
- •1.Наукові основи мвум. Основні принцип побудови початкового курсу мови. Удосконалення.
- •2. Сучасні методи та прийоми вивчення мови
- •3.Наукові основи навчання грамоти. Психологічні та лінгвістичні аспекти процесу навчання грамоти
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Внесок видатних педагогів. Аналіз підручників.
- •Історико – аналітичний аналіз методів навчання грамоти.
- •Періоди та етапи навчання грамоти за звуко аналітико-синтетичним методом, їх характеристика.
- •Прийоми звукового аналізу і синтезу. Методика проведення повнозвукового та звукобуквенного аналізу в поч.Школі.
- •Методика навчання грамоти. Псих-пед особливості процесу навчання письма. Система графічних вправ, методика їх проведення.
- •9.Розвиток мовлення і мислення під час навчання грамоти. Словниково-логічні вправи їх х-ка.
- •10.Методика роботи над реченням, формування вміння будувати зв’язні висловлювання
- •11.Методика класного читання як складова частина методики викладання. Основні завдання уроків читання.
- •12.Якості повноцінного читання, їх х-ка. Програмові вимоги до читання у кожному класі.
- •13.Свідомість читання. Прийоми що забезпечують усвідомлення прочитаного.
- •14.Швидкість читання. Зв'язок між темпами усного мовлення і темпом читання. Техніки читання молодших школярів.
- •15.Основні етапи роботи над художнім твором. Завдання кожного етапу.
- •16.Методика читання віршів. Прийоми заучування напамять віршів та уривків прози.
- •20. Особливості роботи над загадкою, прслівям та скоромовкою на уроках читання.
- •23.Завдання і організація позакласного читання в початкових класах. Етапи формування читацької самостійності школярів.
- •24.Форми керівництва позакласним читанням молодших школярів. Види уроків позакласного читання.
- •25. Історичний огляд становлення методики читання. Досягнення вчителів-практиків у формуванні навички читання.
- •26. Формування уявлень про мову і мовлення
- •28. Словникова робота у початкових класах, її основні напрями. Прийоми семантизації.
- •29. Методика ознайомлення молодших школярів з лексикологічними поняттями. Огляд методичної літератури з проблем лексикології.
- •30. Методика роботи над синонімами та антонімами. Види вправ з лексики та методика їх проведення.
- •31. Зміст та методика роботи над будовою слова. Значення роботи над вивченням морфемної будови слова. Огляд л-ри.
- •32.Методика розкриття понять, основа слова, суфікс, закінчення, префікс. Види вправ.Методика часткового та повного морфемного розбору
- •33, Методичні шляхи формування у молодших школярів поняття про лексико-граматичні розряди слів - частини мови.
- •34.Системна робота над іменниками в 1-4 класах. Розвиток лексики і граматики під час вивчення іменників.
- •35. Системна робота над вивченням прикметника. Методика опрацювання граматичних категорій.
- •36. Система роботи над дієсловом. Огляд л-ри.
- •37. Методика ознайомлення з займенником
- •38.Методика ознайомлення з числівником, з прислівником. Прийоми ознайомлення з частинами мови.
- •39. Методика ознайомлення з прикметником. Огляд періодики.
- •40. Методика формування граматичних понять.
- •41. Методика опрацювання елементів синтаксису. Ознайомлення з реченням і пунктуацією в період навчання грамоти.
- •1. Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •2. Формування поняття про речення
- •3. Робота над засвоєнням понять „основа речення”, „головні члени речення”
- •5. Робота над засвоєнням синтаксичного зв”язку між членами речення
- •6. Вивчення однорідних членів речення
- •7. Ознайомлення зі складним реченням
- •8. Види вправ із синтаксису й пунктуації
- •42. Система роботи над реченням. Принципи класифікації речень. Методика синтаксичного розбору.
- •43. Синтаксичні вправи в системі роботи з розвитку мовлення, їх характеристика.
- •44. Методика роботи над словосполученням. Види вправ на розвиток уміння виділяти словосполучення з речень. Огляд методичної літератури з проблем вивчення синтаксису.
- •45. Методика опрацювання орфографії. Історичний огляд.
- •46. Принципи укр.. Правопису. Огляд.
- •47. Види орфографічних вправ , їх значення у формуванні правописних навичок.
- •48. Умови формування орфографічних навичок,їх види та методика проведення.
- •49. Методика вивчення основ фонетики і графіки, зв’язок фонетики з орфоепією.
- •50.Основні напрями роботи з розвитку усного і писемного мовлення солодших школярів. Огляд методичної літератури з проблем роз витку мовлення.
- •51.Значення і завдання розвитку усного мовлення. Методика розвитку діалогічного та монологічного мовлення.
- •52.Методика навчання учнів початкових класів контекстного мовлення. Види переказів і методика їх проведення.
- •53. Методика підготовки до написання твору. Типи учнівських творів, їх тематика. Методика навчання писати твори.
- •54. Методика формування в молодших школярів елементарних уявлень про стилі українського мовлення. Види писемного ділового мовлення у податкових класах.
