Питання до заліку «Психологія управління»

1. Предмет психології управління та історія його становлення.

2. Джерела виникнення психології управління.

3. Науково-методологічні підходи у галузі управління. Школа наукової організації праці (Ф.-В. Тейлор, Ф. Гілбрет, Л. Гілбрет, Г. Гантт).

4. Адміністративна школа (А. Файоль, британський консультант Л. Урвік, американські дослідники Г. Емерсон та Л. Г’юлік).

5. Школа людських стосунків (Є. Мейо, М. Фоллет).

6. Хоторнські експерименти. Школа людських ресурсів (А. Маслоу, Д. Мак-Клеланда, Д. Мак-Грегора, Ф.Герцберга, К.Адельфера).

7. Школа «кількісних методів в управлінні» (1950-ті роки).

8. Сучасні тенденції наукових досліджень в галузі психології управління.

9. Місце психології управління серед інших психологічних дисциплін.

10. Міждисциплінарний характер психології управління.

11. Місце психології управління в системі сучасного соціогуманітарного знання.

12. Предмет, об’єкт і завдання психології управління.

13. Структура, функції та основні категорії психології управління.

14. Організаційна психологія як сполучна ланка між фундаментальним знанням і реальною організаційною діяльністю.

15. Методологія і методи психології управління.

16. Методи організаційної психології (спостереження, аналіз документів, опит, експеримент), їх специфіка.

17. Психологічні особливості управлінської діяльності.

18. Управління як соціальний феномен.

19. Поняття управління. Об’єкт та суб’єкт управління.

20. Соціально-психологічні феномени в системі управлінських відносин

21. Поняття системи управління.

22. Управління, влада та вплив. Види влади. Джерела влади.

23. Основні функції управлінської діяльності: планування, організація, мотивація, контроль, комунікація, прийняття управлінських рішень.

24. Лідерство і керівництво в організації.

25. Чинники ефективності керівництва: 1) особливості лідера; 2) особливості (працівників) підлеглих; 3) особливості ситуації.

26. Керівник як суб’єкт управління.

27. Управлінські ролі керівника. Кар'єра як посадове просування, досягнення певного соціального статусу.

28. Стосунки в системі «керівник — підлеглий».

29. Функціональні особливості керівника та підлеглого.

30. Соціально-психологічний клімат та згуртованість трудового колективу.

31. Теорія „рис” в управлінні.

32. Особистісні якості успішного керівника.

33. Керівник як об’єкт психологічного дослідження.

34. Психологічні типи керівників

35. Теорії поведінки: класична типологія стилів управління, двофакторні терії поведінки, модель решітки стилів управління.

36. Актуальні підходи в дослідженні процесу управління: теорія атрибутивного лідерства, харизматичне і трансформаційне лідерство.

37. Управління груповими феноменами згуртованості, групового прийняття рішень, групового тиску на особистість, впливу меншості, групової поляризації й т.д.

38. Поняття стилю керівництва.

39. Традиційна концепція стилів керівництва й аналіз їх основних параметрів (К. Левін).

40. Об'єктивні й суб'єктивні фактори вибору керівником управлінського стилю.

41. Порівняльна характеристика ефективності авторитарного й демократичного керівництва.

42. Умови ефективності колективного управління, його переваги й недоліки. Концепція стилів керівництва ГРИД.

43. Поняття «решітки менеджменту» у закордонній психології управління. Типологія управлінської поведінки (Блейк, Мутон). Аналіз стилів управління за концепцією ГРИД.

44. Поняття організації. Загальні характеристики організації (М. Меськон, М. Альберт, Ф. Хедоурі): ресурси, залежність від зовнішнього середовища, горизонтальний і вертикальний розподіл праці.

45. Стадії існування організації: формування, зростання, стабілізація, реорганізація або ліквідація. Основні завдання і проблеми кожної стадії.

46. Структура організації. Функціонування організації: диференціація та інтеграція.

47. Взаємодія людини та організації.

