, робочої та продуктивної худоби –

10-12%, багаторічних насаджень – 5-6%, транспортних засобів – 3-4%. Загальна тенденція динаміки технологічної структури ОФ характеризується поступовим збільшенням питомої ваги їхньої активної частини.