- •55. Типи, структура і методика уроків мови в початкових класах.
- •56. Вправи як засіб, що забезпечує глибше осмислення мовних знань. Види вправ та їх характеристика.
- •6. За рівнем самостійності а) колективні:
- •7. Цікаві вправи з граматики
52.Методика навчання учнів початкових класів контекстного мовлення. Види переказів і методика їх проведення.
Контекстне мовлення - зв'язне мовлення, зміст якого зрозумілий співрозмовнику на основі мовних засобів і не вимагає знання конкретної ситуації.
Воно повно описує ситуацію, зрозумілу за відсутності безпосереднього її сприймання, потребує розгорнутого, вичерпного, логічного викладу, нових граматичних форм, без яких не зрозумілі переказ творів, розповіді про цікавий випадок, опис предмета. За структурою контекстне мовлення наближається до писемного, важливою ознакою якого є довільність.
У своїх розповідях діти спираються на власний досвід, знання, крім реальних фактів, використовують і видумані сюжети, події.
Контекстне мовлення повністю не витісняє мовлення ситуативне. Дитина користується ним залежно від характеру і змісту спілкування. Ситуативне мовлення домінує у розповідях на теми із власного побуту, під час переказу з використанням картинок.
Під зв’язним мовленням у широкому плані слід розуміти одиницю мовлення, яка характеризується тим, що її складові мовні компоненти організовані за законами логіки і граматики, становлять єдине ціле у якому присутня думка мовця. У більш вузькому плані зв’язним, яке розчленовується на більш або менш значні частини.
Представниками зв’язного мовлення у поч. кл є перекази і твори.
Переказ - одна із складових усієї системи розвитку мовлення мол шк..
Переказ є підготовчою вправою до твору. Він сприяє засвоєнню учнями орфоепічних стилів, правописних та граматичних норм літерат.мови, сприяє ґрунтовнішому розумінню змісту, композицій та зображенню засобів прочитаних творів, розвитку логічного мислення.
Переказ являє собою вправу, яка поєднує і відтворення на аснові наслідування і творчість.
Переказ - вид роботи, який передбачає відтворення змісту висловлювання і складання тексту за готовим матеріалом. Значення переказів:
• виробляє навички виразно слухати й відтворювати почуте або прочитане;
• вчить розуміти й адекватно передавати чужі думки в усній і писемній формі;
• закладає основи якісного викладу власних думок.
Види переказів:
• за метою проведення (контрольні, навчальні);
• за наявністю творчих елементів (творчий, переказ-переклад);
• за обсягом (докладні, стислі, вибіркові);
• за формою мовлення (усний, письмовий);
• за наявністю додаткових завдань (граматичних, стилістичних];
• за типом мовлення (розповідь, опис, міркування).
Різноманітність видів переказів визначається різними дидактичними завданнями.
ВИДИ ПЕРЕКАЗІВ:
Докладний переказ – учні усвідомлюють і запам’ятовують до найдрібніших деталей зміст тексту для того, щоб передати його зі збереженням подробиць. Він збагачує і активізує словниковий запас школярів, формує вміння доречно використовувати виражальні засоби мови, виробляє правописні навички. Сприяє зосередження уваги, розвитку памяті й мислення.
План роботи над докладним переказом.
1.попередня бесіда, 2.читання вчителем тексту, 3.аналіз змісту тексту, 4.розгляд будови тексту, 5.складання плану, 6.словникова робота, 7.усне складання фрагментів тексту, 8.орфографічна робота, 9.запис у зошитах.
Стислий переказ – цілісне відтворення тексту, без подробиць і деталей, але із збереженням найголовнішого.
План підготовки до стислого переказу:
1.читання тексту учнями, 2.бесіда за змістом, 3.робота над словами, виражальними засобами, окремими реченнями, 4.коротка передача змісту, 5.складання плану, 6. Стислий переказ фрагментів за пунктами плану, 7.самостійне створення тексту переказу та його запис, 8.самоперевірка, завершення роботи.
НЕДОЛІК: скорочення, безперечно, збіднює художній текст, позбавляє його емоційності.
Вибірковий переказ вимагає відтворення тієї частини тексту, яка відповідає конкретному запитанню, певній мікротемі. Може бути кількох видів: за запитанням чи завданням, переказ окремого епізоду, за ілюстрацією.
Учні читають або прослуховують текст. Учитель ставить запитання, складання плану, словникова й орфографічна робота.
Творчий перекази у яких не тільки відтворюється текст, а й уносяться певні зміни, доповнення. Завдання можуть бути різноманітні: перестановка частин матеріалу, зміни особи оповідача, введення описів природи, дійових осіб, придумування зачину або кінцівка.
Структура:
1.читання тексту, 2.бесіда за його змістом, 3.визначення творчих завдань, 4.складання плану творчого переказу, 5.усний переказ за складеним планом, 6.словникова робота, 7.орфографічна підготовка, 8. Самостійне записування творчого переказу, 9.перевірка виконаної роботи.