
- •М'язова система (Systema musculare) Загальна будова м’язiв
- •1. Проксимальний сухожилок; 2. Черевце; 3. Дистальний сухожилок.
- •1. Квадратний м’яз; 2. Довгий м’яз; 3. Широкий м’яз; 4. Багаточеревцевий м’яз з сухожилковими переділками (intersectio tendinea).
- •Допоміжний апарат м’язів
- •1. Сухожилок; 2. Нутрощева пластинка піхви сухожилка;
- •3. Пристінкова пластинка піхви сухожилка; 4. Брижа сухожилка; 5. Волокнистий шар.
- •Загальні поняття про біомеханіку м’язів
- •Розвиток скелетних м’язів
- •Контрольні питання:
- •М’язи спини (musculi dorsi)
- •Поверхневі м’язи спини
- •Глибокі м’язи спини
- •Довгi глибокi м’язи спини:
- •Короткi глибокi м’язи спини:
- •Фасцiї спини
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •М’язи нижньої кiнцiвки
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •М’язи грудної клітки
- •Фасції грудної клітки
- •М’язи живота (mm. Abdominis)
- •Фасцiї живота. Топографiя живота
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •Контрольні питання:
- •М’язи глибокого шару
- •Топографія шиї. Фасція шиї
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи голови
- •М’язи, які оточують очну щiлину
- •М’язи носа
- •М’язи, які оточують ротову щiлину
- •Жувальні м’язи
- •Фасцiї голови
- •Контрольні питання:
- •М’язи верхньої кiнцiвки
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи плеча
- •М’язи кисті
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •Топографiя і фасцiї верхньої кiнцiвки
- •Фасцiї м’язiв грудного поясу
- •Сухожилковi пiхви кистi
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •Перелік практичних навичок
- •Перелік практичних навичок
- •М’язи нижньої кiнцiвки
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
- •Топографія нижньої кінцівки
- •Фасції нижньої кінцівки
- •Синовіальнi пiхви стопи
- •Контрольні питання:
- •Перелік практичних навичок
Фасції нижньої кінцівки
Клубова фасцiя (fascia iliaca) покриває клубово-поперековий м’яз , приростає до бічної частини пахвинної зв’язки, вiддiлившись вiд якої, приростає до клубово-лобкового пiдвищення. При цьому утворюється клубово-гребiнчаста дуга, яка роздiляє увесь простiр пiд пахвинною зв’язкою на м’язову та судинну затоки.
Широка фасцiя стегна (fascia lata) покриває всi м’язи стегна у виглядi футляра. Нижче вiд пахвинної зв’язки широка фасцiя стегна розщiплюється на поверхневий та глибокий шари. Вони розмiщенi спереду та ззаду вiд стегнових судин (стегнової артерiї та стегнової вени). Бiля присереднього краю гребiнчастого м’яза цi два шари знову зростаються в одну пластинку. Крiм того, широка фасцiя утворює окремi пiхви для м’яза-напружувача широкої фасцiї, для кравецького та тонкого м’язів.
Вiд широкої фасцiї до стегнової кiстки вiдходять двi мiжм’язовi перегородки стегна – присередня та бічна (septum intermusculare mediale et laterale femoris), якi приростають до присередньої та бічної губ шорсткої лiнiї.
На бічній поверхні стегна широка фасцiя пiдсилюється сухожилками м'яза – натягача широкої фасцiї та великого сiдничного м’яза, має вертикальний напрямок волокон i називається в цiй дiлянцi клубово-гомiлковим пасмом.
Фасцiя гомілки (fascia cruris) є продовженням широкої фасцiї, приростає до присереднього виростка великогомiлкової кiстки, наколiнка та головки малогомiлкової кiстки. Фасцiя обгортає всі м’язи гомілки, приростає до медiальної поверхнi великогомiлкової кiстки й утворює передню та задню мiжм’язовi перегородки (septum intermusculare cruris anterius et septum intermusculare cruris posterius).
Над присередньою і бічнною кiсточками та спереду мiж гомiлковими кiстками фасцiя гомiлки має поперечний напрямок волокон i утворює мiж обома гомiлковими кiстками верхнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum superius).
Нижче розташовується нижнiй тримач м’язів – розгиначiв (retinaculum musculorum extensorum inferius). Вiн починається на бічнiй поверхнi п’яткової кiстки i роздiляється на двi нiжки: одна прикрiплюється до присередньої кiсточки великогомiлкової кiстки, а друга - до човноподiбної та присередньої клиноподiбної кiсток (мал.122, 123).
