
- •1.Наукові основи мвум. Основні принцип побудови початкового курсу мови. Удосконалення.
- •2. Сучасні методи та прийоми вивчення мови
- •3.Наукові основи навчання грамоти. Психологічні та лінгвістичні аспекти процесу навчання грамоти
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти. Внесок видатних педагогів. Аналіз підручників.
- •Історико – аналітичний аналіз методів навчання грамоти.
- •Періоди та етапи навчання грамоти за звуко аналітико-синтетичним методом, їх характеристика.
- •Прийоми звукового аналізу і синтезу. Методика проведення повнозвукового та звукобуквенного аналізу в поч.Школі.
- •Методика навчання грамоти. Псих-пед особливості процесу навчання письма. Система графічних вправ, методика їх проведення.
- •9.Розвиток мовлення і мислення під час навчання грамоти. Словниково-логічні вправи їх х-ка.
- •10.Методика роботи над реченням, формування вміння будувати зв’язні висловлювання
- •11.Методика класного читання як складова частина методики викладання. Основні завдання уроків читання.
- •12.Якості повноцінного читання, їх х-ка. Програмові вимоги до читання у кожному класі.
- •13.Свідомість читання. Прийоми що забезпечують усвідомлення прочитаного.
- •14.Швидкість читання. Зв'язок між темпами усного мовлення і темпом читання. Техніки читання молодших школярів.
- •15.Основні етапи роботи над художнім твором. Завдання кожного етапу.
- •16.Методика читання віршів. Прийоми заучування напамять віршів та уривків прози.
- •20. Особливості роботи над загадкою, прслівям та скоромовкою на уроках читання.
- •23.Завдання і організація позакласного читання в початкових класах. Етапи формування читацької самостійності школярів.
- •24.Форми керівництва позакласним читанням молодших школярів. Види уроків позакласного читання.
- •25. Історичний огляд становлення методики читання. Досягнення вчителів-практиків у формуванні навички читання.
- •26. Формування уявлень про мову і мовлення
- •28. Словникова робота у початкових класах, її основні напрями. Прийоми семантизації.
- •29. Методика ознайомлення молодших школярів з лексикологічними поняттями. Огляд методичної літератури з проблем лексикології.
- •30. Методика роботи над синонімами та антонімами. Види вправ з лексики та методика їх проведення.
- •31. Зміст та методика роботи над будовою слова. Значення роботи над вивченням морфемної будови слова. Огляд л-ри.
- •32.Методика розкриття понять, основа слова, суфікс, закінчення, префікс. Види вправ.Методика часткового та повного морфемного розбору
- •33, Методичні шляхи формування у молодших школярів поняття про лексико-граматичні розряди слів - частини мови.
- •34.Системна робота над іменниками в 1-4 класах. Розвиток лексики і граматики під час вивчення іменників.
- •35. Системна робота над вивченням прикметника. Методика опрацювання граматичних категорій.
- •36. Система роботи над дієсловом. Огляд л-ри.
- •37. Методика ознайомлення з займенником
- •38.Методика ознайомлення з числівником, з прислівником. Прийоми ознайомлення з частинами мови.
- •39. Методика ознайомлення з прикметником. Огляд періодики.
- •40. Методика формування граматичних понять.
- •41. Методика опрацювання елементів синтаксису. Ознайомлення з реченням і пунктуацією в період навчання грамоти.
- •1. Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •2. Формування поняття про речення
- •3. Робота над засвоєнням понять „основа речення”, „головні члени речення”
- •5. Робота над засвоєнням синтаксичного зв”язку між членами речення
- •6. Вивчення однорідних членів речення
- •7. Ознайомлення зі складним реченням
- •8. Види вправ із синтаксису й пунктуації
- •42. Система роботи над реченням. Принципи класифікації речень. Методика синтаксичного розбору.
- •43. Синтаксичні вправи в системі роботи з розвитку мовлення, їх характеристика.
- •44. Методика роботи над словосполученням. Види вправ на розвиток уміння виділяти словосполучення з речень. Огляд методичної літератури з проблем вивчення синтаксису.
- •45. Методика опрацювання орфографії. Історичний огляд.
- •46. Принципи укр.. Правопису. Огляд.
- •47. Види орфографічних вправ , їх значення у формуванні правописних навичок.
- •48. Умови формування орфографічних навичок,їх види та методика проведення.
- •49. Методика вивчення основ фонетики і графіки, зв’язок фонетики з орфоепією.
- •50.Основні напрями роботи з розвитку усного і писемного мовлення солодших школярів. Огляд методичної літератури з проблем роз витку мовлення.
- •51.Значення і завдання розвитку усного мовлення. Методика розвитку діалогічного та монологічного мовлення.
- •52.Методика навчання учнів початкових класів контекстного мовлення. Види переказів і методика їх проведення.
