Перелік практичних навичок

М’язи шиї

1. Підшкірний м’яз шиї

2. Груднино-ключично-соскоподібний м’яз

3. Двочеревцевий м’яз

4. Переднє черевце

5. Заднє черевце

6. Шило-під’язиковий м’яз

7. Щелепно-під’язиковий м’яз

8. Груднино- під’язиковий м’яз

9. Лопатково- під’язиковий м’яз

10. Груднино-щитоподібний м’яз

11. Щитопід’язиковий м’яз

12. Передній драбинчастий м’яз

13. Середній драбинчастий м’яз

14. Задній драбинчастий м’язї

Топографія шиї

1. Передня шийна ділянка

2. Піднижньощелепний трикутник

3. Сонний трикутник

4. Лопатково-трахеальний трикутник

5. Груднино-ключично-соскоподібна ділянка

6. Бічна шийна ділянка

7. Лопатково-ключичний трикутник

8. Задня шийна ділянка

9. Трикутник Пирогова

10. Мала надключична ямка

11. Велика надключична ямка

М’язи голови

До м’язів голови належать: м’язи лиця (mm. faciei); жувальні м’язи (mm. masticatorii) а також м’язи очного яблука, середнього вуха, язика, м’якого піднебіння, які вивчатимете у відповідних розділах.

Характерні особливості м’язів лиця:

а) розвиваються із другої зябрової дуги;

б) починаються від кісток черепа і вплітаються в шкіру;

в) більшість із них розташована навколо природних отворів на обличчі і своїм скороченням розширюють чи звужують їх внаслідок чого змінюють вираз обличчя (міміку);

г) не мають фасцій (крім щічного м’яза);

д) беруть участь у мовленні, ковтанні, жуванні, диханні та функціонуванні органів чуття;

е) інервуються лицевим нервом.

М’язи лиця, що походять iз пiдшкiрних м’язів (мал. 99).

Надчерепний м’яз (m. epicranius). До його складу входять:

Потиличнолобовий м’яз (m. occipitofrontalis) має два черевця – лобове i потиличне, між якими розташований апоневротичний шолом.

Лобове черевце (venter frontalis). Початок: апоневротичний шолом. Прикрiплення: шкiра брiв, присередня частина колового м’яза ока. Функцiя: надчерепний м’яз рухає шкiру голови внаслiдок щiльного зрощення апоневротичного шолома зi шкiрою i пухкого зв’язку його з кiстками черепа. Пiднiмає брови, утворює поперечнi складки на лобi, пiднiмає верхню повiку.

Потиличне черевце (venter occipitalis). Початок: найвища каркова лінія, основа соскоподібного відростка скроневої кістки. Прикрiплення: вплiтається в апоневротичний шолом. Функцiя: тягне шкiру голови назад, є опорою лобового черевця.

Мал. 99. М’язи голови та шиї, вигляд спереду.

1. m. temporalis;

2. m. masseter;

3. galea aponeurotica;

4. venter frontalis;

5. m. orbicularis oculi;

6. m. nasalis;

7. m. zygomaticus major;

8. m. zygomaticus minor;

9. m. levator labii superioris;

10. m. levator labii superioris et alaequae nasi;

11. m. orbicularis oris;

12. m. buccinator;

13. m. depressor labii inferioris;

14. m. mentalis;

15. m. depressor anguli oris;

16. m. risorius.

Скронево-тімяний м’яз (m. temporoparietalis) розташований на бічній поверхні склепіння черепа. Початок: внутрішня поверхня хряща вушної раковини. Прикрiплення: бічна частина апоневротичного шолома. Три м’язи вушної раковини (передній, верхній та задній) у людини рудиментарні, вони практично не функціонують.

Передній вушний м’яз (m. auricularis anterior). Початок: апоневротичний шолом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини.

Верхній вушний м’яз (m. auricularis superior). Початок: апоневротичний шолом і скронева фасція. Прикріплення: шкіра вушної раковини біля її основи.

Задній вушний м’яз (m. auricularis posterior). Початок: соскоподібний відросток скроневої кістки . Прикріплення: шкіра і хрящ вушної раковини біля її основи.

Апоневротичний шолом (galea aponeurotica) утворенний щiльними сухожилковими пучками. Апоневротичний шолом з окістям черепа з’єднаний дуже пухко, тому вiн легко змiщується вiдносно перiосту. Зовнiшня поверхня апоневротичного шолома щільно з’єднується короткими стовщеними сполучнотканинними пучками зi шкiрою. Мiж цими пучками розмiщуються включення жирових часточок, що зумовлює еластичнiсть шкiри. У скроневій ділянці апоневротичний шолом доходить до верхньої скроневої лiнiї, де прикрiплюється, переходячи далi в скроневу фасцiю, зрощуючись з її зовнiшньою пластинкою. Ззаду вiн доходить до зовнiшнього потиличного виступу, спереду – до надочноямкового краю лобової кiстки.

Запам’ятайте, що скальп – це тісно з’єднані між собою в дiлянцi склепiння черепа шкіра й апоневротичний шоломом, що легко вiддiляються вiд окістя черепа.