Мал. 122. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд збоку:
1. vagina synovialis communus tendinum mm. fibularium;
2. vagina synovialis tendinum m. extensoris digitorum longi;
3. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi;
4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris.
Мал. 123. Піхви сухожилків правої стопи, вигляд з присередньго боку:
1. vagina synovialis tendinis m. tibialis posterioris;
2. vagina synovialis tendinum m. flexoris digitorum longi;
3. vagina synovialis tendinis m. flexoris hallucis longi;
4. vagina synovialis tendinis m. tibialis anterioris;
5. vagina synovialis tendinis m. extensoris hallucis longi.
Позаду від присердньої кiсточки розмiщений тримач м’язів–згиначiв (retinaculum musculorum flexorum), що йде вiд присередньої кісточки великогомілкової кістки до присередньої поверхнi п’яткової кiстки.
Позаду від бічної кiсточки фасцiя потовщується, утворюючи верхнiй та нижній тримачі малогомiлкових м’язiв (retinaculum musculorum fibularium superius et inferius).
Верхній тримач малогомілкових м'язів іде вiд бічної кісточки малогомілкової кістки до бічної поверхнi п’яткової кiстки.
Нижній тримач малогомілкових м'язів фiксується на бічннiй поверхнi п’яткової кiстки.
На тильнiй поверхнi стопи розташована тильна фасцiя стопи (fascia dorsalis pedis). Вона покриває сухожилки м’язiв – розгиначiв гомілки, короткий м’яз – розгинач великого пальця стопи, короткий м’яз – розгинач пальцiв стопи (II-V), судини та нерви тильної поверхнi стопи, а також тильні мiжкiстковi м’язи.
На пiдошвовій поверхні стопи є пiдошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris). Вiн фiксується на п’ятковому горбi i покриває короткий м’яз – згинач пальцiв, з яким зрощується. У кінцевій частинi пiдошвовий апоневроз подiляється на п’ять пучкiв, що вплiтаються в стiнки волокнистих пiхов пальцiв. Вiд пiдошвового апоневрозу вертикально вiдходять пучки волокон. Крім того вiд пiдошвового апоневроза до шкiри пiдошви вiдходять вертикальнi пучки волокон, що фiксують шкiру, вплiтаючись у неї.
У бічному i присередньому напрямках пiдошвовий апоневроз стоншується, покриваючи м’язи великого пальця стопи та м’язи мiзинця.
Стегновий канал (canalis femoralis) утворюється за наявностi стегнової грижi, в нормі не існує – слабке місце у передній стінці живота.
Стегновий канал розташовується нижче від пахвинної зв’язки, він має три стiнки.
Стiнки стегнового каналу: передня – поверхневий шар широкої фасцiї; задня стiнка – глибокий шар широкої фасцiї, що покриває гребiнчастий м’яз i називається гребiнною фасцiєю (fascia pectinea); бічна стiнка - стегнова вена.
Отвори стегнового каналу: пiдшкiрний орзтвір і стегнове кiльце.
Пiдшкiрний розтвір (hiatus saphenus), являє собою розпушену тонку дiлянку поверхневого шару широкої фасцiї покритий волокнами, що називаються решiтчастою фасцiєю (fascia cribrosa). Вона має отвори для судин та нервiв. Пiдшкiрний розтвір обмежований ущiльненим краєм широкої фасцiї, який має назву серпоподiбного крю (margo falciformis). У цьому краї розрiзняють верхнiй рiг (cornu superius), що приростає до пахвинної зв’язки, та нижнiй рiг (cornu inferius). Серпоподiбний край добре виявлений із зовнішнього боку та знизу. Через пiдшкiрний розтвір проходить велика пiдшкiрна вена (див мал. 96).
Стегнове кiльце (аnulus femoralis) це присередня частина судинної затоки. Воно обмежоване: спереду та зверху – пахвинною зв’язкою, знизу та ззаду – стовщеним окiстям лобкової кiстки, яке називається гребiнчастою зв’язкою; зовні – стегновою веною; присередньо - затоковою зв’язкою. Затокова зв’язка вiдходить вiд зовнішньої ніжки пахвинної зв’язки i йде до гребеня лобкової кістки.
У стегновому кiльцi розташований один із найбільших поверхневих лімфатичних вузлів. З черевної порожнини стегнове кiльце закрите поперечною фасцiєю, яка в цiй дiлянцi розпушена i називається стегновою перегородкою (septum femorale).
Стегнова перегородка прирощена до тазової кiстки, тому під час утворення стегнової грижi нутрощi розсовують пучки стегнової перегородки i вона не бере участi в утвореннi грижового мiшка.