- •53. Методика підготовки до написання твору. Типи учнівських творів, їх тематика. Методика навчання писати твори.
- •54. Методика формування в молодших школярів елементарних уявлень про стилі українського мовлення. Види писемного ділового мовлення у податкових класах.
- •55. Типи, структура і методика уроків мови в початкових класах.
- •56. Вправи як засіб, що забезпечує глибше осмислення мовних знань. Види вправ та їх характеристика.
- •6. За рівнем самостійності а) колективні:
- •7. Цікаві вправи з граматики
49. Методика вивчення основ фонетики і графіки, зв’язок фонетики з орфоепією.
Фонетика — складова частина загальної структури мови, одна з її систем. Таке розуміння фонетики дає можливість побудувати вивчення лексики і граматики на фонетичній основі, здійснюючи цим самим принцип випереджаючого навчання усного мовлення, і вивчати теоретичні відомості з фонетики не ізольовано, а як перший рівень цілісної структури рідної мови. Розкрити учням роль у мові звукової сторони, показати зв'язок фонетики з лексичними і граматичними явищами — важливе теоретичне завдання вивчення фонетики в школі, бо «без знайомства з фонетичного системою мови неможливе її теоретичне чи практичне вивчення».
Вивчення фонетики і графіки сприяє засвоєнню учнями норм усного і писемного мовлення. В цьому виражається її тісний зв'язок з орфографією.
Практичні завдання фонетики можна сформулювати: а їй так: 1. Розвиток звукової культури учнів. 2. Формування і удосконалення прийомів звуко-буквеного розбору. 3. Формування умінь визначати орфограми на основі звукового аналізу.
Поряд із засвоєнням відомостей з фонетики і графіки учні знайомляться з основними нормами української літературної вимови. Усне мовлення, як основний засіб спілкування людей, переважає над писемним, тому завдання вчитися — удосконалювати артикуляційні павички, інтонаційне оформлення усного мовлення школярів.
При вивченні фонетики і графіки використовуються різні методи і прийоми навчання, їх вибір і застосування залежать од характеру матеріалу. Так, під час ознайомлення учнів із звуковою системою української мови, її якостями, походженням і становленням української графіки варто застосувати слово вчителя (розповідь чи пояснення), під час вивчення ролі звуків у мовленні, їх акустико-фізіологічних властивостей, позначення звуків на письмі широко використовуються методи бесіди, спостережень, аналізу мовних явищ з елементами проблемного навчання, під час закріплення алфавіту, правил написання апострофа, м'якого знака, звукового значення букв я, ю, е, ї корисним буде самостійна робота з підручником тощо.
Характер відомостей з фонетики і графіки — голосні і приголосні, дзвінкі і глухі, тверді і м'які приголосні, звуки і букви — обумовлює застосування прийому зіставлення. Матеріалом для зіставлень часто служать фонетичні і графічні явища двох братніх мов — української і російської.
Одним з важливих прийомів у навчанні фонетики і графіки є звуко-буквений, або фонетико-графічний аналіз (розбір). У поєднанні з методом спостережень над звуковим складом слова, його графічним зображенням аналіз сприяє усвідомленню, закріпленню і узагальненню теоретичних відомостей, формуванню правописних і орфоепічних навичок.
Фонетико-графічний аналіз слів проводиться за таким порядком: 1) поділ слова на склади, визначення наголошеного складу; 2) характеристика звуків за їх артикуляційними ознаками (голосні наголошені і ненаголошені, приголосні дзвінкі й глухі, тверді й м'які) та способи графічного позначення звуків; 3) співвідношення звуків і букв у слові.
Фонетичний аналіз буває різним за характером розбору, ступенем повноти, самостійності, місцем виконання тощо.
Опрацьовуючи звукову і графічну системи української мови, засвоюючи орфоепічні норми на уроках фонетики, учні оволодівають певною сумою теоретичних відомостей і цілим рядом важливих практичних умінь і навичок:
1. Визначення в слові на слух кількості звуків, розрізнення голосних і
приголосних звуків, дзвінких і глухих, твердих і м'яких.
2. Виділення в слові і правильна вимова будь-якого звука.
3. Членування слова на склади і виділення наголошеного складу.
4. Порівняння звукового складу паронімічних слів, пояснення відмінностей у їх вимові.
5. Проведення фонетико-графічного аналізу слова, пояснення співвідношення звуків і букв.
6. Чітка вимова слів і виразне читання тексту з до триманням орфоепічних норм і правильної інтонації.
7. Членування мовного потоку на слова, склади, звуки, визначення логічного наголосу у простому реченні.
8. Виявлення і виправлення помилок у вимові звуків і слів.
Отже, перелічені уміння і навички важливі для дальшого вивчення мови, для засвоєння орфографічних і орфоепічних норм на уроках лексики, морфології і синтаксису.