3.2. Система фінансового контролю

Методологічна суть фінансового контролю як поняття зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації природи господарських операцій, їх відображення в обліку, вжиття заходів для їх вирішення, а також усунення порушень і подальшого їх попередження (рис. 2.1):

Фінансовий контроль як процес

Вивчення

Порівняння

Виявлення

Фіксація проблем

Ухвалення рішення

Рис. 2.1. Методологічна суть фінансового контролю

Однак, крім управлінського аспекту фінансового контролю, згідно з яким його можна трактувати як функцію, підсистему та елемент процесу менеджменту у фінансовому секторі економіки, навіть найпростіший підхід повинен передбачати розгляд фінансового контролю як системи, що включає контролюючі суб'єкти, підконтрольні об'єкти та контрольні дії.

За Конституцією України, суб'єкти контролю можна умовно поділити на дві підсистеми за ознаками ініціювання і здійснення контролю.

До контролюючих суб'єктів першої підсистеми належать громадяни України, Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади, Конституційний та інші суди, органи прокуратури, органи місцевого самоврядування, політичні та громадські організації, засоби масової інформації. Особливість їх полягає в тому, що зазначені суб'єкти є і ініціаторами, і виконавцями контролю, і не лише в галузі фінансів. Здійснення специфічних контрольних повноважень вони делегують певним підпорядкованим їм структурам. Наприклад, функції постійного контролю над використанням коштів державного бюджету Верховна Рада делегувала Рахунковій палаті України. Міністерство фінансів України делегувало функції контролю над використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів і валютних кредитів Державній контрольно-ревізійній службі, функції оперативного управління видатками державного бюджету - Державному казначейству України. Функції фіскального контролю над діяльністю платників податків і забезпеченням виконання дохідної частини державного бюджету главою держави покладено на Державну податкову службу в Україні.

До другої підсистеми належать контролюючі органи та особи підприємств, установ та організацій: керівники, головні бухгалтери та інші посадові особи, ревізійні комісії, органи контролю над суб'єктами господарювання, які, згідно з чинним законодавством, покладено обов'язки внутрішнього контролю (контролю власника). До цієї підсистеми належать і органи незалежного фінансового контролю, виконавцями якого є передусім аудитори та аудиторські фірми.

З огляду на актуальність державного управління, зумовлену незабезпеченістю економіки достатнім обсягом фінансових ресурсів, провідна роль у регулюванні їх потоків, раціональному й ефективному використанні належить системі державного фінансового контролю, до якої належать: Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, Державної податкової служби, Державної митної служби та інші.

Загалом функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні раціонального застосування державою (Кабінетом Міністрів, міністерствами, іншими органами влади) методів регулювання економічними процесами, які в умовах існування різних форм і видів власності, вільного підприємництва, економічної самостійності виробників, ринку, ринкових відносин у системі всієї економіки, порівняно з адміністративними і правовими, найбільш виправдані, динамічні та ефективні [7].

Практичне завдання

Сукупні доходи складаються із:

А) офіційних трансфертів;

Б) державних цільових фондів;

В) поточних доходів; +

Г) доходів від операцій з капіталом; +

Д) інших доходів;

2. Чи вірне твердження?

У випадку не затвердження проекту Державного бюджету на наступний рік до 30 грудня поточного року автоматично діє Закон про Державний бюджет на наступний рік в його проекті, як в дохідній частині так і у видатковій .

Відповідь: Ні.

У разі неприйняття Закону України про Державний бюджет до 2 грудня поточного року Верховна Рада України приймає Постанову про порядок фінансування невідкладних витрат до затвердження закону про Державний бюджет.

У цьому випадку Кабінет Міністрів України відповідно до статті 46 Бюджетного кодексу має право здійснювати витрати Державного бюджету з наступними обмеженнями:

1) витрати здійснюються тільки на цілі, що визначені одночасно у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і у проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період;

2) щомісячні витрати Державного бюджету не повинні перевищувати 1/12 обсягу витрат, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний рік;

3) позики здійснюються тільки з метою погашення основної суми державного боргу;

4) до прийняття закону про Державний бюджет фінансування капітальних витрат заборонено, крім випадків, пов'язаних з введенням надзвичайного стану, екологічної ситуації;

5) до прийняття закону про Державний бюджет податки і збори справляються відповідно до закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових актів.

3.Для проведення взаємозаліку необхідно скласти відповідні документи:

А) клопотання про виділення бюджетної позички;

Б) довідку про недоїмку на податках; +

В) повідомлення про взаємні розрахунки;

Г) протокол взаєморозрахунків між розпорядником коштів і платником податків; +

Д) акт звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів за надані послуги. +

Список використаних джерел

1. Александров В. Т., Ворона О.1., Германчук П. К. та ін. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі. - К.: АВТ, 2004. - 593 с. (Інтегрований комплекс).

2. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 37-38. - С. 189.

3. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939-ХІІ від 26.01.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 13.

4. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 6.

5. Закон України "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань" № 1953-IV від 01.07.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2004. № 52.

6. Закон України "Про Рахункову палату" №315/96-ВР від 11.07.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. -№24.

7. Казначейська справа: Інтегрований посіб. / Під ред. П. Г. Петрашко, О. О. Чечуліна, В. Т. Александрова та ін.: У 2 т. - К.: АВТ, 2004. - 784 с. (Інтегрований посібник).

8. Наказ Державного казначейства України № 119 від 28.11.2000 р. "Про затвердження нормативної бази" // ІПС "Законодавство".