48. Проблема співвідношення взаємних очікувань і домагань: кваліфікаційні і особистісні характеристики; місце (статус) в організації; характер і результати роботи; перспективи зростання.

49. Адаптація індивіда в організації. Рівні адаптації – психофізіологічний, психологічний, соціально-психологічний – і чинники, що її зумовлюють.

50. Умови праці. Дослідження динаміки працездатності та втоми

51. Робота як джерело стресу.

52. Психологія професійного здоров'я.

53. Реакція на стрес: індивідуальні відмінності.

54. Причини виробничих стресів.

55. Перевантаженість або не завантаженість роботою.

56. Форми прояву виробничих стресів.

57. Епідемія психогенного захворювання. Виснаження фізичних і духовних сил.

58. Трудоголізм. Профілактика стресів і способи боротьби з їх наслідками.

59. Методи відновлення працездатності.

60. Поняття організаційної поведінки. Традиційні складові організаційної поведінки – продуктивність праці, дисципліна, плинність кадрів, задоволеність роботою.

61. Сучасні підходи до розуміння організаційної поведінки.

62. Поняття мотивації персоналу.

63. Психологічна структура мотивації.

64. Основні функції мотивації: спонукання до дії, скерування діяльності, контроль і підтримка поведінки.

65. Поняття мотиву та стимулу.

66. Взаємозв’язок мотиву та стимулу в управлінні персоналом.

67. Види мотивації: внутрішня та зовнішня. «Flow-ефект».

68. Теорії мотивації. Змістовні (диспозиційні) теорії. Теорія потреб А. Маслоу, ERG-теорія К. Адельфера. Двохфакторна мотиваційно-гігієнічна концепція Ф. Герцберга. Теорія трьох потреб Д. МакКлелланда, X-Y теорія Д. Макгрегора.

69. Процесуальні (когнітивні) теорії мотивації. Теорія очікувань В. Врума. Теорія очікування (Л.Портер, Е.Лоулер), Теорія цілей (Дж. Латем, Е.Локк). Теорія справедливості С. Адамса.

70. Задоволеність роботою: якість робочого життя. Вимірювання задоволеності роботою. Ставлення до праці.

71. Механізм мотивації персоналу.

72. Системи стимулювання працівників.

73. Основні системи методів поліпшення мотивації працівників і підвищення результативності їх праці: економічні методи, управління за цілями, збагачення праці, метод співучасті або залучення працівників.

74. Ефективність праці і трудова мотивація.

75. Поняття організаційної культури.

76. Зміст організаційної культури (сукупність базових цінностей, вірувань, символів, зразків поведінки).

77. Структура організаційної культури. Типи організаційної культури (Deal T.E., Kennedy A.A., 1982) (Л. Костянтин).

78. Елементи організаційної культури. Девізи, салогани, символи. Міфи, легенди, герої. Ритуали, традиції, PR-заходи. Зовнішній та внутрішній рівні організаційної культури. Корпоративні цінності та норми.

79. Концепція свідомості організації: репутація, амбіції, багаж та емоції.

80. Психологічні тенденції організаційного середовища: індивідуалізм – колективізм, дистанція влади, прагнення уникати неприємностей, маскулізм-фемінізм.

81. Формування корпоративної культури. Феномен приналежності до організації: інтеграціЯ, диференціаціЯ і адаптація.

82. Лояльність та ідентифікація в організації.

83. Організація як система комунікацій. Комунікації у формуванні організаційної культури. Вдосконалення міжособистісного спілкування і інформаційного обміну в організації. Регулювання інформаційних потоків.

84. Методи дослідження корпоративної культури.

85. Методи підтримки корпоративної культури (внутрішній PR).

86. Системи зворотного зв'язку в управлінському процесі: стендовий друк, радіо, інформаційні бюлетені, внутрішньофірмова газета і відеопрограми, системи збору пропозицій.

87. Розвиток неформального спілкування в організації.

88. Психологічні методи вивчення колективу